рус.укр.
15:50
25 травня

Ми живемо за
київським часом

 
Головна / Прес-центр / Публікації / Соціальні публікації / Боротьба з корупцією відкладається
Прес-центр

Новини
Календар подій
Публікації
Юридичні публікації
Соціальні публікації
Юридичний бізнес
Огляд ринку
Legal Style
Конкурс
Боротьба з корупцією відкладається

Боротьба з корупцією відкладається

Дата  11-березня-2016 10:02   Думки експертів
Мовою оригіналу
рос.
Боротьба з корупцією відкладається
Ні для кого не секрет, що поряд із зовнішнім ворогом в Україні є і внутрішній – корупція. Цією хворобою вражені майже всі суспільні відносини в країні. Мільярдні ресурси розкрадаються. За даними соціологічних досліджень, саме корупція стала однією з причин, що призвели до масових протестів в Україні в кінці 2013 – початку 2014 р. Громадськість, втомлена від цього всюдисущого явища, вже втратила надію на те, що українська влада наведе порядок. Такі висновки підтверджує проведений соцопитування. Так, згідно з результатами дослідження «Барометр світової корупції», яке проводив Міжнародний дослідницький центр Gallup International Association, 36% українців були готові вийти на вулицю з протестом проти корупції, при цьому 74% опитаних були впевнені в корумпованості саме державного сектора. Це підштовхнуло громадян до думки, що входження України в Євросоюз дасть можливість європейським експертам вплинути на ситуацію.

Нині багатьом боляче усвідомлювати, що з часу протестів пройшло більше 2 років, а ситуація не тільки не змінилася в кращу сторону, але багато в чому навіть посилилася. Звичайно, не можна не відзначити «старання» уряду в процесі розробки нових законів, які, безумовно, відповідають усім європейським стандартам, однак не треба бути великим експертом, щоб констатувати, що більша частина з них не працюють.

Згідно з проведеним у країні під пильним поглядом європейських експертів реформ, рішучу відсіч корупції повинні були дати ряд новостворених відомств. Серед них – Державне бюро розслідувань і Національне агентство з питань запобігання корупції. Робота обох відомств на законодавчому рівні затверджено, проте на практиці їх створення затягнулося.

А розслідувати нікому!

Історія створення нового для України відомства – Державного бюро розслідувань почалася давно. Вона спочатку була конфліктною і закінчиться, судячи з усього, не скоро.

Нагадаємо, що з прийняттям в 2012 р. нового Кримінального процесуального кодексу в нашій державі розпочався процес реформування системи досудового розслідування кримінальних злочинів. Необхідність прийняття відповідного Закону «Про Державне бюро розслідувань», а згодом і створення самого органу обумовлена положеннями абз. 4 п. 1 «Прикінцевих та перехідних положень» КПК. Саме згідно КПК, окремі його норми (щодо правового статусу слідчих) вводяться в дію з дня створення Державного бюро розслідувань, але не пізніше 5 років з дня набрання чинності Кодексу.

Неважко підрахувати, що 4 з відведених 5 років практично пролетіли. За цей час Верховною Радою був прийнятий профільний Закон «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015. І тільки відносно недавно, а точніше 14 січня він був підписаний Президентом України. «Незважаючи на те, що у мене є певні зауваження до цього процесу, Закон «Про Державне бюро розслідувань» я підписую. Слідства в прокуратурі вже не буде, прокуратура буде обмежена лише справою представництва інтересів держави в суді», – прокоментував свою позицію глава держави.

Він повернувся до цього питання 27 лютого і підписав Указ «Про визначення осіб до складу комісії по проведенню конкурсу на заміщення посади директора Державного бюро розслідувань». У свою чергу, 29.02.2016 своєю постановою №127 уряд створило Державне бюро розслідувань, анонсувавши це як важливий крок у напрямку боротьби з корупцією та протидії інших злочинів, зокрема вчинених високопоставленими суддями та працівниками правоохоронних органів. «Створення ДБР як окремого органу досудового розслідування має забезпечити незалежність та об'єктивність при розслідуванні злочинів. Це рішення зумовлено необхідністю приведення діяльності прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, серед яких – відсутність у прокуратури інструменту слідства. Тому Державне бюро розслідувань з початком фактичної діяльності візьме на себе слідчі функції», – пояснив Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Правда, ніхто не дав чітких роз'яснень, з якої причини була настільки значна затримка в процесі створення органу, який представлений як вкрай важливий. Згідно із законодавством, ДБР повинно було почати роботу 1 березня ц. р., але з ряду суб'єктивних та об'єктивних причин цього не сталося. Основною причиною затримки називають те, що працювати практично нікому, штат не набрано. «З 1 березня Державне бюро розслідувань не запрацює, тому що ми навіть конкурс не провели. Навіть якщо теоретично призначити керівника, це не означає, що ми наберемо весь штат», – продовжив пояснення глава уряду.

Свою позицію з цього питання висловив і спеціалізований антикорупційний прокурор Назар Холодницький. «Якщо все буде йти позитивно і при сприянні, дай Бог, щоб відомство з 1 січня 2017 р. запрацювало», – зробив він відкритий прогноз. Нагадаємо, профільним законом передбачено, що у штаті ДБР повинно бути 1,5 тис. осіб.

Однак багато експертів відзначають і інші причини, за яких відомство досі не створено. На їхню думку, вони криються в переліку функцій, які Державне бюро розслідувань має охопити. Згідно із законом, до основних завдань Бюро віднесені:

- виявлення, розкриття, припинення та розслідування злочинів, пов'язаних з діяльністю організованих груп і злочинних організацій;

- виявлення, розкриття та розслідування випадків тортур та інших злочинів, пов'язаних з жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність поводженням чи покаранням, скоєних працівниками правоохоронних органів;

- виявлення, розкриття і розслідування особливо тяжких насильницьких злочинів, за які КК передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

- розкриття і розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, особами, посади яких віднесені до I–III категорій посад державної служби, суддями і прокурорами (крім випадків, коли ці злочини віднесені до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро);

- розкриття і розслідування злочинів, скоєних посадовими особами Національного антикорупційного бюро, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділи внутрішнього контролю НАБУ).

Скептики і навіть реалісти, перечитуючи цей список, згодні, що в уряду виникли певні труднощі з підбором кадрів. «Щоб відомство раптом і справді не почало боротися з корупцією, підбирати співробітників треба дуже уважно. Не можна ж з необережності призначити неперевіреного людини», – саме такого плану коментарі від громадськості супроводжують всі заяви уряду, що пояснюють, чому так і не розпочата робота ДБР.

Крім іншого, не стали таємницею для громадськості і гонорари, пропоновані за роботу у відомстві. Так, українці дізналися, що слідчі Державного бюро розслідувань будуть отримувати від 22 тис., а директор – 40 тис. грн. Про це заявила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. «Мабуть, на такі зарплати не можуть знайти достойних людей», – іронізують українці в соцмережах.

Декларації про доходи чиновників все ще таємниця

Ще одним відомством, яке покликане взяти безпосередню участь у боротьбі зі злом під назвою корупція, має стати Національне агентство з питань запобігання корупції. Планувалося, що воно почне роботу з січня ц. р. Завдання відомства – перевіряти всіх держслужбовців на предмет правильності подачі декларацій про доходи та відповідності стилю життя цим деклараціям. Однак 2016-й настав, разом з ним розпочався щорічний період подання декларацій, а назване відомство існує тільки на папері. Причини, чому «не змогли і не встигли», самі різні, причому не останню роль тут зіграв, знову-таки, політичний чинник. В результаті, як і у випадку з ДБР, робота застрягла в самому початку підбору кадрів.

Своє розчарування з цього питання відкрито висловив Петро Порошенко. В одному зі своїх виступів на зустрічі з представниками громадських організацій він зазначив, що створення агентства є (цитуємо) «фактично єдиним невирішеним інституційним питанням по зобов'язанням України в рамках отримання безвізового режиму».

Нагадаємо, що створення цього органу передбачено в рамках Закону «Про запобігання корупції», який набув чинності з 26.04.2015. Завдання створити його лягла на плечі Кабміну, однак звітувати про свою роботу нове відомство має Верховній Раді. Крім того, воно повинно буде готувати щорічні звіти про свою діяльність, які після затвердження громадською радою при Нацагентстві будуть публікуватися на його офіційному сайті.

На повну перевірку відомостей про достовірності поданої чиновником декларації відводиться 90 днів, а решту часу орган повинен вживати заходів щодо порушників. Для цього його наділено досить широкими функціями. Так, повноваження НАПК входить: отримувати в установленому законом порядку за письмовими запитами інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань; приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; звертатися до суду з позовами і заявами згідно з встановленим законом вимогам. Крім того, співробітникам відомства дозволено проводити моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Правда, із застереженням, що такий моніторинг не повинен передбачати надмірного втручання в право на недоторканність особистого і сімейного життя людини. У разі встановлення невідповідності рівня життя відомостям, зазначеним у декларації, Національним агентством виноситься відповідне розпорядження, яке є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Нацагентства посадова особа, якій воно адресоване, може надати письмове пояснення за фактом протягом 10 робочих днів.

Достатньо широкі функції НАПК, знову-таки, наштовхують на думку про те, що нинішньому керівництву такі нововведення поки ні до чого. Тим більше, що з початком роботи Національного агентства тісно пов'язана робота іншої системи електронного декларування. Поки вона не буде запущена, про повноцінну роботу відомства не може бути й мови, констатують експерти. Сьогодні парламентарії запевняють, що доопрацювання цих моментів – чисто технічне питання, однак, як вважають експерти, це лише вдала відмовка. Одні кажуть, що НАПК не зможе почати роботу без працездатної відкритою, доступною системи електронного декларування, а інші стверджують, що рішення про початок роботи такої системи має прийняти вже який приступив до роботи Національне агентство з питань запобігання корупції. Ось і виходить замкнуте коло. Представники громадськості, які курирують цю ситуацію, впевнено заявляють, що таким чином чиновники всіляко відтягують момент, коли їхні щорічні декларації стануть надбанням громадськості. Тим більше, що все ще немає остаточного рішення з питання, як бути з тими, хто встиг, згідно з чинним законодавством, подати декларації у паперовому вигляді. Зобов'яжуть таких чиновників у разі відкриття відповідного реєстру дублювати свої декларації в електронному варіанті, поки неясно. І в цілому прогнози щодо початку повноцінної роботи НАПК досить невтішні.

ВССУ дав роз'яснення з питання підсудності справ Державного бюро розслідувань

Приводом для роз'яснення стало поширення в ЗМІ публікацій, в яких стверджується про існування проблеми, пов'язаної з прийняттям і розглядом судами клопотань слідчих прокуратури у процесах, які, згідно із законодавством, підслідні Державного бюро розслідувань України. Свою позицію ВССУ висловив наступним чином.

З метою недопущення неоднакового застосування та неправильного тлумачення положень розд. Х «Прикінцеві положення» та ХІІ «Перехідні положення» КПК України в частині, що стосується діяльності Державного бюро розслідувань, ВССУ звернув увагу на те, що згідно з абз. 3 п. 1 розд. Х «Прикінцеві положення» КПК, положення ч. 4 ст. 216 КПК вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше 5 років з дня вступу в силу КПК України. Крім того, ВССУ зазначив, що

передача матеріалів кримінального провадження слідчими органів прокуратури відповідного підрозділу (органу) ДБР для продовження виробництва відбувається відповідно до абз. 2 п. 4 розд. V Закону україни «Про Державне бюро розслідувань» та абз. 2 п. 1 розд. ХІІ «Перехідні положення» КПК в 3-місячний строк після початку здійснення ДБР функцій досудового розслідування.

(!) Таким чином, початок дії положень ч. 4 ст. 216 КПК пов'язано не з моментом набрання чинності законом, який буде регулювати діяльність Державного бюро розслідувань України як державної установи, а з моментом початку здійснення останнім функцій органу досудового розслідування. До того часу, відповідно до абз. 1 і 2 п. 1 розд. ХІІ «Перехідні положення» КПК, повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури.

Віктор Чумак, заступник голови Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції

– На мій погляд, Нацагентство з питань запобігання корупції є головним у системі антикорупційних органів України. Це орган превентивного дії. Якщо інші відомства покликані реагувати на вже трапилося, то НАПК повинен зробити все, щоб запобігти корупції. Перш за все, на нього покладено таке завдання, як розробка державної політики у сфері антикорупційної діяльності, зокрема, антикорупційна політика в сфері правоохоронних органів, держслужби або в такій цікавій сфері, як конфлікт інтересів. Наприклад, сьогодні багато наші депутати працюють в умовах постійного конфлікту інтересів, маючи бізнес-інтереси і паралельно займаючись політикою, з допомогою якої впливають на свій бізнес. І це дуже цікава і мало відкрита для України тема. Саме в рамках роботи НАПК буде проходити перевірка на відповідність стилю життя чиновника тим відомостями, які він вказав у декларації. Якщо ця система запрацює, буде не тільки інший спосіб декларування, але і інша форма і обсяг декларацій – декларуванню будуть підлягати не тільки доходи та витрати, а й усі активи, які є у чиновника. Це можуть бути готівкові гроші, які лежать удома в сейфах, цінні картини, бібліотеки, коштовності і т. п.

Сергій Лещенко, народний депутат України

– Функціонування НАПК буде направлено не на «методологічну допомогу». Це дуже серйозна структура, яка буде працювати проти політичної корупції. Більш того, цей орган потрібен для того, щоб Україна мала можливість отримувати допомогу з боку Європейського Союзу. Адже згідно з додатками до договорів про надання Україні макрофінансової допомоги з боку Євросоюзу, Україна повинна щомісяця і щоквартально подавати звіт про кількість відкритих кримінальних проваджень стосовно чиновників, які порушили антикорупційне законодавство, а також про кількість перевірених декларацій. І те, що нині НАПК знову перебуває в центрі скандалів, відбуваються певні маніпуляції, набридло не тільки українцям, але й європейським експертам.

Володимир Сущенко, член конкурсної комісії з формування Нацагентства з питань запобігання корупції

– Вже обрані члени комісії, на мій погляд, всіляко намагалися виконати завдання якомога швидкого запуску роботи НАПК. Можу сказати, що вивчаючи документи представлених кандидатур у члени НАПК, я, на жаль, публічно наголошую, що ні один з кандидатів не відповідає тій ідеальній моделі, яка нині сформувалася. Та не відповідають вони з об'єктивних причин. Коли хворіє суспільство в цілому, важко знайти в ньому ідеальних особистостей, до яких не виникало б жодних питань.

Микола Голомша, перший заступник Генерального прокурора України в 2014 р.

– Зараз НАПК знаходиться в стадії становлення. Його завданням є, насамперед, профілактична робота. Думаю, перша проблема, з-за якої відомство не розпочало свою роботу у встановлений термін, це війна. З іншого боку, політичні баталії теж зіграли свою роль. Виник конфлікт щодо переформатування Кабміну дещо гальмує цей процес. Я, безумовно, не виправдовую дану ситуацію і вважаю, що конфлікти не повинні заважати роботі. Але оскільки дане відомство – це ініціатива виконавчої влади, зрозуміло, що повинна бути визначеність, щоб новий орган не став бутафорією.

Наталія Севостьянова, перший заступник міністра юстиції України

– НАПК – колегіальний орган, що складається з 5 членів, яких повинна визначити незалежна конкурсна комісія. А вона, у свою чергу, в більшості складається з представників громадськості. За результатами роботи комісії поки визначено лише 3 члени НАПК. На сьогоднішній день вже практично пройшли спецперевірку інші кандидати, і є надія, що орган почне роботу в найближчому майбутньому, і всі знайдуть між собою порозуміння. Електронна система декларування готова почати працювати, але проблема в тому, що постійно змінюється законодавство щодо декларування. А щоб система запрацювала, НАПК має затвердити форму декларації. Тому все залежить від двох факторів: від волі парламенту, який затвердить остаточні зміни в законодавстві, і від НАПК, яке затвердить остаточну форму декларації.


Джерело: http://sud.ua/
Коментарі - 0 + додати коментар
Якщо Ви помітили помилку в тексті, будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter