Безпека штучного інтелекту: чому уряди провідних держав почали впроваджувати суворіші норми майже в один час?

Осінь 2026 року перевернула уявлення про регулювання у галузі штучного інтелекту.

Після низки випадків, коли системи штучного інтелекту діяли самостійно, без команди людини, уряди провідних країн майже одночасно почали запроваджувати суворі правила щодо ШІ. Справжній бум почався у вересні-жовтні, пише в статті для ZN.UA "Бунт алгоритмів ШІ. Чому восени 2026-го уряди США, ЄС і Китаю почали терміново перекривати кисень штучному інтелекту" завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук Олексій Костенко.

"Досі закон сприймав штучний інтелект як звичайний продукт, подібний до програми чи побутового пристрою. Якщо пристрій виходить з ладу, відповідальність за дефект лягає на виробника. Однак, на відміну від звичайних приладів, які не мають власної волі, ШІ-агент – це програма, що не лише відповідає на запитання, а й самостійно виконує дії в інтернеті, – зазначає Костенко."

За його словами, за вересень-жовтень у світі з'явилося стільки нових актів, законопроєктів і судових позовів щодо штучного інтелекту, скільки раніше набиралося за кілька років. Осінь 2026 року змінила уявлення про те, що треба регулювати у сфері ШІ.

Влада намагається знайти рішення для чотирьох основних викликів:

* захист дітей від маніпулятивних ботів;

* охорона особи від діпфейків;

* правова відповідальність розробників у випадках, коли ШІ-агенти втрачають контроль або завдають шкоди;

* захист державної інформації.

Для України ці рішення слугують ілюстративним посібником, що демонструє, як світ стикається з ризиками використання штучного інтелекту та які зусилля вживаються для їх обмеження, підкреслює Костенко.

Україні не потрібно чекати на власний інцидент зі штучним інтелектом, аби зрозуміти, що працює, а що ні: можна взяти вже перевірені рішення та не повторювати чужих помилок, наголосив він.

Проте, як зазначив Костенко, часу залишилося обмаль. Перед тим, як Україна зможе розпочати процедуру вступу до Європейського Союзу, їй потрібно адаптувати своє законодавство відповідно до європейського Акту про штучний інтелект.

"Це потрібно робити, як кажуть, на ходу. Захист дітей від маніпулятивних чат-ботів, право кожної людини на свій голос і образ, відповідальність розробників, а також забезпечення безпеки державних даних повинні бути закріплені в українському законодавстві щодо штучного інтелекту вже зараз, а не після того, як станеться перша проблема", -- підкреслив експерт.

Розробники найсучасніших систем штучного інтелекту дедалі частіше піднімають питання про необхідність додаткових заходів контролю за розвитком цієї технології. Потужність моделей ШІ зростає швидше, ніж наше розуміння їх потенційної поведінки в майбутньому. Як зазначав Костенко у своїй статті "Гра в рулетку з суперінтелектом: чому кожне оновлення ШІ несе ризики для цивілізації", чинні закони не можуть зробити штучний інтелект повністю передбачуваним, але вони здатні стимулювати компанії інвестувати не лише в розробку більш потужних моделей, а й у забезпечення безпеки та дослідження механізмів прийняття рішень.

Перед тим, як здійснити стратегічний прорив у розвитку штучного інтелекту до стадії суперінтелекту AGI, до якої людство вже наблизилось, важливо зробити тактичну паузу. У цей час необхідно створити закони, що регулюють технічні, етичні та соціальні аспекти. Це не є всезагальним вирішенням, але наразі виступає єдиним надійним захистом для людства, зазначив експерт.