рус.укр.
01:11
18 листопада

Ми живемо за
київським часом

 
Головна / Прес-центр / Публікації / Юридичний бізнес / Чорні» нотаріуси: реальність чи міф
Прес-центр

Новини
Календар подій
Публікації
Юридичні публікації
Соціальні публікації
Юридичний бізнес
Огляд ринку
Legal Style
Конкурс
Чорні» нотаріуси: реальність чи міф

Чорні» нотаріуси: реальність чи міф

Дата  06-травня-2016 15:34
Мовою оригіналу
рос.
Чорні» нотаріуси: реальність чи міф
Ще зовсім нещодавно українська громадськість наполягала на тому, що всі існуючі реєстри, які стікається інформація про майно, права та активах населення, повинні бути відкритими. Це анонсувалося як найдієвіший метод запобігання корупції. Сьогодні, коли проведена велика частина роботи в цьому напрямку, і Міністерство юстиції дало доступ більш ніж до десятки основних реєстрів, українці схаменулися, так як побачили в цьому цілий ряд ризиків. ЗМІ вже переповнені повідомленнями про те, що з допомогою «чорних нотаріусів» українців позбавляють власності.

Так, з 1 січня 2016 р. вступила в силу нова редакція закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з нею, змінена організаційна система державної реєстрації прав. Тепер цю систему складають Міністерство юстиції та його територіальні органи, суб'єкти держреєстрації прав (виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад тощо) та державні реєстратори. До держреєстраторам речових прав на нерухоме майно цей закон відносить і нотаріусів. За 3 місяці ц. р. вони здійснили понад 300 тис. реєстраційних дій, повідомив заступник міністра юстиції Павло Мороз. Крім того, він зазначив, що на базі Мін'юсту створена комісія з розгляду скарг на дії держреєстраторів. «Лише 10% цих скарг стосуються роботи нотаріусів. Сподіваюся, завдяки спільній роботі нам вдасться знизити кількість незадоволених клієнтів до нуля», – додав він.

Віримо практично на слово

Зі сказаного можна зробити висновок, що контролюючий орган не бачить загрози з боку нотаріусів, навіть з урахуванням того, що згідно з чинним законодавством процедура здійснення угод спрощена. Хоча самі нотаріуси кажуть, що побоюються стати жертвами шахраїв разом зі своїми клієнтами. Справа в тому, що на сьогодні документ, що посвідчує право власності на нерухомість, втратив свій статус. Тобто при вчиненні того чи іншого дії з нерухомістю (купівля нерухомості первинної або придбання на вторинному ринку і, як результат, переоформлення власника, приватизація, розділ майна, дарування тощо) новому власнику вже не видається т. н. документ про право власності в звичному паперовому вигляді – вся інформація накопичується тільки в електронних реєстрах, і саме на них повинен посилатися нотаріус, вчиняючи правочин.

Але виявилося, що за довгі роки паперової бюрократії українці звикли, що паперовий документ найнадійніший, і як показує практика, це цілком справедлива точка зору. А от найгірше, на думку юристів, те, що немає 100% гарантії, що реєстри надійно захищені, і це основний ризик. І він посилюється у зв'язку з тим, що доступ до реєстрів є не тільки у нотаріусів, а й у реєстраторів, виконавчих комітетів сільських, селищних і міських рад, так і у всіх тих, кому закон дав право доступу, в кінці кінців, у власників цих реєстрів, які його обслуговують.

З усього цього списку нотаріус, який навряд чи стане ризикувати своєю посадою, останній, хто погоджується на сумнівну угоду. А незаконні зміни може внести будь-який злочинець, який зможе зламати систему, або, маючи до неї законний доступ, виявиться поступливим. В такому випадку і сам нотаріус буде обдурений, оскільки, орієнтуючись на дані реєстру, буде впевнений, що здійснює законну угоду. Хоча ризик, що чиєсь майно стане ласим шматочком, і нотаріус ступить на слизьку доріжку, порушуючи закон, залишається. Юристи заспокоюють, що наявні в українців паперові підтвердження права власності мають законну силу і беруться до уваги при здійсненні угод. А от якщо така здійснена і власник помінявся, йому вже паперовий документ з печаткою і всіма атрибутами не годиться, його право власності відтепер буде підтверджувати тільки електронний документ. Це говорить про те, що з часом більшість українців розлучаться з паперовими документами, які сьогодні дбайливо зберігають вдома. Втім, якщо раніше було важко довести факт шахрайства, маючи на руках документи і можливість перевірити їх в ряді інстанцій, то тепер взагалі буде неможливо.

Рейдери в законі

Рекетири 90-х рр., силою і погрозами відбирають у людей гроші і матеріальні цінності, на сьогоднішній день є історичними персонажами. На зміну їм прийшли рейдери. Злочинці XXI століття використовують у своїй діяльності високоінтелектуальні схеми, і як раз вищеописаний курс на відкриття реєстрів виявився для них вельми до речі. І якщо апетити таких злочинців поки не поширилися на майно фізичних осіб, то тільки тому, що є об'єкти серйозніше, а саме великий бізнес.

Зазначимо, що в останні кілька років вимоги законодавства щодо оформлення документів, які необхідно подати для державної реєстрації юридичної особи, а також змін до відомостей про нього, взяли курс на кардинальне спрощення. Наприклад, для полегшення умов ведення бізнесу справжність підписів засновників або уповноважених осіб на установчих документах не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Скасовано і вимога про обов'язкове нотаріальне посвідчення установчого договору, добровільним, а не обов'язковим стало використання суб'єктами господарювання приватного права печаток. Такі зміни, з одного боку, дійсно полегшують ведення бізнесу, але з іншого – створюють зайвий ризик здійснення протиправних дій по відношенню до власників корпоративних прав.

Приміром, сьогодні в законах відсутня вимога про обов'язкове нотаріальне посвідчення правочинів, предметом яких є розпорядження корпоративними правами, а згідно ст. 209 ЦК України, у разі відсутності вимоги в законі угода може бути посвідчена нотаріально тільки за домовленістю сторін. У результаті для того, щоб змінити засновників юрособи, достатньо подати державному реєстратору в простій письмовій формі заяву фізичної особи про вихід зі складу засновників, або інший документ про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі юридичної особи, або, нарешті, рішення уповноваженого органу про примусове виключення особи зі складу засновників. При цьому держреєстратор не має повноважень перевіряти справжність підписів на таких документах – він лише перевіряє документи на наявність підстав для призупинення їх розгляду або для відмови в держреєстрації. А у разі вчинення протиправних дій власникам корпоративних прав доведеться захищати свої інтереси виключно в судовому порядку витребувати реєстраційна справа, оскаржувати реєстрацію змін, провести почеркознавчу експертизу, яка дозволить встановити, що їхні підписи є підробленими. Зрозуміло, що така процедура потребує багато часу, людських і фінансових ресурсів і зупинить нормальну діяльність підприємства.

Мабуть, для того, щоб подібні випадки не набули масовий характер, нині розроблено так званий антирейдерський законопроект. Мова йде про законопроект №4216 від 14.03.2016, який вже розглянутий Комітетом ВР з питань промислової політики і підприємництва і рекомендований до прийняття в першому читанні. Як зазначив П. Мороз, на норми даного проекту покладаються великі надії. «Значна частина рейдерських схем реалізується шляхом підроблення документів, а прийняття такого закону значно усуне ризики вчинення протиправних дій по відношенню до власників корпоративних прав. Тому ми сподіваємося на його швидке прийняття», – сказав він.

КОМЕНТАРІ ЕКСКЛЮЗИВ

Оксана Іванченко, заступник міністра юстиції – керівник апарату

– Ми повинні звикати до того, що переходимо до іншого виду і способу функціонування держапарату. Електронне управління, власне, і передбачає, що ми крок за кроком відмовляємося від паперових документів, бланків з системами захисту і голограмами. Все це – додаткові витрати для громадянина. Всі ці документи сьогодні втрачають свою цінність, так як внесення запису до реєстру є підтвердженням того, що фізична чи юридична особа є власником рухомого або нерухомого майна. Безумовно, такий підхід ставить серйозні вимоги до Мін'юсту як власнику цих реєстрів і держпідприємству, яке здійснює їх технічне адміністрування, цілісність, об'єктивність і достовірність тих даних, які в них вносяться. Безумовно, ми живемо в такому світі, що гарантувати тотальну безпеку неможливо. Шахрайство було і раніше, але можу сказати, що якихось особливих хвилювань з приводу роботи електронної системи не повинно бути.

Павло Мороз, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації

- За всіма випадками рейдерських захоплень, з якими зіткнулася комісія з розгляду скарг на дії державних реєстраторів, заяв на дії нотаріусів було не більше 10%. Тому, що стосується страху «чорного нотаріуса», вона, на мій погляд, перебільшена. Ми припускаємо, що, можливо, десь є нотаріуси, які готові за винагороду порушити закон, не побоюючись відповідальності, але це поодинокі випадки. З усіх скарг, які приходили до нас, дуже приблизно під цей термін підходив лише один нотаріус, щодо якого прийнято сьогодні заходи, але поки обставини до кінця не з'ясовані. Можу відзначити, що якщо хтось помітив, що його майно неправомірно перейшло до іншої особи, він може звернутися до нас в комісію. Такі скарги ми розглядаємо протягом 30 днів. В той час, як таку ж скаргу суд буде розглядати від 6 місяців до року.



Джерело: http://sud.ua/
Коментарі - 0 + додати коментар
Якщо Ви помітили помилку в тексті, будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter