Бюджет, стан війни та довічне ув'язнення за злочини щодо дітей: основні законодавчі ініціативи Верховної Ради на цьому тижні.

Булінг, пенсійний стаж та новий святковий день: які інші законопроєкти були внесені до Верховної Ради протягом минулого тижня.

У вівторок, 21 жовтня, розпочинається другий пленарний тиждень Верховної Ради у жовтні. Передбачається, що парламентарі в 17-й раз продовжать дію воєнного стану та мобілізації, затвердять бюджет на 2026 рік, а також посилять відповідальність за злочини, скоєні проти неповнолітніх.

"Телеграф" інформує про основні законопроєкти, які будуть на порядку денному парламенту цього тижня, а також розглядає можливість введення нових податків для банків та користувачів онлайн-сервісів.

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада розглядатиме питання про продовження воєнного стану (законопроєкт № 14128) та загальної мобілізації (законопроєкт № 14129) на додаткові 90 днів, до 3 лютого 2026 року. Ці два законопроєкти були внесені до парламенту 20 жовтня Президентом України Володимиром Зеленським.

Спочатку документи розглянуть у профільному комітеті, потім відбудеться голосування в залі. Після цього закони підпишуть спікер Верховної Ради та президент. В минулий раз дію воєнного стану та мобілізації продовжували 25 липня.

Розгляд правок до бюджету на 2026 рік, за прогнозом нардепа Ярослава Железняка, почнеться з самого початку пленарного тижня, а 22-го парламент прийме бюджет за основу.

Нагадаємо, що у вересні депутати перевершили 19-річний рекорд, подавши 3339 правок до законопроєкту № 14000, що на 59% більше, ніж у попередньому році. Загалом, орієнтовна вартість цих пропозицій від народних обранців перевищує 7,1 трильйона гривень.

Депутати пропонують збільшити видатки на зброю для ЗСУ, "Альфи" СБУ та СОО, розробити нову модель оплати праці педагогів середньої школи (забезпечити обіцяне підвищення на 50 відсотків), виділити 500 млн на евакуйовані через війну виші.

У галузі охорони здоров'я планується виділити додаткові фінансові ресурси для придбання медикаментів для пацієнтів з ахондроплазією та аутоімунними захворюваннями. Щодо місцевих бюджетів, депутати обговорюють можливість направлення 4% податку на доходи фізичних осіб до бюджетів територіальних громад.

Пропонується виділити щонайменше 2 мільярди гривень на проведення гуманітарного розмінування сільськогосподарських угідь, а також передбачити 1 мільярд гривень для часткової компенсації майнових втрат, спричинених війною. Важливим моментом стало закладення 60 мільярдів гривень у бюджет від реформи Державної митної служби, хоча Рахункова палата не змогла надати об'єктивних аргументів для таких прогнозів.

Друге читання законопроєкту заплановане на 18-20 листопада.

Також Рада цього тижня може розглянути законопроєкт №14097/П про підвищення ставки податку на прибуток банків з 25 до 50 відсотків у 2026 році. Це буде вже третє підвищення за час повномасштабного вторгнення: перше відбулося у 2022 році з 18 % до 20 %, друге  -- у 2024 році з 20 % до 25 %.

Автор законопроєкту, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев переконаний, що такий крок дозволить залучити до бюджету додатково 30 мільярдів гривень. За його словами, йдеться не про звичайний бізнес, а про банки, які у воєнний час отримали рекордні прибутки частково завдяки підвищеним обліковим ставкам та операціям з державними цінними паперами. Законопроєкт також забороняє банкам зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів.

Цікаво, що влада вже заклала очікувані надходження від цього податку, як і надходження від "податку на OLX", про який ми розповімо нижче, в проєкт бюджету на 2026 рік. Але зовсім не факт, що його вдасться прийняти, адже опозиція критикує законопроєкт за чергове фіскальне навантаження.

Національний банк також жорстко розкритикував ініціативу, назвавши її небезпечною. Регулятор попереджає, що подальше збільшення податкового тиску послабить ліквідність сектору та створить ризик невиконання планів капіталізації. НБУ нагадує, що банківська система вже двічі сплачувала податок за ставкою 50 відсотків: 77 мільярдів гривень за 2023 рік і 96 мільярдів за 2024-й. Очікуваний фіскальний ефект від нового підвищення буде суттєво нижчим за заявлений - близько 20 мільярдів гривень за два роки.

Один з найобговорюваніших законопроєктів минулого тижня -- №14025, яким впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти урядовий документ у першому читанні.

Документ встановлює вимогу для операторів платформ, таких як OLX, Prom та Rozetka, збирати інформацію про фінансові надходження продавців і надавати цю інформацію податковим органам. Основна мета цього заходу - виявлення незадекларованих активів та забезпечення контролю за сплатою податків.

Ключовою новацією стала пільга: продавці, які отримують дохід до 2 тисяч євро на рік (приблизно 97 тисяч гривень) та здійснив не більше трьох продажів товарів через платформу протягом року, звільняються від сплати податків.

Для осіб, які перевищують встановлений ліміт, вводиться спеціальний режим оподаткування з пільговою ставкою 5% на доходи фізичних осіб та 5% на військовий збір. Однак, щоб скористатися цими перевагами, необхідно мати окремий банківський рахунок і проводити всі фінансові операції через нього. Крім того, забороняється залучати найману працю та торгувати підакцизними товарами. В іншому випадку, ставка податку становитиме 23%.

Ініціатором цього законопроєкту є Данило Гетманцев, який вважає, що цей документ є важливим етапом у приведенні національного законодавства у відповідність з європейськими стандартами та виконанням міжнародних зобов'язань України як кандидата на вступ до Європейського Союзу та ОЕСР.

Однак опозиція висловлює свою незгоду з цією ініціативою. Народна депутатка Ніна Южаніна виступила проти обов'язкового реєстрування ФОП для всіх торговців, а Юлія Тимошенко підкреслила, що нові податки на побутові онлайн-продажі є тиском на малий бізнес і зайвим регулюванням у часи війни.

На цьому тижні народні обранці вивчатимуть законодавчу ініціативу Кабінету Міністрів, що має на меті скасувати діючий закон про звернення громадян і запровадити нові правила взаємодії громадян з державними органами. Комітет Верховної Ради з прав людини вже висловив рекомендацію прийняти цей закон у цілому.

Уряд обґрунтовує зміни впровадженням Закону "Про адміністративну процедуру", що вводить нові правила взаємодії між державними органами та громадянами. Проте варто зазначити, що цей закон не буде застосовуватися до розгляду адміністративних справ і відносин, специфіка яких регулюється іншими нормативними актами.

Законопроєкт детально класифікує види звернень. Тепер це будуть: пропозиції та рекомендації щодо державної політики, повідомлення про проблему або порушення закону, заяви про сприяння у реалізації прав, зауваження щодо дій або бездіяльності влади, клопотання про роз'яснення та скарги на розгляд звернень.

Однак фахівці та Головне юридичне управління парламенту попереджають, що запропонований поділ може обмежити права громадян. Введення таких термінів, як "повідомлення про проблему" або "скарга", може бути суб'єктивним, що ускладнить реалізацію громадянами їхнього права на звернення і створить ризики для зменшення кількості поданих скарг.