укр.укр.
04:23
18 ноября

Мы живем по
киевскому времени

 
Главная / Общество / Юридическая клиника / Социальный проект «Повышение юридической грамотности специалистов здравоохранения» / Застосування експериментальної методики
Юридическая клиника

Соц. инициативы
Общественные организации
Юридическая клиника
Юридическая клиника
Каталог юридических клиник
Каталог консультантов
Застосування експериментальної методики

Автор Вопрос / Тема
Дмитрий
Сообщений: 0
14-ноября-2013 11:57
Застосування експериментальної методики
Доброго вечора. Я працюю ендокринологом у міській поліклініці. Наша поліклініка одна з небагатьох в місті, що використовує для лікування тіреотоксікоза нову експериментальну методику. Я завжди повідомляю про це пацієнтів і отримую від них усну згоду на її застосування. Поки проблем з цим не виникало. Однак, від колег я чув, що у разі погіршення стану пацієнтів, мене можуть засудити. Підкажіть, будь ласка, як я можу убезпечити себе? Адже про усі ризики і можливі наслідки я повідомляю під час консультації.
цитировать
Legal Alliance Company
Сообщений: 25
14-ноября-2013 16:29
Доброго дня. Відповідно до ст. 285 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) та ст. 39 Основ законодавства України про охорону здоров’я лікар зобов’язаний надати повнолітньому пацієнтові або законному представникові дитини чи підопічного достовірну й повну інформацію про стан здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. При цьому така інформація має бути надана у доступній формі. Закон також передбачає, що у випадках, коли інформація про хворобу пацієнта може погіршити його стан здоров’я або стан здоров’я його законних представників чи зашкодити процесові лікування, лікар має право дати неповну інформацію. Законодавство не дає відповіді на те, що ж це за випадки (хоча найчастіше вони пов’язані з діагностуванням онкологічних та інших тяжких захворювань), а залишає право розсуду лікареві, який має враховувати психоемоційні та соціально-вікові особливості хворого, стану його здоров’я тощо.

Надання пацієнтові або його законному представникові інформації, зазначеної у ст. 39 Основ, та отримання на її підставі згоди на медичне втручання є умовою правомірності медичного втручання. На практиці виникає багато питань, пов’язаних із отриманням та оформленням інформованої згоди пацієнта.

Наприклад, законодавство не передбачає, у якій формі (усній чи письмовій) має надаватися така згода. Проте якщо в інтересах вилікування пацієнта лікарем пропонуються нові методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації чи лікарські засоби, що знаходяться на розгляді у встановленому порядку, але ще не допущені до застосування, то ст. 44 Основ вимагає письмової згоди пацієнта та/або його законного представника. Щодо пацієнта віком до 14 років, то зазначені методи та засоби можуть використовуватися за наявності письмової згоди його батьків або інших законних представників, а щодо пацієнта віком від 14 до 18 років – за його письмовою згодою та письмовою згодою його батьків або інших законних представників. Якщо пацієнт є особою, цивільна дієздатність якої обмежується, то для застосування вказаних методів і засобів потрібна його письмова згода та письмова згода піклувальників.

Письмове оформлення такої згоди може виявитися доцільним і у випадах, коли втручання зумовлює ризик для життя чи здоров’я пацієнта. При цьому, доцільно документувати як саму згоду, так і основну, найбільш значущу інформацію про медичне втручання, на підставі якої була надана згода. Це допомагає пацієнтові краще усвідомити такі відомості, а в багатьох випадках захищає і пацієнта, і лікаря.

Серед способів оформлення інформованої згоди найбільш поширеними є відповідний запис в історії хвороби чи медичній карті амбулаторного хворого, під яким пацієнт ставить свій підпис, та підписання пацієнтом формуляру інформованої згоди на відповідне медичне втручання, розробленого лікувально-профілактичним закладом (такий формуляр є додатком до історії хвороби, медичної карти або договору про надання медичних послуг). У першому випадку запис містить стислу інформацію про діагноз, рекомендоване втручання, факт пояснення пацієнтові його мети і сутності (інколи зазначаються найбільш типові ускладнення) та факт добровільної згоди пацієнта. Варіант з формуляром, крім указаної вище інформації, часто містить відомості про очікуваний результат медичного втручання; умови, від яких залежить досягнення/збереження результату медичного втручання (в тому числі дії пацієнта, які необхідно вчинити або від яких необхідно утриматися); потенційні ризики та можливі ускладнення; вказівку на те, що пацієнт мав можливість запитувати лікаря про все, що його цікавило, уважно ознайомився з текстом документу і розуміє, що цей документ має юридичну силу, тощо. Формулярний варіант може складатися з одного документа (власне формуляра) або зі стандартного тексту інформованої згоди та інформації (пам’ятки) для пацієнта. Вибір оптимального способу документування інформованої згоди пацієнта на медичне втручання, в першу чергу, залежить від специфіки закладу та видів виконуваних у ньому втручань.
цитировать
Если Вы заметили ошибку в тексте, пожалуйста, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter