Біженці в Європі: комісар ЄС охарактеризував Путіна як "основного фактора" міграційних процесів, за інформацією FT.

Президент Росії Володимир Путін став важливим фактором, що сприяє масовим міграційним хвилям до Європи, впливаючи на ситуацію через участь у військових конфліктах та підтримку авторитарних урядів. У країнах Європейського Союзу вважають, що його дії протягом минулих десяти років значно вплинули на зростання числа біженців, які прибувають до континенту.

Як пише видання Financial Times із посиланням на єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, дії Кремля протягом останнього десятиліття системно впливали на зростання міграції до країн ЄС.

За словами Бруннера, у кожному значному епізоді міграційної кризи можна виявити вплив Росії. Він наголосив, що підтримка Москви сирійського президента Башара Асада під час громадянської війни, що почалася у 2011 році, відіграла ключову роль. Цей конфлікт став причиною великої міграційної кризи 2015-2016 років, коли більше двох мільйонів людей шукали притулку в європейських країнах. Окрім того, після падіння режиму Асада в кінці 2024 року, Росія надала йому політичний притулок.

Єврокомісар окремо підкреслив наслідки повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році, що викликало нову хвилю масового переселення. З того часу близько 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу.

"Володимир Путін активно підтримував місцеву владу, тому він фактично є головним чинником міграційних потоків до Європи", - зазначив єврокомісар.

Також Бруннер звернув увагу на ситуацію навколо Ірану. Хоча Росія безпосередньо не є ініціатором нинішнього протистояння, вона підтримує тамтешню владу, що, за оцінкою європейських посадовців, може мати додатковий вплив на міграційні процеси.

На відміну від підходу під час кризи 2015 року, коли Німеччина під керівництвом Ангели Меркель відкрила двері для сирійських біженців, нині країни ЄС налаштовані значно стриманіше. Вони прагнуть уникнути повторення подібного сценарію та вже обговорюють можливість жорсткіших заходів на кордонах у разі різкого зростання кількості мігрантів через загострення на Близькому Сході.

За інформацією Бруннера, в даний час Європейський Союз не спостерігає значних масових міграцій біженців з Ірану, проте ситуація залишається напруженою і може миттєво змінитися. Тому держави-члени акцентують увагу на необхідності розробки механізмів для швидкого реагування.

Зокрема, Італія та Данія виступають за впровадження інструменту, який дозволив би тимчасово обмежувати в'їзд до ЄС у разі надзвичайних обставин. Відповідну ініціативу підтримали прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен і Джорджа Мелоні, й закликали Єврокомісію розглянути можливість створення так званого "екстреного гальма" для стримування неконтрольованих міграційних потоків.

Одночасно ці методи піддаються критиці з боку організацій, що займаються захистом прав людини. Наприклад, нещодавно Amnesty International висловила осуд щодо дій Польщі, які полягають у призупиненні розгляду заяв на отримання притулку на кордоні з Білоруссю.

Незважаючи на численні дебати, представники Європейського Союзу підкреслюють, що в даний час блок має значно кращу готовність до можливих криз, ніж це було десять років тому. Це стосується як удосконалення процесів надання притулку на зовнішніх кордонах, так і впровадження сучасних біометричних систем контролю, які сприяють більш ефективному моніторингу в'їзду громадян з третіх країн та швидкому реагуванню на потенційні загрози безпеці.

"Ми розуміємо важливість міграційних аспектів... але не менш значущими є питання безпеки у контексті терористичних загроз, і ми повинні бути готові до таких викликів", - зазначив чиновник.

Нагадуємо, що Німеччина має намір оцінити можливість зміни правового статусу українців, які знаходяться на її території. Це може включати переведення їх на загальні умови для отримання дозволу на проживання. Перед цим планується ввести перехідний період, який може стартувати вже в березні 2027 року, але тривалість та конкретні умови поки що залишаються неясними.

Фокус також зазначав, що в Україні спостерігається значна демографічна криза. Зокрема, рівень народжуваності фактично зменшився до нульового показника, а війна призвела до того, що близько 10 мільйонів людей втратили свої домівки або виїхали з країни. Експерти підкреслюють, що без належної підтримки сімей та повернення біженців відновлення чисельності населення стане вкрай важким завданням.