15% матеріалів в інтернет-виданнях Латинської Америки, що висвітлюють ситуацію в Криму, зосереджені на питаннях прав людини, - повідомляє Кримська правозахисна група.

Згадки стосувалися порушення прав людини, зокрема незаконних арештів, насильницьких зникнень, переслідування журналістів і активістів.

Аналіз, проведений Кримською правозахисною групою разом із медіа-моніторинговою компанією LooQme, під назвою "Упоминання України та Криму в медіапейзаже країн Латинської Америки", досліджує присутність інформації про Україну та Крим у онлайн-ЗМІ Латинської Америки в період з 1 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року. У рамках дослідження було проаналізовано більше 4000 медіа джерел цього регіону.

Цю інформацію подала Ірина Баран Ель Ґхалі, менеджерка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи, під час презентації дослідження 14 жовтня в контексті круглого столу "Україна в центрі уваги Латинської Америки: аналіз медіа, культурна та експертна дипломатія".

Найвищий інтерес до питання України спостерігався в лютому та березні цього року. Це абсолютно зрозуміло, оскільки в цей період відзначалися 3 роки з початку повномасштабного вторгнення та 11 років з моменту окупації Криму. Крім того, ситуація в Криму й Україні в цілому стала важливою темою в рамках мирних переговорів, що стосуються російсько-українського конфлікту.

Декларації Трампа також викликали значний інтерес у ЗМІ Латинської Америки до нашої країни. Ми також аналізуємо, чи Україна займала провідну, другорядну або епізодичну позицію. Як видно, чимало публікацій у медіа були зосереджені саме на Україні", - зазначила Ірина Баран Ель Ґхалі.

Загалом було зафіксовано більше 87 тисяч публікацій, які можуть охоплювати аудиторію до 860 мільйонів переглядів. Аналіз матеріалів показав, що 66,1% з них були іспанською мовою, 32,1% — португальською, а решта — англійською та французькою.

Окремо було досліджено згадки про військовополонених та цивільних полонених.

"Ми прагнули вивчити, наскільки часто певні імена цивільних полонених, які були звільнені минулого року, згадувалися в медіа Латинської Америки. Хочу підкреслити, що це стосувалося періоду до кінця березня 2025 року. Однак, я помітила, що після цього були й інші публікації, зокрема завдяки зусиллям наших колег, які активно працювали над висвітленням цієї теми, вдалося досягти більшої кількості публікацій. Але ми зосереджувалися лише на тих, що були виявлені в зазначений період. Найбільше матеріалів було про Максима Буткевича, дещо менше про Нарімана Джеляла та Лєніє Умерова, але ці згадки все ж мали місце", - зазначила Ірина Баран Ель Ґхалі.

У період з січня по березень 2025 року було зафіксовано 9,1 тисячі публікацій, що стосувалися Криму, які в сумі отримали понад 91 мільйон переглядів. Кримський півострів виступає як суперечлива територія і важливий фактор у дипломатичних переговорах. Дослідження вказує на зростання кількості згадок про Крим, що пов'язано з активнішими обговореннями можливих шляхів досягнення мирної угоди.

"Наші колеги з LooQme застосували різноманітні інструменти штучного інтелекту, які дозволили виявити різні наративи стосовно Криму: українську, проросійську та нейтральну позиції. Наприклад, одним із критеріїв стало те, як медіа представляють Крим. Якщо медіа кваліфікують Крим як частину Російської Федерації, це свідчить про наявність проросійської позиції", — підкреслила Ірина Баран Ель Ґхалі.

З точки зору політичної орієнтації, 59,7% матеріалів продемонстрували нейтральну позицію, 30,8% – підтримували проукраїнську точку зору, а 9,5% мали проросійську спрямованість.

Основні питання, які обговорювались щодо Криму, стосувалися його статусу на переговорах, законності анексії з боку Росії, дотримання прав людини, інформаційних кампаній та збільшення військової присутності Росії в регіоні.

Основні наративи, як поширювалися в аспекті Криму були наступними. Головним був наратив "Крим як точка розбіжностей між Росією та Заходом", - 41,7 %, далі був наратив "Окупація Криму Росією та світова відмова від визнання" - 22,6 %, на третьому місці за згадками наратив "дискусії про повернення Криму дипломатичним шляхом" - 13, 7%.

Головним наративом, який був про права людини в окупованому Криму був наступний - "незаконна анексія Криму: порушення прав і міжнародних норм". Цей наратив був у 63,9 % проаналізованих публікацій. Далі був наратив про "пригнічення кримськотатарського народу та релігійних свобод" - 9,5 % та наратив про "системні утиски правозахисників та журналістів у Криму" - 7, 4%.

Нагадуємо, що в червні 2024 року Кримська правозахисна група представила дослідження, яке аналізує, як питання Криму відображається в європейських та близькосхідних медіа.