Боротьба з незаконними способами мобілізації: чи зможе Верховна Рада знайти вирішення питання "бусифікації"?
У Верховній Раді України було подано законопроєкт №12442, що передбачає кримінальну відповідальність для посадових осіб територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за порушення правил мобілізації. Основна увага приділяється боротьбі з явищем, відомим як "бусифікація", коли громадян призивають на службу просто на вулицях, і після швидкого проходження медичного огляду вони миттєво потрапляють до лав армії.
Чи зможе цей законопроєкт, якщо його схвалять, вирішити покладене на нього завдання, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Початок боротьби з протизаконними методами мобілізації
У 2024 році явище, відоме як "бусифікація", досягло настільки значних розмірів, що, згідно зі словником сучасної української мови та сленгу "Мислово", цей термін отримав статус слова року. Для порівняння, у 2023 році словом року стало "мобілізація", а в 2022-му - фраза "російський військовий корабель, йди нах*й".
Нещодавно проблема "бусифікації" набула особливої гостроти. Вона досягла такого рівня, що почала викликати збройні атаки на працівників ТЦК та терористичні акти. З метою її вирішення почали вживати заходів на найвищому рівні. Слід відзначити, що ці дії були ініційовані ще до вказаних резонансних інцидентів.
Ще 20 січня два комітети ВР - з питань національної безпеки, оборони та розвідки та з питань правоохоронної діяльності - провели спільне засідання, під час якого обговорили факти протиправних дій посадових осіб ТЦК. Зокрема, застосування насильства, перешкоджання діяльності адвокатів, створення блокпостів без відповідних документів.
У засіданні також взяли участь представники Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, СБУ, ДБР, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та уповноваженого ВР з прав людини.
27 січня у Верховній Раді України було представлено законопроєкт №12442, що передбачає внесення змін до Кримінального кодексу. Цей документ має на меті запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства, яке регулює оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, якщо такі дії вчиняються керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також головами і членами військово-лікарських комісій.
Згідно із законопроєктом, Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новими статтями. Перша - 337-1 "Порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності стану здоров'я до військової служби". Друга - 426-2 "Порушення військовою посадовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу".
У період воєнного стану посадовим особам ТЦК, а також головам і членам ВЛК буде загрожувати ув'язнення на термін від 3 до 8 років за порушення законодавства. Крім того, їм можуть позбавити права займати певні посади або здійснювати певну діяльність на термін від 1 до 3 років.
Новий закон має превентивну мету
Член парламентського комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський повідомив OBOZ.UA, що основною метою цього законопроєкту є зниження рівня суспільного обурення, спричиненого "бусифікацією" та порушеннями прав людини, які чинили співробітники ТЦК і члени ВЛК.
"ТЦК - представники органів державної влади у широкому сенсі. Вони мають діяти з дотриманням норм закону. Але, на превеликий жаль, ми маємо багато випадків, коли ці норми порушуються. Не сказав би, що вони мають масовий характер, але кожен подібний випадок - резонансний, він стає надбанням громадськості та ллє воду на млин ворожої пропаганди. Щодо ВЛК: зараз нам до комітету надходить багато сигналів - людина не може служити за станом здоров'я, але її все одно визнають придатною. Дедалі більше випадків, коли у ЗСУ відправляють людей із серйозними хворобами, розладами та залежностями, даремно витрачаються ресурси держави та армії", - каже Федір Веніславський.
Але тут виникає певна проблема. Існує мобілізаційний план держави й, відповідно, є пропорційні мобілізаційні плани для кожного ТЦК, які мають виконуватися. Не виконаєш - винний. Виконаєш будь-яким шляхом - теж винний. Щодо ВЛК: визнаєш військовозобов'язаного непридатним, можуть запідозрити у корупційних діях. Визнаєш придатним - теж ризик. А раптом він справді непридатний?
В короткому викладі, ТЦК та ВЛК, які є критично важливими для успішного продовження війни, опинилися в складному становищі, немов між двох вогнів. Виникає питання: хто ж несе відповідальність за "бусифікацію"? Чи це військовослужбовці ТЦК, яким доручено забезпечити доставку певної кількості військовозобов'язаних до кінця дня, чи керівник військкомату, який змушений виконати поставлені цілі і видав відповідне розпорядження? (Адже, мовляв, самих бійців на фронт не відправлю).
"Безсумнівно, тут існує тонка грань. Якщо, наприклад, звичайний працівник ТЦК буде порушувати права військовозобов'язаних під час перевірок, а керівник ТЦК не буде про це обізнаний, то немає підстав для його відповідальності. Проте новий закон має на меті запобігання подібним правопорушенням - він повинен стати стримуючим фактором, щоб уникнути повторення таких ситуацій у майбутньому", - зазначає Федір Веніславський.
Чому мобілізація пішла під укіс
Чи зможе новий закон виконувати превентивну мету - те ще питання.
"Спробуй знайти докази провини співробітників ТЦК чи ВЛК. Цей законопроєкт виглядає досить безглуздо і навряд чи буде ефективним. Доказати провину військкоматів практично неможливо. Наприклад, у жовтні затримали Крупу, голову Хмельницької МСЕК, прямо на місці злочину. Відомо, скільки прокурорів вона позбавила інвалідності. І що з того?" - зазначила колишня директорка Центру безкоштовної вторинної правової допомоги Наталія Костишин в інтерв'ю OBOZ.UA.
Постає слушне запитання: чому ситуація склалася саме так? Адже ще в травні 2024 року вступив у силу Закон, що мав на меті посилити мобілізаційні процеси. Введено новий механізм "Резерв+". Військовозобов'язані оновили свої дані та сподівалися отримати повістки у цивілізований спосіб, зокрема через поштову службу. Що ж пішло не так, і чому почалися масові затримання?
"Суть проблеми полягає в тому, що спочатку законопроєкт, спрямований на посилення мобілізації, виявився недосконалим. У ньому були закладені важливі норми, які могли б ефективно протидіяти ухилянтству. Наприклад, передбачалося блокування банківських рахунків і карток. Проте з усіх запропонованих санкцій були лише штрафи та обмеження на керування автомобілем. Військовозобов'язані не бояться цих заходів, оскільки ігнорують повістки. А виконувати мобілізаційні плани все ж потрібно. В результаті ми отримали ситуацію, яку маємо сьогодні", - зазначають в одному з обласних ТЦК та СП в коментарі для OBOZ.UA.
Втім Федір Веніславський, який сам визнає, що у законі про посилення мобілізації не було прописано тих жорстких заходів проти ухилянтів, які спочатку передбачалися, впевнений, що законопроєкт №12442 буде схвалений у другому читанні вже в середині березня.
