рус.укр.
02:14
24 листопада

Ми живемо за
київським часом

 
Головна / Прес-центр / Конференції / Державні закупівлі: аналіз ключових змін у процедурі їх здійснення
Інтернет-конференції

Новини
Календар подій
Анонси
Прес-релізи
Конференції
Публікації
Огляд ринку
Legal Style
Конкурс
Державні закупівлі: аналіз ключових змін у процедурі їх здійснення

Державні закупівлі: аналіз ключових змін у процедурі їх здійснення

Дата проведення: 23-липня-2010, початок: 10:00
Державні закупівлі: аналіз ключових змін у процедурі їх здійснення
23 липня ц.р. (п'ятниця) на юридичному порталі Pravotoday відбудеться Інтернет-конференція Яни Карцевої, юриста Юридичної компанії "Правовий Альянс", на тему "Державні закупівлі: аналіз ключових змін у процедурі їх здійснення".

Зовсім скоро буде введений в дію новий Закон «Про здійснення державних закупівель», який був прийнятий в цілому 01.06.2010 р. і набув чинності 30.06.2010 року, замінивши норми положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 17.10.2008 р. № 921.

Закон значною мірою деталізував порядок і дещо змінив процедуру здійснення державних закупівель в Україні.

Прийняття Закону, загалом, є позитивним кроком для України, однак Закон залишає відкритими низку питань, враховуючи які неможливо оцінити шанси на стабілізацію ситуації в державних закупівлях, створення об'єктивного та ефективного порядку регулювання процедури закупівель в Україні.

У ході Інтернет-конференції Доповідач відповість на питання Користувачів Pravotoday, що стосуються ключових змін, запропонованих новим Законом, серед яких варто виділити наступні:
  1. Термінологічний апарат.
  2. Сфера застосування Закону.
  3. Принцип недискримінації учасників.
  4. Деталізація статусу Уповноваженого органу.
  5. Встановлення нового порядку оскарження процедури закупівлі та органу оскарження.
  6. Порядку оприлюднення інформації, обсяг інформації, яка вказується в документації із закупівель.
  7. Основні види процедур закупівлі.
  8. Процедура здійснення конкурсних торгів.
  9. Положення про договори закупівлі.
  10. Терміни в різних процедурах проведення державних закупівель і пр.
Ми запрошуємо до обговорення всіх зацікавлених осіб. Питання спікеру можна поставити вже сьогодні.

Державні закупівлі: аналіз ключових змін у процедурі їх здійснення
Яна Карцева, юрист ЮК "Правовий Альянс"



Юридична компанія «Правовий Альянс» заснована в 1995 році.

Ключовjою спеціалізацією ЮК «Правовий Альянс» є комплексний супровід діяльності фармацевтичних представництв.

У 2010 році за версією восьмого видання довідника Ukrainian Law Firms 2010. A Handbook for Foreign Clients, ("Українські юридичні фірми 2010. Довідник для іноземних клієнтів") Юридична компанія «Правовий Альянс» зайняла лідируюче місце на ринку юридичних послуг України у сфері медичного та фармацевтичного права. Компанія входить до переліку кращих юридичних компаній України згідно з рейтингом тижневика «Юридична практика», а також неодноразово відзначена авторитетним міжнародним довідником «The Legal 500».

За роки роботи у сфері фармацевтичного і медичного права юристи Компанії набули унікального досвіду надання правової допомоги у сфері промоції лікарських засобів; реєстрації лікарських засобів; ліцензування медичної практики та виробництва лікарських засобів; супроводі процедур державних закупівель (тендерів); захисту прав інтелектуальної власності на лікарські засоби; захисту інтересів виробників при виникненні конфліктних ситуацій з споживачами; захисту інтересів виробників в Антимонопольному комітеті України, державних органах і судах. Одним з основних напрямків податкової практики Компанії є оподаткування прибутку іноземних представництв фармацевтичних компаній.

