Байден чинить тиск на Китай, влада Грузії оголосила про свою перемогу, захоплення заручників у Парижі: останні новини вихідних.
У неділю вранці, через півтора дня після бесіди Шольца з Путіним, Росія провела потужний напад на Україну.
В Європі відзначають безрезультативність телефонних переговорів з керівником Кремля та готуються до "критично важливих" зустрічей стосовно війни Росії в Україні, які відбудуться наступного тижня.
Зеленський стверджує, що Україна досі не отримала близько половини озброєнь, які були обіцяні Сполученими Штатами, в той час як західні країни продовжують запевняти Київ у своїй підтримці.
У дайджесті "Європейської правди" ми зібрали найзначніші та найцікавіші події, що відбулися на вихідних, 16 та 17 листопада.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу — це найзручніший спосіб отримувати дайджести та інші корисні і цікаві новини.
У неділю вранці Росія здійснила потужний ракетний обстріл по цілям в Україні.
Через це у Польщі піднімали в повітря авіацію. Крім того, як повідомив молдовський урядовий Telegram-канал Prima Sursă, кілька російських дронів могли порушити повітряний простір Молдови.
В НАТО висловили засудження щодо широкомасштабного нападу Росії на Україну, підкресливши, що ці атаки були націлені на важливі енергетичні об'єкти країни.
Глава МЗС Британії Девід Леммі заявив, що ударами по енергетичній інфраструктурі РФ вкотре намагається послабити рішучість України.
Посол Німеччини в Україні Мартін Єгер висловив думку, що нещодавня агресія Росії щодо української інфраструктури свідчить про відсутність у РФ наміру вести переговори.
"Це одна з найсильніших ракетних атак з лютого 2022 року. Президент Путін веде війну проти цивільного населення України. Росія обирає ескалацію, не хоче переговорів", - заявив Єгер.
Як зазначив посол Німеччини в Росії Александер Граф Ламбсдорф, наразі ще не настав той момент, коли можна вести переговори з Росією щодо демілітаризованих зон чи припинення вогню в Україні.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу, що така масована російська атака відбулася незабаром після телефонної розмови канцлера Німеччини Олафа Шольца з російським диктатором.
"Це справжня відповідь воєнного злочинця Путіна всім тим, хто дзвонив і відвідував його останнім часом. Нам потрібен мир через силу, а не умиротворення", - наголосив він.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що остання атака Росії проти України довела недієвість телефонної дипломатії.
"Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, але й для нашого майбутнього", - наголосив Туск.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що 19 листопада у Варшаві пройдуть "найважливіші" переговори щодо війни РФ в Україні - зустріч у форматі "Веймарський трикутник плюс".
Екс-прем'єр Великої Британії Борис Джонсон висловив думку, що бесіда канцлера Німеччини Олафа Шольца з президентом Росії Владіміром Путіним, що відбулася 15 листопада, може призвести до відновлення переговорів у "катастрофічному нормандському форматі".
"Боюся, що Володимир Зеленський абсолютно правий. Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецького нормандського формату, який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній суперечці", - зазначив Джонсон.
Він підкреслив, що ініціатором повномасштабної агресії є саме Путін, а "Україна виступає цілком безвинною стороною".
"Єдиний спосіб покласти край цій війні - масово і швидко зміцнити позиції України", - резюмував Джонсон.
Глава Міністерства закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен звернулася до європейських керівників із закликом уникати нових телефонних розмов з президентом Росії Володимиром Путіним.
В німецькій опозиції висловлюють критику на адресу Шольца, звинувачуючи його в "виявленні слабкості" стосовно Путіна.
Зокрема, Юрген Гардт, депутат від провідної опозиційної партії ХДС/ХСС, висловив думку, що для Путіна рішення Шольца буде сприйнято "як ознака слабкості, а не сили".
За словами Гардта, канцлер, безсумнівно, "не висунув нової конкретної пропозиції і навіть не сформулював, так би мовити, ультиматум".
Проте, за словами представника ХДС/ХСС, Путіна "вражають лише сигнали сили", такі як загроза суттєвого збільшення військової підтримки для України.
Генеральний секретар Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Маттіас Мірш висловив підтримку телефонній бесіді між канцлером Олафом Шольцом та президентом Росії Володимиром Путіним, що викликала певні дискусії серед політиків.
Окрім цього, прем'єр Канади Джастін Трюдо висловив свою підтримку Шольцу за його діалог із Путіним.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц захистив свою телефонну розмову з лідером Росії Владіміром Путіним від критики з боку України та опозиції.
За словами Шольца, під час дзвінка було важливо дати зрозуміти Путіну, "що він не може розраховувати на те, що підтримка України з боку Німеччини, Європи та багатьох інших країн світу зменшиться". Свою заяву він зробив сьогодні перед від'їздом на саміт G20 в Ріо-де-Жанейро.
Проте він визнаний, що погляди Путіна на війну залишаються незмінними.
Нагадаємо, активність Шольца відбувається на тлі політичної кризи в Німеччині, де, як очікується, у лютому пройдуть дострокові парламентські вибори.
До речі, всередині партії Шольца наростає спротив його повторному кандидуванню на пост канцлера.
Естонські розвідники передбачають посилення бойових дій у Курській області.
Керівник розвідувального центру Сил оборони Естонії Ант Ківісельг повідомляє, що чисельність російських військ у Курській області постійно зростає. За інформацією українських збройних сил, на даний момент у регіоні розташовано приблизно 50 тисяч військовослужбовців, з яких близько 10 тисяч — представники Північної Кореї.
"Можна стверджувати, що численні військові формування та потенційна їх концентрація в прикордонних зонах свідчать про намір Росії витіснити українські війська з Курської області в найближчі тижні чи місяці. Найбільш вірогідно, що спроби реалізувати цей план будуть здійснені до настання холодів або, принаймні, в січні 2025 року," - підкреслив він.
Також британська розвідка вказала на посилення тиску з боку російських військ на місто Куп'янськ, яке розташоване в Харківській області.
За інформацією розвідки, російські війська на південь від Куп'янська поступово збільшують свою присутність.
Тим часом, Україна не отримала половини зброї від США, констатує Володимир Зеленський.
"Існує безліч звітів від різних установ, включаючи Міністерство оборони та розвідувальні служби. Я б зазначив, що ми не отримали близько половини з них. На мою думку, це ключовий аспект, коли ми обговорюємо, хто і як надає допомогу. Європа внесла свій внесок не менше. І це також важливий момент," - висловився Зеленський.
На Заході й далі заявляють про свою готовність підтримувати Україну.
В суботу з’явилася інформація про те, що керівники держав G7 прийняли заяву, в якій підтвердили свою готовність продовжувати підтримку України в її боротьбі проти агресії з боку Росії.
У заяві, яка була опублікована в суботу, 16 листопада, керівники "Групи семи" підтвердили свою готовність надавати Україні підтримку настільки довго, наскільки це буде необхідно.
Чеська компанія надала Україні понад 700 тисяч євро на протитанкові гранатомети, а Естонія відправляє новий пакет військової допомоги Україні.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін в суботу востаннє зустрівся з президентом США Джо Байденом, але вже заздалегідь говорив про обраного президента Дональда Трампа і його політику "Америка понад усе", заявивши, що Пекін "готовий працювати з новою американською адміністрацією".
Байден звернувся до Сі з проханням переконати Північну Корею не посилювати свою підтримку війни Росії проти України.
Лідери також говорили про непряму підтримку Китаєм Росії, питання прав людини, технології та Тайвань. Щодо штучного інтелекту, вони погодилися з необхідністю збереження людського контролю над рішенням про використання ядерної зброї і, в більш широкому сенсі, поліпшення безпеки і міжнародного співробітництва в галузі технологій, що швидко розвиваються.
У США тривають дискусії щодо кандидатів від Трампа для нового уряду.
Як повідомляє The Washington Post, у команді Трампа виникли побоювання щодо особи, яка може зайняти пост міністра оборони.
У статті вказується, що тривогу викликали обвинувачення проти Гегсета, пов'язані із сексуальним насильством щодо жінки, що мали місце у 2017 році.
За інформацією New York Times, можливим спецпосланником Трампа з питань України може стати особа, яка родом з Росії.
Крім того, Трамп хоче призначити наймолодшу в історії речницю Білого дому.
У суботу перед будівлею Центральної виборчої комісії Грузії відбулася акція протесту проти підсумків парламентських виборів. Додатково, під час засідання, голову ЦВК облили чорною фарбою.
Міністерство внутрішніх справ Грузії ініціювало кримінальне розслідування у зв'язку з подією.
Протестні акції не стали перешкодою для Центральної виборчої комісії країни, яка у суботу, 16 листопада, підписала протокол з результатами парламентських виборів.
Відповідно до законодавчих норм, новообраний парламент зобов'язаний зібратися не пізніше ніж через 10 днів після виходу в світ фінального звіту Центральної виборчої комісії. Після цього народні обранці повинні будуть проголосувати за формування нового уряду.
Опозиційні політичні сили відкидають результати виборів, стверджуючи, що вони були підроблені.
Поліція затримала трьох учасників акції протесту біля будівлі Центральної виборчої комісії після оголошення результатів парламентських виборів.
У неділю ввечері почалася акція протесту біля будівлі парламенту у Тбілісі.
Посол України розкритикував антивоєнний мітинг російської опозиції у Берліні.
Польща розглядає можливість передачі Україні консульства в Познані, яке було звільнене від російських працівників.
ЗМІ: У Трампа можуть готувати трибунал для причетних до виходу США з Афганістану.
