Бойко з'явився на сцені! Яка ж "сюрприз"! Вражаючі атаки та пояснення.

Чи справді такі особи можуть бути на свободі? І ще й з новими, більш радикальними політичними ідеями. Безсумнівно, Росія готується до виборів в Україні. Тож переформатована ОПЗЖ вже не просто потайки повертається, а почала з'являтися в більш людних і яскраво освітлених місцях. Вона пропонує українцям нову суміш старих, застарілих ідей. На сміттєзвалищі історії таких "продуктів" чимало.

Отже, останнім часом навколо низки заяв скандально відомого політика Юрія Бойка, який представляє заборонену проросійську партію ОПЗЖ, розгорілися неабиякі пристрасті. Ці висловлювання, що пролунали 14 грудня, стосуються традиційних кремлівських тем: мови та "языка", церкви, віри та зневіри, а також інших російських наративів.

Служба Безпеки України (в народі відома як Служба Божа) швидко відреагувала і запросила до себе нинішнього народного депутата, лідера Платформи "За життя і мир" Юрія Бойка, щоб усунути кремлівського представника з політичної арени. Після ранкового сеансу екзорцизму, що відбувся 17 грудня, він, змінивши позицію, по-іншому прокоментував свою проросійську заяву в TikTok, де йшлося про "радикалів, які змінюють назви міст", та "обмеження використання рідної мови".

Спочатку Бойко записав відео з вибаченням перед українцями та назвав Путіна військовим злочинцем.

Крім того, Бойко підкреслює, що він підтримує збереження конституційних прав і свобод українських громадян, які не визнають процеси "гуманітарного скасування", що, за його словами, нібито відбуваються в державі. Він також зазначив, що дії з дерусифікації, на його думку, порушують положення діючої Конституції.

За словами народного депутата, він діяв "від імені тих, хто бореться проти російської агресії".

Також Бойко відкинув здогадки журналістів, які стверджували, що під терміном "радикали" він має на увазі теперішнє українське керівництво та президента Володимира Зеленського.

Народний депутат заявляє, що виступав проти "знищення пам'яток та перегляду гуманітарної політики, які розпочалися в період президентства Петра Порошенка", а також проти певних "парамілітарних угруповань", які, за його словами, були причетні до цих процесів.

Бойко також підкреслив, що співробітництво між ним, депутатами від Платформи за життя і мир (яка була сформована з колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ), та партією "Слуга народу" і українською владою залишиться незмінним.

Нардеп стверджує, що він і далі підтримуватиме українську владу, оскільки саме на ній лежить відповідальність за відсіч російській агресії.

Для українців ці дії не стали несподіваними. Бойко не почав свою активність з нічого. Наприклад, наші колеги з видання "Голка" звернули увагу на його діяльність у TikTok. Крім того, він продовжує свою роботу на YouTube та у Telegram-каналі.

Усе це схоже на роботу по двох цілях: захопити всю Україну та розколоти західний світ.

От уже один із партійних лідерів Німеччини заявив, що Росія перемогла у війні. А Берліну необхідно вийти із НАТО. Це саме те, що й необхідно диктатору.

Бойко акцентує увагу на важливих електоральних питаннях: корупції в уряді, бідності населення, примусовій мобілізації та процесах дерусифікації.

Здавалося, що повномасштабне вторгнення мало б вибити з-під ніг прибічників Росії класичну риторику ексрегіоналів. Але воно її лише масштабувало. І не дивно, бо оприлюднені проблеми, хоча і не в такому викривленому вигляді, в якому їх подає Бойко, існують.

Наприклад, Юрій Бойко у своїх інтерв'ю та тіктоках захищає переселенців. Мовляв, влада не дає надію цим людям, тому вони повертаються на окуповані території. І треба було підтримувати їх раніше, а не тепер буцімто звинувачувати.

Переселенці є вразливою категорією населення, з якою "ОПЗЖ" активно взаємодіяла до початку повномасштабної війни. Сьогодні партія знову прагне згуртувати їх навколо себе в опозиції до чинної влади. Це не просто випадкова заява: Бойко послідовно піднімає це питання в різних інтерв'ю, підкреслюючи, що й сам є переселенцем, і ненав'язливо згадуючи, що "ОПЗЖ" надає гуманітарну допомогу переселенцям. Це класичний прийом передвиборчої кампанії: визначити цільову аудиторію, сформулювати меседжі та повторювати їх до безкінечності.

Проте ми дійсно стикаємося з серйозною проблемою недостатньої державної підтримки для внутрішніх переселенців. Багато з них вирішують повернутися до своїх домівок, навіть якщо ті залишаються під окупацією.

Тож дійсно чинна влада внесла свою лепту в цю тему. Як у калюжу.

П'ятий президент України Петро Порошенко останню інформаційну хвилю Юрія Бойка старими - новими тезами назвав "проплаченою корупційною складовою".

"Не хочу розгортати цю тему занадто широко, щоб не створювати зайву рекламу", - зазначив Петро Порошенко. - "Ну, якщо вже партія ОПЗЖ зазнала краху, то краху й зазнала. У найближчі кілька років у неї немає жодних перспектив, хіба що Україна зазнає поразки. Її можливе повернення на політичну сцену виключено. Уся ця активність і вже давно відомі заяви є свого роду лакмусовим папірцем, що відображає настрої українців".

Звичайно, Порошенко зосереджує увагу на настроях виборців. Це одна сторона медалі. Інша ж полягає в тому, що виступ Юрія Бойка в TikTok 14 грудня виглядає як запобіжний захід на випадок непередбачуваних обставин. Його мета — поставити у складну ситуацію адміністрації на Банковій та Грушевського, а за сприятливих умов для проросійських політиків, можливо, домогтися проведення виборів. Чи може, Юрій Бойко сам планує свою кандидатуру на президентських виборах?

Загалом, окрім Бойка ще троє медійних облич "ОПЗЖ" зʼявляються в інформаційному просторі України щотижня, починаючи з жовтня 2024 року.

Згідно з даними інформаційного порталу "Детектор - медіа", протягом останніх двох місяців чотири проросійські політики були представлені у дев'яти відеоматеріалах.

Це фігурант нашої публікації, активатор російських претензій Юрій Бойко. Він, нагадаємо, є колишнім лідером трьох заборонених проросійських партій, одним із найближчих спільників Медведчука та учасником його "бойз бендів" та поїздок у Росію у 2019 році. Він же, Герой України.

А ще патріот російської Одеси, колишній учасник трьох заборонених проросійських партій - Микола Скорик. ВІн звинувачував Україну у війні та фашизмі. Лауреат ордену "За заслуги".

Головний захисник соціальних потреб українців від проросійських сил Юрій Павленко. Також він розповідав, що декомунізація створює плацдарм для зовнішнього панування над Україною та називав переговори Медведчука з Путіним "ковтком свіжого повітря та надії". Заслужений працівник фізичної культури та спорту.

Наймолодший у цій компанії проросійський посіпака, учасник двох заборонених проросійських партій і поїздки ОПЗЖ на поклон у Москву - Олександр Колтунович. Він лобіював російську вакцину під час епідемії COVID, порівнював Україну з нацистами. Від нелюбимої йому України він отримав учений ступінь кандидата економічних наук.

Незважаючи на те, що Юрія Бойка хочуть відкликати з посади члена комітету Ради з прав людини, все ж підозрюємо, що перед виборами влада не заборонить балотуватися одіозному проросійському політику -- його партія обов'язково, за якимись політологічними розрахунками, договорняками та старою дружбою, виявиться корисною для відтягування голосів якоїсь іншої партії. Наприклад, у "Розумної політики" Дмитра Разумкова, котру може підтримати і частина центру, й південь та схід України.

Ми навряд чи можемо розраховувати на суди, які, після нашої перемоги, отримають підвищену увагу з боку західних партнерів і вважатимуть недемократичною заборону певних політичних діячів. Як колись європейці виступали проти блокування російських каналів, поки самі не ухвалили цього рішення. На правоохоронні органи теж покладати великі надії не варто: для них Юрій Бойко не має жодного відношення до "вишок Бойка".

Чи зможе міжнародна спільнота допомогти встановити запобіжники проти resurgence кремлівського впливу в Україні? Це питання залишається відкритим. Виглядає так, що партнери вже втомилися закликати до дотримання правових норм і стандартів. Ясно, що різні процеси наразі впроваджуються в нашу юридичну систему лише за наявності певних угод.

Ми вже не раз згадували, що для розхитаної партії влади - "Слуги народу" - залишки "Партії Регіонів" є вигідними, оскільки вони допомагають зібрати необхідну кількість голосів для ухвалення потрібних законів. Однак, нині складається враження, що влада потрапила в безвихідь і не знає, як вийти з цієї ситуації. Її короткозорість знову дала про себе знати. Замість того, щоб планувати стратегічні кроки на кілька років уперед, влада зосередилася лише на досягненні короткострокових цілей. Якби ситуація була іншою, розумнішим рішенням було б об'єднання з проукраїнськими опозиційними силами, а не з промосковськими. Тут не потрібні жодні ворожки чи екстрасенси – все залежить від правильного мислення.

Те, що Бойко у відеозверненні назвав Путіна військовим злочинцем може означати, що він знає значно більше, ніж ми можемо здогадуватись. Можливо те, що очільник Кремля став токсичним навіть для тих, хто натискає на його, такі потрібні закулісним гравцям (не варто в нашій історії відкидати теорію змови) вроджені диктаторські кнопки. Тому може бути, що в 2025 році в Путіна не буде такої впевненої політичної постави. Згадаймо, рік тому російські напівопозиціонери з числа кремлівського оточення його вже ховали декілька разів.

Однак, нам від цього не легше. Тутешня гідра відрощує голову і, щонайгірше, під час російської агресії вона спокійно працює на Кремль.

Розміри загрози є досить суттєвими: оновлена "Партія регіонів" здатна активізувати свою діяльність на значній частині виборчого поля України.

Подібно до того, як Росія може скористатися нестабільною ситуацією та несприятливими умовами для України, російська партія має потенціал повернутися з новими силами, більшим досвідом і готовністю до реваншу, як ніколи раніше. І ця помста навряд чи обмежиться лише політичними розбірками цивілізованого світу.

Тому насправді сьогодні перед нами постає новий, серйозний виклик, що б там не говорив Бойко у своїх виправданнях.