Сьогодні Клієнтами Юридичної компанії «Правовий Альянс» є більше 400 українських і зарубіжних компаній і корпорацій.
Питань - 12
Olga Olga, 23-июля-2010 11:28
Яна, спасибо за ответ! А что вы иммете ввиду под "исключительными случаями"? различный состав вспомогательных веществ может влиять на безопасность применения препарата.
Различный состав вспомогательных веществ может влиять на безопасность применения препарата, а может и не влиять. В предложенном случае круг участников может сводиться до одного конкретного производителя лекарственных средств, который производит «подходящее» по качественным характеристикам лекарственное средство.

В таком случае необходимо задействовать доказательную базу, объективность и непредвзятость оценки документации конкурсных торгов, а также оправдание цели проведения государственной закупки.
Anton, 23-июля-2010 10:25
Добрий день, Яна!
Скажіть будь-ласка, як будуть розподілені фінансові надходження у зв"язку з прийняттям нового закону?
Відповідно до ст.8 Закону основною функцією уповноваженого органу – Міністерства економіки України є забезпечення ефективного та раціонального використання державних коштів, максимальної їх економії при здійсненні державних закупівель. Тому, з огляду на те, що Закон наразі недієвий, необхідно сподіватися на належну реалізацію уповноваженим органом своїх функцій з моменту вступу Закону в дію та практичної реалізації Закону.

Крім того, Законом врегульовано розподіл коштів, що надійшли як забезпечення:
  • кошти, що надійшли як забезпечення пропозиції конкурсних торгів (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі підприємствами, об'єднаннями підприємств не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок підприємства, об'єднання підприємств (ч.5 ст. 24);
  • кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі підприємствами, об'єднаннями підприємств не за бюджетні кошти перераховуються на рахунок підприємства, об'єднання підприємств (ч.3 ст.26).



Olga Olga, 23-июля-2010 10:23
Может ли состав лекарственного препарата (а именно состав вспомогательных веществ)быть качественным критерием при написании технического задания? Согласно ст.22 п.2-3 "Документація конкурсних торгів повинна містити:інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі..."
По моему мнению, состав лекарственного средства может быть указан как информация о необходимых качественных характеристик только в исключительных случаях, поскольку, фактически будет являться дискриминационным критерием отбора.

В случае с лекарственными средствами, должна быть указаны общая информация относительно качественных характеристик, поскольку разные лекарственные средства имеют разное действующее вещество.


Сергей, 23-июля-2010 10:18
Государственный комитет проводит гос закупку у государственных предприятий которые согласно уставов входят в сферу управления данного комитета и учреждены им. Будут ли они считаться связанными лицами? Обязан ли комитет, как заказчик, отказать участникам закупки, как связанным лицам на основании п.6 ст. 17 Закона. И как вообще проводить закупку в таком случае?
Случаи, в которых лицо является связанным в контексте нового Закона предоставлены в ответе на другой вопрос.

Поскольку новым Законом (п.6 ч.1 ст. 17) прямо предусмотрено обязательство заказчика отклонить предложение конкурсных торгов участника в случае если предложение подано участником процедуры закупок, который является связанным лицом с другими участниками процедуры закупок. Поэтому, для исполнения принципа объективной и непредвзятой оценки конкурсных предложений, а также добросовестной конкуренции среди участников, заказчик обязан отклонить «недобросовестное» конкурсное предложение.


Ирина Прудка, 22-июля-2010 17:46
Які процедури закупівель можуть застосовуватися згідно з новим Законом України «Про здійснення державних закупівель» ? Що змінилося порівняно з нормами Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти ?
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:
  • відкриті торги;
  • двоступеневі торги;
  • запит цінових пропозицій;
  • попередня кваліфікація учасників;
  • закупівля в одного учасника.
На відміну від попереднього порядку, чинним Законом виключено процедуру редукціону та процедуру торгів з обмеженою участю, а в перелік процедур добавлено попередню кваліфікацію учасників.


Darya V. Ognevskaya, 22-июля-2010 10:12
Добрый день, Яна!

Как вы полагаете, насколько обоснованно предоставление Заказчику права устанавливать квалификационные критерии в целях оценки возможности организаций принять участие в торгах? Существует ли практика обжалования такого рода требований?

Справочно: в России в соответствии с действующим Федеральным законом от 21.07.05г. № 94-ФЗ «О размещении заказов на поставки товаров, выполнение работ, оказание услуг для государственных и муниципальных нужд» такого рода критерии являются определяющими лишь в рамках процедуры оценки и сопоставления заявок. Иными словами, наличие у лица финансовых, квалификационных и технологических ресурсов для выполнения заказа влияет лишь на его «рейтинг». Возможность установления таких требований в качестве «барьера» для участия в торгах возможно лишь при размещении государственного оборонного заказа.

Заранее признательна Вам за ответ!

Дарья Огневская,
Юрист,
Юридическая компания «Каменская & партнёры»,
Москва
Дарья, спасибо за вопрос.

По моему мнению, установление квалификационных критериев является обоснованным и необходимым в процедуре государственных закупок. По сравнению с действующим Положением № 921 перечень критериев уменьшился, однако, в новом Законе остались определяющие критерии. Такое положение позволит «отсеять» неконкурентоспособных участников и определить подходящих  кандидатов для осуществления закупки. Однако, необходимо отметить, что для некоторых сфер хозяйственной деятельности предложенные критерии являются размытыми (например консалтинговые услуги), в результате чего может быть много «подходящих» участников, что не может способствовать эффективной реализации цели государственной закупки.

Новой практики пока нет, но существует практика обжалования по Положению №921, в основном связанная с отказом в рассмотрении тендерного предложения в связи с несоответствием квалификационным критериям баланса и финансового отчета. Практически все решения относительно квалификационных критериев обжаловались только в уполномоченном органе – Министерстве экономики Украины.


Nata, 20-июля-2010 19:27
Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка, новий Закон залишає можливість закупівлі у одного учасника? Які зміни відбулись у даному виді процедур закупівлі?
Так, новий Закон передбачає закупівлю у одного учасника. Встановлено, що процедура закупівлі у одного учасника застосовується замовником після погодження з Уповноваженим органом (Міністерством економіки України) у порядку, встановленому не Уповноваженим органом, як це було раніше, а Кабінетом Міністрів України. Рішення Уповноваженого органу про погодження або відмову в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника, а також рішення замовника про застосування процедури закупівлі в одного учасника публікується у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу.

Додатково, законом передбачено вимоги до обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника, яке видається Уповноваженим органом у результаті прийняття рішення про погодження або відмову у погодженні процедури закупівлі в одного учасника. Так, в обґрунтуванні повинно бути зазначено умови застосування самої процедури закупівлі та посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

Крім того, встановлено, що процедура закупівлі в одного учасника може також застосовуватися, якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.


Наталия, 20-июля-2010 19:02
Яна, доброго дня!
Прийнятий Закон передбачає новий порядок оскарження процедури закупівель та власне органу оскарження, тепер це Антимонопольний комітет України.
Які основні новації в процедурі оскарження? Як Ви оцінюєте ці зміни та власне участь АМКУ? Можливо вже розроблено/прийнято підзаконний акт щодо порядку оскарження та розгляду скарг щодо процедури закупівель до АМКУ?
Дякую!
Так, на відміну від Положення № 921 та попередніх редакцій проекту цього Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України (АМК). У складі АМК створюється постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, яка діє у складі 3 (трьох) державних уповноважених АМК. Рішення приймаються колегією від імені АМК, оформляються у письмовій формі та надсилаються не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття Уповноваженому органу, суб’єкту оскарження та замовнику, а також та підлягають обов’язковій публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель і оприлюднюються на веб-порталі АМК.

Безумовним нововведенням Закону є порядок оскарження процедури закупівлі. Законом передбачено можливість усунення порушень у процедурі закупівлі за добровільним бажанням замовника та шляхом оскарження процедури закупівлі.

Законом також визначено перелік обов’язкової інформації, яка повинна міститися у скарзі. Визначено, що скарга подається не пізніше 14 днів з дня отримання суб’єктом оскарження повідомлення про відповідне рішення чи дію замовника, що порушує права чи законні інтереси суб’єкта оскарження, або з дня, коли стало відомо про порушення. Скарги, які стосуються документації конкурсних торгів, можуть подаватися у будь-який строк після публікації повідомлення про їх проведення.

Важливим є те, що при поданні скарги не призупинятиметься процедура закупівлі (за винятком випадків, коли АМК приймає відповідне рішення), що запобігатиме затягуванню процедури закупівель.

Також, Закон передбачає, що за подання скарги справляється плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Поєднання цих функцій в одному органі – АМК України – дозволить значно зменшити зловживання у сфері державних закупівель, недопущення затягнення процедури та спонукання замовників на добровільній основі самостійного усунення виявлених порушень.

Хоча вищезазначене твердження може мати і негативні наслідки для учасників державних закупівель та замовників. Це спричинене тим, що зосередження повноважень органу з оскарження в АМКУ призведе до розширення його функцій, що матиме результатом значне навантаження, додатковий розподіл обов’язків, а отже і неоперативне реагування на заяви суб’єктів оскарження.

Щодо порядку оскарження та розгляду скарг процедур закупівель, то таких проектів досі не було.


Алексей, 20-июля-2010 09:37
Яна, доброго дня. Як практикуючого господарське право юриста мене цікавить питання: як нововведення в системі держ закупівель позначаться на закупівлі держ. підприємствами юридичних послуг? Зокрема, щодо представництва інтересів таких підприємств в судах? Чи зміниться щось в цьому театрі абсурду, коли замовник спочатку домовляється з фірмою по суті справи, а потім вони разом думають, як оформити закупівлю в рамках законодавства?
Дати відповідь чи зміниться щось в «цьому театрі абсурду» наразі дати проблематично, адже Закон є недієвим. Роботоздатність, зміни та ефективність Закону буде видно на практиці.

Однак, можливо припустити, що деякі нововведення відобразяться на процедурі закупівель юридичних послуг.

Так, важливим нововведенням у сфері юридичних послуг є те, що новий Закон регламентує процедуру державних закупівель юридичних послуг для забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах на загальних засадах, а не у винятковому (виключному) порядку, як це було передбачено Положенням № 921.

Крім того, Законом більш ретельно регламентовано порядок оприлюднення інформації, порушення якого, відповідно до ст. 30 закону може мати наслідком відміни торгів замовником.

Важливою зміною у процедурі закупівлі може бути зменшення питомої ваги цінового критерію з 50% до 70% при оцінки пропозиції конкурсних торгів у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізованих характер (в тому числі консультаційні, юридичні послуги). Хоча, така зміна може мати наслідком маніпулювання визначеними критеріями (строк виконання, умови оплати та ін.).

Цікавою перспективою для юридичних послуг може бути новела Закону щодо підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника, у випадку, якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.


Sergey Georgievich, 20-июля-2010 09:30
Чи передбачені якісь преференції для іноземних учасників процедур закупівлі?
Ні. Новим Законом закріплено досить важливий принцип недискримінації учасників, яким передбачено, що вітчизняні та іноземні учасники беруть учать у процедурах закупівель на рівних умовах.
Sergey Georgievich, 20-июля-2010 09:30
Скажіть, будь-ласка, чи розповсюджується дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» на послуги, закупівля яких здійснюється замовником, розташованим за межами України?
Ні. Відповідно до ч.3 ст.2 нового Закону дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України.


Дармидонт, 20-июля-2010 09:19
Чи має державна установа вимагати від керівника учасника закупівлі документи, що посвідчують його перебування у сімейних відносинах для з’ясування пов’язаних осіб.
Права вимоги надання документів  щодо встановлення сімейних відносин законом не передбачено, однак відповідно до ч.7 ст. 28 Закону  ( Розгляд та оцінка пропозицій конкурсних торгів)  встановлено, що: «Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у пропозиції конкурсних торгів будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів такого учасника».

Тому, з метою запобігання порушень вимог нового Закону необхідно прослідковувати пов’язаність осіб, що беруть участь у державних закупівлях.

Для цілей Закону пов'язананою особою є особа, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
  • юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
  • фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
  • службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім'ї такої службової (посадової) особи;
  • члени сім'ї посадової (службової) особи замовника, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Відповідно до Закону членами сім'ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із пов'язаною особою і ведення з нею спільного господарства.

Якщо Ви помітили помилку в тексті, будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter