укр.укр.
15:57
25 мая

Мы живем по
киевскому времени

 
Главная / Пресс-центр / Публикации / Юридические публикации / Гринмейл (корпоративный шантаж) - реальность современных корпоративных отношений
Пресс-центр

Новости
Календарь событий
Публикации
Юридические публикации
Социальные публикации
Юридический бизнес
Обозрение рынка
Legal Style
Конкурс
Гринмейл (корпоративный шантаж) - реальность современных корпоративных отношений

Гринмейл (корпоративный шантаж) - реальность современных корпоративных отношений

Дата  31-мая-2010 09:46
Гринмейл (корпоративный шантаж) - реальность современных корпоративных отношений
Алексєєв Ігор Сергійович
Державний науково-дослідний інститут митної справи, науковий співробітник
Корпоративне право

Поняття корпоративного шантажу
Корпоративний шантаж – доволі розповсюджене явище в діяльності  західних компаній, яке останнім часом стало поширюватись в українській практиці корпоративних конфліктів.

В сучасних словниках грінмейл (від англійського greenmail - буквально, "зелена пошта") – діяльність, спрямована на отримання надприбутку за допомогою спекуляцій чи зловживань своїми правами акціонера по відношенню до підприємства. Дана мета досягається шляхом придбання такої кількості акцій компанії, щоб створити загрозу її ворожому поглинанню з метою подальшого перепродажу цих акцій за завищеною ціною тій самій компанії. Даний термін походить від blackmail ("чорна пошта") - кримінально караний шантаж, вимагання. Однак між "зеленою" та "чорною поштою" існує принципова відмінність: класичний грінмейл завжди здійснюється в рамках закону.

Практика корпоративного шантажу вперше була застосована в середині 80-х років ХХ ст. в США, коли відомі фінансисти Томас Пікенс (Thomas Pickens) та Джеймс Голдсміт (James Goldsmith) отримали надприбутки в операціях з компаніями Goodyear Tire та Occidental Petroleum, використовуючи елементи грінмейлінгу.

Проте світового розголосу зазначене явище отримало завдяки американському мільярдеру Кеннету Дарту. На початку 90-х років він викупив близько 4% зовнішнього боргу Бразилії. Коли в 1994 році ця країна домовилась зі всіма 750 кредиторами про реструктуризацію свого боргу, лише Дарт із запропонованим планом не погодився та вимагав для себе особливих умов. Вести з ним переговори було неможливо, Дарт вимагав за свою згоду таку астрономічну суму, що уряд Бразилії реструктурував свої борги без участі Дарта. Той подав до суду та в результаті отримав більше $800 млн. Через рік він зірвав емісію бразильських облігацій, випустивши на ринок власні папери, забезпечені належною йому частиною зовнішнього боргу, тим самим спровокувавши фінансову кризу.

Технології корпоративного шантажу
Класична схема грінмейлу завжди здійснюється в рамках закону, незважаючи на те, що є лише складовою частиною цілеспрямованої кампанії недружнього поглинання. У більшості випадків, з юридичної точки зору, такі дії акціонерів носять формально законний характер, вони всього лише захищають свої права, надані їм законом. Корпоративний шантаж починається з того, що міноритарний акціонер подає позов про нанесення йому збитків діями мажоритарних акціонерів. При цьому він вимагає застосувати як заходи забезпечення позову не лише арешт акцій мажоритарного власника, але і заборону брати участь йому в роботі загальних зборів акціонерів. Привід для такого позову не суттєвий. Після цього проводяться загальні збори акціонерів, де у «ворожої» сторони вже більшість голосів, обирається новий склад ради директорів і новий генеральний директор. Нове керівництво швидко розпродає активи товариства.

На практиці існують також інші способи корпоративного шантажу:
  1. Міноритарій засипає компанію вимогами про проведення позачергових загальних зборів акціонерів, сподіваючись на виникнення певних  процедурних помилок про проведенні збрів, на підставі яких які він в майбутньому буде оскаржувати легітимність зборів. Можливі також вимоги про проведення позачергових аудиторських перевірок, про надання різної інформації з господарської діяльності товариства і складу акціонерів, т.д.
  2. Подача різноманітних судових позовів з приводу оскарження рішень про випуск цінних паперів. Основна мета - змінити співвідношення сил в акціонерному товаристві.
  3. Адміністративний тиск на менеджмент товариства, силові захоплення,  блокування судом на вимогу акціонерів виробничої діяльності компанії, звернення зі скаргами до контролюючих, правоохоронних органів.
  4. Активна публікація в ЗМІ несприятливої для керівництва і самого товариства компрометуючої інформації, в тому числі поширення чуток про швидке банкрутство, порушення кримінальних справ відносно адміністрації, дискредитація в очах контрагентів та партнерів тощо.
Таким чином, грінмейл може застосовуватися для:
  • примушення компанії викупити власні акції за вищою ціною (класична модель);
  • або в якості частини юридичної схеми, що застосовується однією компанією при недружньому поглинанні іншої.
Особливості українського грінмейлу
Практика корпоративних конфліктів в Україні в останні роки складається таким чином, що частіше вживаються поняття рейдерство, поглинання тощо. В той же час, грінмейл існує в Україні.

Дуже часто корпоративний конфлікт не ідентифікується саме у формі шантажу. Зовні все виглядає як послідовне відстоювання акціонером своїх законних прав. Грінмейл використовується не тільки для того, щоб змусити компанію викупити цінні папери, що належать грінмейлеру. Як вже зазначалося, найчастіше він застосовуються в схемах недружнього поглинання. Проте в деяких випадках корпоративний шантаж може бути і способом захисту своїх прав дрібним акціонером.

Даним видом діяльності переважно займаються інвестиційні компанії, що здійснюють свій бізнес в рамках проектів з недружнього поглинання. В їхньому штаті – висококваліфіковані юристи, економісти, психологи, спеціалісти з PR та GR.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день у вітчизняному законодавстві відсутнє визначення корпоративного шантажу, механізмів його виявлення та припинення, оцінки збитку для мажоритарних акціонерів, відповідальності грінмейлерів перед законом і т.п.

Корпоративний шантаж: шляхи захисту та попередження
Корпоративний шантаж передбачає наявність чіткого плану дій, грошових коштів, конспірації, використання правових і неправових методів, інсайдерської інформації, підкупу посадових осіб, знання та використання помилок адміністрації.

Він становить особливу небезпеку для компаній, які слабкі в організаційному, фінансовому, юридичному плані, не мають належної внутрішньої служби безпеки та штату корпоративних юристів. Саме тому, важливим є саме профілактика відповідних негативних дій.

Комплекс захисту повинен включати наступні заходи:
  • мінімізація числа міноритарних акціонерів;
  • приведення внутрішніх корпоративних документів товариства у відповідність до чинних правових норм;
  • максимальне дотримання передбачених законодавством прав акціонерів;
  • контроль над доступом до інсайдерської інформації компанії;
  • попередження проявам корпоративної розвідки, стороннього впливу на керівництво.
У більшості країн грінмейл заборонений законом. Наприклад, у США доходи від продажу акцій вище ринкової ціни обкладаються податком у 80%, що робить подібну діяльність невигідною.

Крім того, існує думка про те, що корпоративний шантаж у певному сенсі сприяє природному відбору. Наявність грінмейлерів змушує керівництво компаній більш організовано підходити до роботи, перешкоджати «розмиванню» активів, неухильно дотримуватися процедурних питань корпоративного управління.


Комментарии - 0 + добавить комментарий
Если Вы заметили ошибку в тексте, пожалуйста, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter