укр.укр.
21:18
17 ноября

Мы живем по
киевскому времени

 
Главная / Блоги / Авторы / Віталій Власюк / Щодо зміцнення протидії зловживанням процесуальними правами
Блоги

Віталій Власюк


Октябрь 2017
пнвтсрчтптсбвс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Щодо зміцнення протидії зловживанням процесуальними правами
Щодо зміцнення протидії зловживанням процесуальними правами
27 октября 2017 10:53

03.10.2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон №6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким суттєво змінюється процесуально-правова основа здійснення правосуддя в Україні. У цій статті мова піде про зміни, внесені до Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують одне з найбільш поширених явищ, що виникає у процесі розгляду господарських спорів – зловживання процесуальними правами.

До внесення вищевказаних змін протидія зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві була слабо врегульована. Зокрема, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України у старій редакції містила згадку про те, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Однак на практиці виникли проблеми із застосуванням цієї норми. В багатьох ситуаціях, де були наявні зловживання процесуальними правами, вона виявилася «мертвою».

Так, одним з яскравих недавніх прикладів зловживання процесуальними правами, які залишилися поза увагою суду, є дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Скаржник) у справі №910/12306/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «АФІТО» про звернення стягнення на предмет застави. При поданні Скаржником апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не взяв до уваги ту обставину, що Скаржник до подання останньої апеляційної скарги вже 8 разів звертався до суду з аналогічною апеляційною скаргою, але всі ці 8 разів суд повертав апеляційну скаргу Скаржнику з одних і тих же підстав: «До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі». На 9-й раз суд своєю Ухвалою від 10.07.2017 р. визнав вищевказані зловживання процесуальними правами поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Беззаперечно, вищевказані дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб свідчили про умисне затягування судового процесу, які вчинялися з метою, щоб знівелювати значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків та відстрочення сплати судового збору, що є зловживанням своїми процесуальними правами. Однак ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду зазначеної справи, не містив засобів протидії таким зловживанням.

Закон №6232 від 23.03.2017 р. містить низку норм, що дозволяють суду застосовувати до сторін, які зловживають процесуальними правами, заходи впливу, деякою мірою нівелювати такі зловживання та затягування виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р., залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи або виконання судового рішення;

- подання кількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання кількох позовів з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору, або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи у ролі відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Крім цього, слід звернути увагу, що згідно з ч. 4 ст. 44 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р., якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд має право, враховуючи обставини справи, залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Однак у такому випадку незрозумілим є той факт, що у вичерпному переліку підстав для повернення апеляційної та касаційної скарги у ст. 175, 261. 293 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р. не міститься такої підстави як «подання скарги, що визнається зловживанням процесуальним правом».

На нашу думку, необхідно, щоб законодавець включив до переліку підстав для відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження у справі таку підставу як «подання скарги, що визнається зловживанням процесуальним правом» у ст. 262, 294 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р. Адже зловживання процесуальними правами не є недоліком, який може бути усунуто при поданні апеляційної чи касаційної скарги. Це умисна поведінка особи, яка виявляється в діях, що суперечать завданню господарського судочинства. До того ж це допомогло б ефективніше забезпечити превентивну та попереджувальну функцію заходів впливу на особу, яка зловживає процесуальними правами.

ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р. містить норми, в яких наведений вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження у справі (ст. 262, 294 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р.).

Наприклад, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 262 в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р., суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані судом неповажними. Наявність такої підстави буде мати позитивний вплив на процесуальну економію часу та дозволить позбавити особу, яка зловживає процесуальними правами, права повторного подання апеляційної чи касаційної скарги.

Змоделюємо ситуацію на прикладі описаної вище справи №910/12306/15. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вперше подає апеляційну скаргу з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яку суд повертає Скаржнику на тій підставі, що до апеляційної скарги не були додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. При другому поданні такої ж апеляційної скарги з таким же клопотанням, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ГПК України, суд визнає таку скаргу зловживанням процесуальними правами, повертає її Скаржнику на підставі ч. 4 ст. 44 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р. та застосовує один із заходів відповідальності за такі дії (наприклад, штраф). Якщо апеляційна скарга буде подана втретє, найімовірніше, суд застосує п. 4 ч. 1 ст. 262 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р. та відмовить у відкритті апеляційного провадження у справі (оскільки зловживання процесуальними правами не може бути поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження).

Отже, застосувавши ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р. до правовідносин у справі №910/12306/15 в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб спроб подати апеляційну скаргу зменшується втричі, крім цього Скаржник буде підданий одному із заходів відповідальності за зловживання процесуальними правами (наприклад, штрафу, передбаченому ст. 136 ГПК України в редакції Закону №6232 від 23.03.2017 р.).

Підсумовуючи наведене, можна зробити такі висновки:

  • зміни, внесені до Господарського процесуального кодексу України, однозначно підвищать протидію зловживанням процесуальними правами;
  • наявні неузгодженості потребують роз’яснення судами касаційної інстанції або усунення прогалин шляхом подальшого внесення змін до Закону №6232 від 23.03.2017 р.
  Нет комментариев    + Добавить комментарий
Если Вы заметили ошибку в тексте, пожалуйста, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter