рус.укр.
11:31
20 листопада

Ми живемо за
київським часом

 
Головна / Прес-центр / Публікації / Соціальні публікації / Майно подружжя: що і як поділити
Прес-центр

Новини
Календар подій
Публікації
Юридичні публікації
Соціальні публікації
Юридичний бізнес
Огляд ринку
Legal Style
Конкурс
Майно подружжя: що і як поділити

Майно подружжя: що і як поділити

Дата  17-травня-2016 09:03
Мовою оригіналу
рос.
Майно подружжя: що і як поділити
Коли відбувається урочиста церемонія реєстрації шлюбу, то, звичайно, важко повірити, що молодята можуть коли-то ділити майно. Ще важче уявити собі, що вони будуть ділити не тільки такі глобальні речі, як квартира або машина, але і цілком приземлені — наприклад, ложки та виделки. І обов'язково порівну, «як книжка пише». Але судова практика бачила багато і цілком позбавлена ілюзій.

Кому діти і квартиру в додачу, кому машину, кому сервіз і диван, а кому холодильник — такі питання часто виникають перед подружжям у разі розлучення і не тільки. І якщо домовитися у них не виходить, а розпиляти — не варіант, то пишеться позов до суду про розподіл майна подружжя.

Що можна ділити

Розподілу підлягає загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, а також знаходиться у третіх осіб. При цьому враховуються також борги подружжя та їх правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Можуть бути розділені будь-які види майна, за винятком тих, які за законом не можуть належати подружжю (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з них вони були придбані і ким оплачені, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Загальне і приватне

Згідно ст. 356 ЦК України, спільна часткова власність — це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

У ст. 60 СК України закріплена презумпція права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до якої все майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Причому навіть у випадку, якщо один з них з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу). Спільною сумісною власністю подружжя можуть бути, зокрема, квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна й робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, гроші, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельних, дачно-будівельних, гаражно-будівельних кооперативах, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами і т. п.

Особисте майно

До особистого майна кожного з подружжя, відповідно до законодавства, відносяться:

- майно, набуте дружиною/чоловіком до шлюбу;

- майно, набуте дружиною/чоловіком під час перебування в шлюбі, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

- майно, придбане під час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

- житло, набуте дружиною/чоловіком за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону «Про приватизацію державного житлового фонду»;

- земельна ділянка, набута внаслідок його приватизації;

- речі індивідуального користування, в т. ч. коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

- премії, нагороди, які були отримані дружиною/чоловіком за особисті заслуги. Втім, суд може визнати за другим з подружжя право на частку таких премій, нагород, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату/пошкодження речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

- страхові суми, одержані дружиною/чоловіком за договорами обов'язкового, а також добровільного особистого страхування, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Нагадаємо також, що речі для професійних занять присуджують того з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другого з подружжя.

Види спільно нажитого майна

До складу загального може входити подільне і неподільне майно. Неподільною є річ, яку неможливо виділити із спільного майна в натурі або за законом, або якщо такий поділ неможливо здійснити без пошкодження самої речі.

Інша важлива презумпція закріплена у ст. 70 СК України, згідно з якою у разі поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Однак, суд може відступити від принципу рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, наприклад, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Крім цього, суд враховує, з ким залишаються проживати неповнолітні або непрацездатні повнолітні діти за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Варто відзначити також, що якщо у придбання майна вкладені крім спільних, кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, що відповідає розміру такого внеску, є його особистою приватною власністю.

Особистою приватною власністю суд може визнати майно, придбане кимось із подружжя під час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, навіть якщо офіційно шлюб не був розірваний.

Як можна ділити

Є два варіанти. Перший — мирний: можна просто домовитися про спосіб поділу майна. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділення дружині та чоловікові нерухомого майна зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Другий варіант — судовий. Про нього і піде мова нижче.

Коли можна починати

Розділ спільно нажитого майна можливий під час шлюбу, у процесі його розірвання і після його завершення. Таким чином, розлучення — це не обов'язкова умова для розділу майна. А розділ майна, у свою чергу, не обов'язково відбувається в момент розлучення. Тим не менш варто пам'ятати про терміни позовної давності — у відповідності зі ст. 257 ЦК України він встановлюється тривалістю у три роки.

Що стосується початку перебігу строку позовної давності, то у відповідності з постановою Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі — постанова Пленуму ВСУ), для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб яких розірвано, строк позовної давності обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС або набрання законної сили рішенням суду, а з дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Способи розділу

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо подружжя не домовилися, як це краще зробити, за позовом, поданим ними спільно або одним з них, то суд може розділити майно наступним чином:

▪ в натурі, якщо це можливо без шкоди для господарського призначення майна;

▪ «баш на баш» — з урахуванням вартості майна та частки кожного з подружжя в ньому;

▪ «вранці гроші, ввечері стільці» — найбільш гуманний та найпоширеніший спосіб, що дозволяє залишити неподільне майно (наприклад, автомобіль) у власності одного з подружжя, зобов'язавши його виплатити іншій грошову компенсацію в розмірі 50% його вартості.

Зрозуміло, що для того, щоб визначити 50% вартості неподільного майна, потрібно з'ясувати реальну вартість цього майна на поточний момент. І знову ми маємо два варіанти: згідно з постановою Пленуму ВСУ, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а якщо вони не досягли згоди, — на підставі дійсної вартості цього майна на момент розгляду справи, для визначення якої призначається експертна оцінка.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається тільки з його згоди. У тій же постанові Пленуму ВСУ підкреслюється, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4 і 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації, а також про попереднє внесення другим подружжям відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. При відсутності згоди дружини або чоловіка присудження грошової компенсації їй/йому може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом.

Нагадаємо, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

- річ є неподільною;

- спільне володіння і користування майном неможливо;

- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Є ще один варіант поділу майна подружжя. Він застосовується, якщо попередній варіант їх не задовольнив, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їхніх часток. В такому випадку суд може визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу, залишивши його у їх спільній частковій власності. Такий варіант розділу невигідний сторонам, оскільки не вирішує спір по суті, і колишнім подружжю доведеться повторно звертатися до суду для встановлення порядку користування таким майном.



Джерело: http://sud.ua/
Коментарі - 0 + додати коментар
Якщо Ви помітили помилку в тексті, будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter