В Азербайджані затримали 25-го журналіста в рамках триваючої урядової акції.
Зображення Арзу Гейбуллаєвої, створене за допомогою Canva Pro.
Ульвія Гулієва, або, як її ласкаво називають знайомі, Ульвія Алі, стала 25-ю журналісткою, яку ув'язнили в Азербайджані через жорсткий тиск на незалежні та опозиційні медіа, що почався в листопаді 2023 року.
Журналістка, яка до лютого цього року працювала на "Голос Америки" та здобула популярність завдяки своїм репортажам про порушення прав людини, свободу слова та соціальну несправедливість, очікувала на можливий арешт. Вона поділилася особистим посланням з друзями, які отримали вказівку опублікувати його в разі її затримання. "Як і всі мої колеги, які вже опинилися за ґратами, я не вчинила жодного злочину", – йдеться в записці, що нині розповсюджується в соціальних мережах її друзями та колегами. Журналістці висунуто ті ж обвинувачення, що і іншим раніше затриманим працівникам ЗМІ – контрабанда іноземної валюти. Поліція стверджує, що під час обшуку її квартири було виявлено більше 6 000 євро готівкою. Гулієва заперечує ці звинувачення, називаючи їх сфабрикованими, і обіцяє продовжувати свою журналістську діяльність навіть з-за ґрат.
З листопада 2023 року влада почала активно протидіяти кільком онлайн-медіа-платформам, проводячи арешти журналістів, здійснюючи злому їхніх профілів у соціальних мережах, видаляючи їхній контент в інтернеті та заперечуючи факти придушення свободи слова. Це відбувається незважаючи на те, що останній Індекс свободи преси "Репортерів без кордонів" вказує на 167-ме місце країни серед 180 держав.
Все почалося з Abzas Media. Платформа журналістських розслідувань зазнала репресій, коли вся її бакинська редакція була арештована через безпідставні звинувачення у валютній контрабанді. Після цього виникли інциденти, пов'язані з Kanal 13, а згодом і з онлайн-новинним каналом Toplum TV. Поліція вдерлася до офісу Toplum TV, що призвело до затримання співробітників, конфіскації техніки та опечатування приміщення.
Затримання торкнулися не тільки представників журналістської спільноти, але й створили більш сприятливі умови для громадських і політичних активістів, що сталося якраз перед самітом COP29, який відбувся у листопаді минулого року.
У грудні 2024 року, всього за місяць після проведення COP29, новинний онлайн-портал Meydan TV, який висвітлює події в Азербайджані, став жертвою арештів. Вся редакція опинилася за гратами через неправдиві звинувачення у валютній контрабанді.
Відтоді кілька незалежних журналістів, що залишилися в країні, були затримані і взяті під варту в рамках досудового розслідування, яке ініційовано стосовно Meydan TV. Серед затриманих - Фатіма Мовламлі, Нурлан Гахраман та Шамшад Агаєв.
Того ж дня, коли Гулієвій загрожував арешт, був заарештований ще один громадський активіст, Ахмад Мамедлі. Мамедлі був головою Демократії 1918, нині неіснуючого продемократичного руху. Три місяці тому він створив канал Yoldash на YouTube, де ділився історіями, присвяченими питанням праці та прав людини в країні. Обидва зазнали насильства з боку поліції. За повідомленнями, Гулієва отримала кілька ударів по голові, а Мамедлі був жорстоко побитий і підданий електрошоку, і все через те, що вони обидва відмовилися назвати паролі до своїх пристроїв.
"У цей момент кволий міліціонер, який стояв наді мною, почав бити мене по голові. Кожного разу, коли я говорив "я не знаю", він бив мене по голові. До того моменту він вдарив мене п'ять разів по потилиці, двічі по середині. І двічі вдарив мене пальцем у скроню", - написала Гулієва в особистому листі з СІЗО про те, як її затримали, потім заарештували, про допит і насильство з боку поліції, якого вона зазнала під час допиту. "Коли вони побачили, що я не збираюся називати паролі, вони почали смикати мене за волосся в різні боки, виривати його. Кволий міліціонер сказав: "Принесіть мені електрошок". Вони щось принесли і поклали на стіл. Коли я не дала їм паролі, кволий поліцейський сказав: "Я порушу твою жіночу гідність". Від цих слів у мене серце вискочило з грудей. Ми вже давно бачили і чули, на що "здатна" азербайджанська поліція. Азербайджанська поліція знущається над людьми, б'є їх, чинить незаконні дії. Але я не знала, що азербайджанська поліція може знущатися над жінкою і зґвалтувати її", - написала Гулієва.
У 2017 році пенітенціарна служба Азербайджану отримала понад мільйон євро в рамках програми реформ, ініційованої та профінансованої Європейським Союзом і Радою Європи. Це стало додатком до 23 мільйонів євро, які були виділені з 2014 року для фінансування різноманітних програм розвитку. Ці ініціативи були спрямовані на "підвищення ефективності судової системи", "професійне навчання персоналу", "посилення контролю за умовами утримання в установах", а також на "забезпечення прозорості та боротьбу з корупцією", згідно з інформацією, опублікованою "Забороненими історіями" та у відкритих джерелах.
У лютому 2025 року на другому засіданні місцевого керівного комітету програми ЄС та Ради Європи "Партнерство заради належного врядування" учасники, серед яких були представники уряду Азербайджану, провели аналіз досягнень попереднього року. Вони обговорили як виклики, так і можливі рішення, а також окреслили план дій на 2025 рік. Рада Європи наголосила на тому, що ця ініціатива підкреслює готовність національних органів влади до співпраці та адаптації внутрішніх реформ відповідно до європейських стандартів. Було повідомлено, що в Азербайджані реалізується чотири проекти, зосереджені на конкретних потребах країни, із загальним бюджетом у 2,5 мільйона євро, фінансування яких забезпечується спільно ЄС і Радою Європи. Ці ініціативи мають на меті "підтримку медіації в правосудді, запобігання та боротьбу з економічними злочинами, сприяння рівності, а також протидію насильству щодо жінок і домашньому насильству".
Проте жорстоке поводження та тортури в азербайджанських в’язницях стали досить поширеним явищем. Місцеві журналісти неодноразово фіксували такі випадки, а також Комітет Ради Європи, відповідальний за запобігання катуванням і жорстокому, нелюдському або принизливому поводженню (ЄКЗК), у липні 2024 року зробив заяву. У ній було зазначено про відверту відмову азербайджанських властей у співпраці з ЄКЗК, а також про бездіяльність Міністерства внутрішніх справ щодо припинення жорстокого поводження та тортур, що здійснюються працівниками поліції. У відповідь на цю бездіяльність ЄКЗК також опублікував звіт.
Згідно зі статтею 11 Європейської конвенції, що стосується запобігання катуванням та нелюдському або принизливому поводженню, звіт [країни] про візит залишається конфіденційним, поки відповідні органи держави не вирішать його опублікувати. Таким чином, держава не має юридичного обов'язку робити доповідь доступною для громадськості. Проте, КЗК все ж здійснив публікацію доповіді за 2022 рік через два роки, незважаючи на тривалі звинувачення в катуваннях та жорстокому ставленні.
25 квітня Верховний представник ЄС у питаннях зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас здійснила візит до Баку, де провела зустріч з президентом Ільхамом Алієвим, міністром закордонних справ Джейхуном Байрамовим, а також з групою Молодих європейських послів, які представляють Азербайджан. Незважаючи на позитивні оцінки співпраці між сторонами, під час розмов не було згадано про досягнення країни в галузі прав людини та свобод, що вказує на те, що Каллас не змогла скористатися своєю позицією для захисту універсальних прав людини та дотримання міжнародних норм.
Після того, як в Азербайджані відкликали ліцензію "Голосу Америки", Гулієва заявила, що продовжить свою журналістську діяльність, навіть якщо не знайде роботу. Вона дотримала свого слова і робила репортажі з судових процесів, на яких була присутня. "Після арештів інших журналістів до мене зверталися люди, які зазнали несправедливості, насильства чи репресій. Я намагалася бути голосом кожного. Навіть не маючи платформи, я продовжувала свою роботу через свої профілі у Facebook та X. Я викривала зловживання, з якими стикаються всі політичні в'язні, які були помилково ув'язнені", - писала Гулієва з в'язниці, в тому ж листі, в якому описувала, як вона зазнала насильства з боку поліції. Висвітлюючи ці проблеми навіть після втрати роботи на "Голосі Америки", вона писала, що "підривала наратив [уряду] про те, що незалежні журналісти та редакції фінансуються західними зацікавленими сторонами".
Ульвіє Гулієва стала одинадцятим журналістом, затриманим у рамках розслідування, ініційованого телеканалом Meydan TV. На даний момент 25 журналістів опинилися за ґратами через безпідставні звинувачення в контрабанді та низці інших кримінальних злочинів, які, на думку журналістів та міжнародних правозахисних організацій, є сфабрикованими і свідчать про жорстокий наступ на незалежні та вільні засоби масової інформації. 20 травня прокурор вимагав для журналістів "Абзас Медіа" ув'язнення на строки від 11 до 12 років, що в сумі складає 80 років. У той же день молодий науковець і дослідник питань етнічних меншин Ігбал Абілов, затриманий у липні 2024 року, отримав 18 років ув'язнення за обвинуваченням у державній зраді. Його звинуватили у закликах проти держави на користь іноземних агентів, а також у розпалюванні національної, расової, соціальної чи релігійної ненависті та ворожнечі.
