Приблизно 40% військовополонених, які були звільнені, раніше значилися як зниклі безвісти, - повідомив Лубінець.
За інформацією РБК-Україна, цю заяву зробив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час інтерв'ю з Sesrty.
Дмитро Лубінець наголосив, що особлива увага приділяється тяжкопораненим, тяжкохворим і жінкам. Всі військовослужбовці, внесені до реєстрів Національного інформаційного бюро, автоматично включаються до списків на обмін, незалежно від їхнього статусу - зниклий безвісти чи підтверджений військовополонений.
Україна проявляє рівне ставлення до всіх своїх захисників і регулярно подає списки для обміну. Однією з ключових складових цього процесу є той факт, що приблизно 40% звільнених військовополонених раніше вважалися зниклими безвісти. Це підкреслює необхідність систематичного формування списків усіх захисників і захисниць.
Незважаючи на всі старання, українські ініціативи часто не отримують належної уваги з боку Росії.
Дмитро зазначив: "Наприклад, коли мусульмани по всьому світу святкували завершення посту Ораза-Байрам, а католики відзначали Великдень, Україна виступила з ініціативою обміну військовополоненими, які є представниками ісламу та католицизму. Проте російська сторона проігнорувала надані списки. Чи можливо зрозуміти логіку дій Росії в цій ситуації? Це риторичне питання."
Згідно з даними ООН, більше 95% українських військовополонених зазнали тортур на території Росії. Серед використаних методів — побиття, електричні катування, психологічний тиск, знущання за допомогою собак, примусове виконання гімну Росії та інші. Ті, хто повернувся з полону, розповідають про жахливі умови утримання: голод, нестача води, переповнені камери та повна відсутність людяності.
Особливу стурбованість викликає проблема викрадених дітей. За різними джерелами, Росія вивезла понад 700 тисяч українських дітей, хоча точні списки залишаються під покровом таємниці. З відомих фактів відомо, що дітей депортують до віддалених регіонів Росії, зокрема до Володимирської, Омської та Ростовської областей, а також на Сахалін і тимчасово окуповані території.
Лубінець зауважив, що навіть при поверненні хоча б однієї дитини щодня, для повернення всіх викрадених дітей Україні знадобиться понад 55 років. Російська сторона навмисно ускладнює пошук, постійно переміщуючи дітей між регіонами.
Незважаючи на численні виклики, Україна не припиняє боротьбу за кожного свого громадянина. Регулярне складання списків, співпраця з міжнародними організаціями та пошук нових механізмів тиску на Російську Федерацію стали невід'ємною складовою цього процесу. Дмитро підкреслив, що повернення кожної особи є головним пріоритетом для держави.
