"Це стало б ідеальним варіантом": Трамп виступив за зміну влади в Ірані на фоні збільшення американської військової присутності.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зробив вражаючу заяву про перспективи Тегерана. У той час як Пентагон відправляє до регіону другий авіаносець, Білий дім сигналізує про готовність до рішучих дій, якщо не вдасться укласти ядерну угоду.
Напруга на Близькому Сході досягла нового піку після того, як Дональд Трамп висловив свою підтримку змінам в іранському керівництві. Виступаючи в Північній Кароліні, він підкреслив, що падіння нинішнього режиму було б "найкращим сценарієм" для відновлення стабільності в регіоні. Трамп також натякнув, що вже має на увазі потенційних лідерів, які могли б очолити країну, проте відмовився розкривати їхні імена.
Президент розкритикував десятиліття безрезультатних дипломатичних зусиль, які не змогли зупинити іранську агресію:
"Протягом 47 років вони тільки й роблять, що розмовляють... Тим часом ми втратили багато життів. Відірвані ноги, руки, обличчя. Це триває надто довго", -- наголосив Трамп, підкреслюючи ціну пасивності.
Військова сила та вимоги Вашингтона.
На сьогоднішній день Сполучені Штати пред'являють Ірану ряд всебічних вимог, які, крім ядерної теми, охоплюють також:
* Комплексне припинення програми балістичних ракет;
Зупинка фінансування терористичних груп у даному регіоні.
* Дотримання прав людини всередині країни.
Тегеран згоден вести переговори лише про обмеження своєї ядерної програми в обмін на зняття санкцій, рішуче відмовляючись обговорювати питання своїх ракет. У відповідь на цю жорстку позицію США продовжують зміцнювати свою військову присутність: до берегів регіону вже прибув другий авіаносець. Трамп відкрито погрожує ударами у разі невдачі перемовин, нагадуючи про минулорічні успішні удари по іранських ядерних об'єктах.
Поки США демонструють рішучість у боротьбі з диктатурами, росія намагається використати хаос на Близькому Сході для відволікання уваги від власної агресії. Проте нарощування американської "величезної сили" свідчить про те, що Вашингтон здатен тримати під контролем кілька стратегічних напрямків одночасно.
