За даними дослідження Zmina, 80% жінок-активісток в Україні стикаються з явищем онлайн-залякування.
Близько 50% респондентів вважають, що влада не робить достатньо для захисту прав активісток, а 27,9% вважають, що державні органи зовсім не забезпечують їхній захист.
За даними спільного дослідження Центру прав людини Zmina та фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, яке проводилося наприкінці 2024 – на початку 2025 року, 80% жінок-активісток в Україні стикаються з випадками онлайн-залякування.
У дослідженні взяли участь 122 жінки-активістки віком від 18 до понад 60 років, які представляли 20 різних регіонів України. Крім того, в рамках цього проекту було проведено 31 глибинне інтерв'ю.
57,4% респонденток вказали, що переслідування активісток в Україні трапляються регулярно, а 6,6% вважають, що це відбувається дуже часто. При цьому жодна з опитаних не вибрала варіант "ніколи".
Серед основних видів тиску виділяються онлайн-залякування та погрози в соціальних мережах (80,3%), дискредитація в медіа та професійних або громадських середовищах (75,4%) і гендерна дискримінація (72,9%).
42,6% жінок-респонденток вказали на випадки фізичного насильства. Глибинні інтерв'ю вказують на те, що найбільше таких випадків трапляється серед осіб, які працюють над впровадженням нових соціальних норм і цінностей, особливо в контексті захисту прав меншин.
Крім того, активістки відзначили випадки переслідування за допомогою юридичних механізмів (31,9%), пошкодження власності (28,7%) та сексуального насильства (23,8%).
37,7% жінок-активісток вказали, що особисто стикалися з переслідуваннями через свою активну громадську діяльність.
Згідно з проведеним опитуванням, 32,8% жінок-активісток відчувають певний ступінь страху за власне життя, тоді як 30,3% стверджують, що практично не мають цього страху. У той же час, 6,6% опитаних вказали, що живуть у стані постійного страху. Основними чинниками, що викликають цей стан, є їхня професійна діяльність та загрози, пов'язані з війною, такі як обстріли і бойові дії.
Близько 49,2% респондентів вважають, що уряд не робить достатньо для забезпечення прав активісток, тоді як 27,9% висловили думку, що державні органи зовсім не забезпечують їх захист.
Респонденток запитали, на яких заходах повинна зосередитися держава. Вони назвали:
Пріоритетними напрямами роботи активісток є гендерна рівність та права жінок, підтримка вразливих груп населення, волонтерська допомога ЗСУ, допомога внутрішньо переміщеним особам і сім'ям загиблих військових.
Нагадаємо, раніше видання Texty.org та ГО "Жінки в медіа" у межах проєкту в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії також провели дослідження про онлайн-насильство щодо журналісток у коментарях в ютубі. Згідно з даними, 81% опитаних українських журналісток стикався з різними проявами онлайн-насильства, зокрема переважно з мізогінією і дифамацією заради професійної дискредитації.
