Мій офіс - моя фортеця, або що робити, коли до Вас постукала міліція...

Александра Матвеева, старший редактор Pravotoday

В последнее время субъекты хозяйствования подвергаются все более пристальному вниманию со стороны всевозможных проверяющих органов. Не редкость - и так называемые "милицейские" проверки, вопрос о закономерности которых всё еще остается спорным.

Закон Украины «О Милиции» предоставляет органам милиции право осуществлять проверки предприятий по фактам нарушения законодательства, однако в упомянутом законе содержится положение о том, что направление на проверку должно составляться по форме, установленной МВД, которая в данный момент не установлена.

Pravotoday обратился к практикующим юристам за комментариями относительно полномочий оперативных органов милиции при проверках предприятий, а также за практическими советами и рекомендациями о том, как следует вести себя сотрудникам предприятий при внезапной проверке органами милиции.

Олег Давиденко, керуючий партнер Юридичної фірми «ARIES»

Перш за все давайте з’ясуємо в яких випадках міліція має право проводити перевірки. Хоча остаточний перелік повноважень міліції з її розвинутою та постійно змінюючуюся системою є певною мірою «терра інкогніто».

Але, можливо зазначити що перевірки можуть стосуватись трьох основних напрямків повноважень. Перше, це по адміністративним правопорушенням, по яким відповідно до норм ст. 222 Кодексу про адміністративні правопорушення по яким міліція має право розглядати справи, по–друге, перевірки органами Державної служба боротьби з економічною злочинністю, які відповідно п. 1 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 р. N 510, ДСБЕЗ є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС України, та дії міліції, які вона проводить в рамках оперативно – розшукової діяльності, яке відбувається у відповідності до норм Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Основними законами які регламентують перевірки є Закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінально-процесуальний кодекс України. Але слід врахувати, що в зв’язку  з тим, що конкретний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання органами міліції на цей час Кабінетом Міністрів України не встановлено, проте Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, крім проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства і правосуддя, мають бути враховані вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таку позицію підтримує і Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. (Лист від 12.05.2010 року № 5869).

Відповідно до  п.3 ст. 4 цього Закону перевірки поділяються на планові та позапланові та проводяться в робочій час суб’єкту господарювання. При проведенні перевірки суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (п. 8 ст. 4 Закону). Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Відповідно уповноваженими особами можливо вважати особи яким за наказом або письмовим доручення керівника надані такі повноваження. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності) -  п. 11, 12. ст. 4 Закону). Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається (п. 4, 5 ст. 5 Закону). Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом (ст. 6 Закону). Продовження строку здійснення позапланового заходу також не допускається. (ст. 6 Закону).

Перевірка відбувається на підставі посвідчення (направлення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. еред початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). І головне, відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Щодо проведення перевірок в рамках оперативно-розшукових дій, то слід звернути увагу, що проведення будь-яких перевірок в рамках цих дій не можливі без наявності оперативно-розшукової справи (ОРС), відповідно до норм Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Для відкриття такої справи начальник відповідного оперативного підрозділу повинен приймає відповідну Постанову (ст. 9 Закону).   Крім того, слід звернути увагу, що на відміну від загальної диспозиції Закону України «Про міліцію»,  пунктом 6 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", встановлюється право співробітників міліції, які здійснюють діяльність в межах оперативно-розшукових дій, відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка. 

Вот такі головні моменти, які бажано знати та вміло використовувати підприємцям при їх зіткненні з несподіваними «гостями». 


Артем Стоянов, Старший партнер LCF Law Group, адвокат

Необхідно зазначити, що порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання органами міліції на цей час Кабінетом Міністрів України не встановлено, проте Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про контроль визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Підставами для перевірки суб’єктів господарювання органами міліції можуть бути:

•    заява чи повідомлення про злочин зареєстровані належним чином. У такому випадку перевіряється інформація про здійснення або підготовку до вчинення злочину, до порушення кримінальної справи – у межах дослідчої перевірки (ч. 4 ст. 97 КПК).;
•    постанова про заведення оперативно-розшукової справи (ст. 8, 9 Закону про оперативно-розшукову діяльність, ч. 5 ст. 97 КПК);
•    постанова про проведення відповідних слідчих дій (обшук та виїмка, огляд місця події) – якщо порушена кримінальна справа;
•    для огляду приміщень – пунктом 15 ст. 11 Закону «Про міліцію» міліції надано, серед інших, право безперешкодно у будь-який час доби входити на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, при стихійних лихах та інших надзвичайних обставинах.

Так, відповідно до пункту 24 статті 11 Закону України «Про міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право, зокрема, вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Органи внутрішніх справ вправі приступити до проведення перевірки суб’єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції. Зважаючи на це, якщо у направленні на перевірку відсутні або не відповідають дійсності будь-які вище перелічені реквізити, то можна сміливо не допускати такого працівника міліції до проведення перевірки. Це, звичайно, стосується і випадку, коли таке направлення відсутнє взагалі.

Необхідно також пам’ятати, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме тому, у випадку, коли до Вас раптово прийшли з перевіркою працівники органів внутрішніх справ, слід дотримуватися наступного алгоритму дій:

•    перевірити документи, що підтверджують особу та посаду працівника ОВС;
•    з’ясувати прізвище, ім’я та по батькові безпосереднього начальника особи, яка здійснює перевірку;
•    з’ясувати які конкретно дії будуть проводитися під час перевірки;
•    ознайомитися із документами, які стали підставою для перевірки та зробити із них ксерокопії;
•    у разі відсутності на робочому місці працівника, який відповідає за документацію, що потрібна перевіряючому, потрібно повідомити останнього про неможливість надання на даний час вказаних документів.

Крім того, звернути увагу, що перевірка суб’єктів господарювання повинна проводитися у робочий, крім виняткових випадків. Саме тому, слід вказати при необхідності про це працівнику ОВС, який здійснює перевірку, робочий день якого згідно Закону України «Про міліцію» не може перевищувати 41 години на тиждень, тобто близько 8 годин на день.


Світлана Остапчук, головний юрисконсульт ЮК «Лео Партнерс»

 Іноді працівники правоохоронних органів можуть без будь-яких пояснень та підстав вимагати «перевірити інформацію», провести обшук чи виїмку на підприємстві. Для уникнення такої ситуації варто знати про свої права у наявних правовідносинах: підприємство і міліція.

Слід зазначити, що працівники міліції можуть прийти з перевіркою на підприємство за наявності таких підстав:

1) для перевірки інформації, яка надійшла про здійснення або підготовку до скоєння злочину, до порушення кримінальної справи – у межах дослідчої перевірки (ч. 4 ст. 97 КПК);

2) для отримання документів – пунктом 17 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліції надано право безперешкодно одержувати відомості (у т. ч. й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні в справах про злочини, які перебувають у провадженні міліції за письмовим запитом;

3) для проведення оперативно-розшукових заходів – якщо порушено оперативно-розшукову справу (ст. 8, 9 Закону України про оперативно-розшукову діяльність, ч. 5 ст. 97 КПК).

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі – Закон про ОРД) зазначено, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про це підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.

4) для огляду приміщень – пунктом 15 ст. 11 Закону України «Про міліцію», міліції надано, серед інших, право безперешкодно у будь-який час доби входити на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, при стихійних лихах та інших надзвичайних обставинах.

Крім цього п. 6 ст. 8 Закону України про ОРД оперативно-розшуковим підрозділам надано право відвідувати житлові та інші приміщення для з’ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину. Проте і в цьому випадку відвідування приміщень здійснюється за згодою їх власників;

5) для проведення слідчих дій (обшук та виїмка, огляд місця події) – якщо порушена кримінальна справа (глави 14, 16, 17 КПК).

Згідно зі ст.177 КПК обшук проводиться, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі і цінності, придбані злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі, перебувають у конкретному приміщенні чи місці або у певної особи.

Виїмка, згідно зі ст.178 КПК, проводиться, коли є точні дані , що предмети і документи, які мають значення для справи, перебувають у певної особи або у певному місці.

Відповідно до КПК при проведенні слідчих дій складаються протоколи. Слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів для виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. Складання протоколу огляду місця події також передбачене ч. 3 ст.190 КПК.

Відповідно до частини 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію» працівник міліції перед перевіркою зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити службове посвідчення.

Починаючи з 16 лютого 2005 року – дати набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)» від 12.01.2005 р. №2322, – окрім службового посвідчення пра-цівники міліції зобов’язані пред’явити направлення на перевірку. Воно пред’являється з будь-якої підстави, розглянутої вище.

У направленні зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дати початку та закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб, які проводитимуть перевірку.

Направлення на перевірку дійсне за наявності підпису керівника під-розділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції (п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»).

Форма направлення затверджується МВС України, але досі жодним документом вона офіційно не визначена.

Якщо працівник міліції прийшов на перевірку, необхідно записати номер його посвідчення, прізвище, ім’я, по батькові та поцікавитися місцем роботи. Після цього можна зателефонувати й уточнити, чи працює він у цьому відділі, чи порушено оперативно-розшукову справу, і чи справді видано направлення на перевірку.

Якщо направлення немає, або у ньому немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, підприємство має право на законних підставах відмовити у проведенні перевірки.

Основними документами, якими при проведенні перевірок зобов’язані керуватися працівники міліції, є закони «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінально-процесуальний кодекс.

При перевірці міліціонери повинні діяти виключно у межах своїх прав, які потрібно знати тим, кого перевіряють. Відповідно до законів «Про міліцію» та про ОРД міліції для виконання покладених на неї обов’язків крім прав, про які йшлося вище, надано право:

1. Проводити перевірки за фактами порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій та ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності (абз. 1 п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»).
2. За рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду – у присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту опечатування, зазначеного в протоколі (абз. 4 п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»).
3.  Проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних дій (п. 2 ст. 8 Закону України про ОРД).

Відповідно до частини 4 ст. 25 Закону України «Про міліцію» дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку в органах внутрішніх справ, суді або прокуратурі.

Якщо ви вважаєте, що проведення перевірки було здійснене з порушенням чинного законодавства, у вас є право оскаржити дії перевіряльників до органів внутрішніх справ, суду або прокуратури. При цьому необхідно посилатися на ст. 365 ККУ «Перевищення влади або службових повноважень».

Перевірка інформації – не привід змусити вас відповідати на запитання і не привід для проведення обшуку.

Якщо ви вважаєте, що відомості, які хочуть від вас отримати, можуть зашкодити вам особисто, – не слід відповідати.

При цьому необхідно посилатися на ст. 63 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду».


Евгений Данилов в соавторстве с Олегом Горидько, юристы компании EBS

Согласно ч. 2 ст. 19 Конституции Украины органы государственной власти и их должностные лица обязаны действовать только на основаниях, в пределах полномочий и способом, предусмотренными в Конституции и в законах Украины. Свое право на проведение проверок органы милиции могут реализовать на основании п. 24 ст.11 Закона Украины "О милиции", который в части установления порядка проведения проверок отсылает к нормативному акту КМУ.  Указанный порядок проведения проверок органами милиции Кабинетом Министров Украины до сих пор не установлен. И поскольку порядок проведения проверок Кабинетом Министров Украины не установлен, органы милиции не могут реализовать свое право на проведение проверок субъектов ведения хозяйствования.  Работникам милиции, которые пришли (даже с направлением на проверку), можно попробовать вежливо отказать в проведении проверки на основании вышеприведенных аргументов (отказ оформляется в письменной форме). Это конечно совет для самых подготовленных и уверенных в своих силах хозяйственников.

После того как Вы все же «встретили гостей» не следует открывать все шкафы с документами и бежать за коньяком. Выдержите паузу, все разговоры с представителями проверяющего органа проводите только в присутствии своего юриста. Попросите предъявить служебные удостоверения, при этом перепишите их данные. Обязательно проверьте цель проверки, вид проверки и основания для ее проведения. Эта процедура займет некоторое время, за которое вы поймете законность оснований этой проверки и которое даст понимание того, как себя вести дальше.

---

Pravotoday выражает благодарность всем респондентам, выступившим экспертами по данной тематике. Мы приглашаем всех желающих присоединиться к дискуссии на заданную тему в комментариях под этим материалом.

Напоминаем, что сотрудничество в рамках рубрики «Мнения экспертов» осуществляется на бесплатных основаниях. Вы тоже можете стать экспертом рубрики. Если по какой-то причине Вы не получаете запросов на комментарии, пишите на press@pravotoday.in.ua или звоните в редакцию по телефону +380 44 33 22 031