Чеський "Lex Russi": провал лібералізму чи ефективний законодавчий крок?

Зображення з Facebook-сторінки Віта Ракушана, міністра внутрішніх справ та лідера ліберальної партії STAN, з написом "Ми не бажаємо бачити Матрьошку в Чеській Республіці". Використано добросовісно.

Недавня ініціатива уряду Чехії, яка має на меті ускладнити процес отримання громадянства для російських громадян, викликала широкий резонанс. У вересні 2024 року ліберальна партія STAN ("Мери та незалежні") опублікувала пресреліз, в якому запропонувала внести зміни до закону, відомого як Lex Ukraine 7. Запропоновані корективи включають встановлення більш жорстких вимог для росіян, які бажають стати громадянами Чехії.

У іншому коментарі для Міжнародного радіо Праги він підкреслив: "Отримання чеського громадянства не можна вважати правом людини".

Хоча аргументи щодо національної безпеки можуть слугувати виправданням певної політики, критики зазначають, що ця пропозиція ставить під сумнів відданість Чеської Республіки демократичним принципам і її ставлення до меншин. Поєднуючи голоси постраждалих із думками аналітиків, можна зробити висновок, що наслідки цього закону виходять за межі питань безпеки. Вони вказують на тривожні провали чеського лібералізму та опортуністичну природу сучасного політичного істеблішменту країни.

Ця зміна змусила безліч росіян, які налічують близько 40 000 осіб і проживають у Чехії, відчути себе ізольованими та зрадженими. Це не просто незнайомці, а активно інтегровані особи, які побудували своє життя, сім'ї та кар'єри в цій країні.

Серед членів російської діаспори в Чехії можна зустріти тих, хто втік з країни через своє невдоволення путінським режимом.

Група активістів під назвою Jsme Lidé ("Ми -- люди") запустила вебсайт та ініціювала петиції проти цієї поправки, стверджуючи: "Ми не матрьошки. Ми -- люди". Вони організовують мирні акції протесту та публічні заходи для захисту своїх прав, збирають благодійні внески і активно співпрацюють з юристами, законодавцями та журналістами, щоб донести до суспільства свою точку зору.

Global Voices провів бесіду з декількома активістами, які висловили своє занепокоєння з приводу можливих людських жертв, пов'язаних з прийняттям цієї поправки. Вони також поділилися своїми тривогами, невизначеністю та обуренням, які викликала ця ініціатива в суспільстві.

Дарія, бухгалтерка, що вже протягом десяти років мешкає в Празі, висловлює свої побоювання щодо недоцільності цієї поправки та її етичних наслідків. Вона зізнається, що відчуває, ніби політики сприймають її лише як тимчасовий ресурс.

I cherish my life here; this place truly feels like home to me. I contribute to the community through my work and taxes, and I have established my life in this country. Mr. Exner argues that "ordinary Russians have no reason to fear, as they can comfortably reside with a permanent residence permit in the Czech Republic." Yet, he also cautions that in the event of heightened tensions with Russia, Russian nationals might be forcibly returned to their homeland—a place to which I have no genuine connections. Unlike Czech citizens, I cannot be treated in the same way. So, Mr. Exner, do you still believe there's nothing to worry about? Please, save your response; I already anticipate what you would say.

Мені тут подобається. Це мій дім. Я працюю, сплачую податки й побудувала тут своє життя. Пан Екснер каже, що "звичайним росіянам не потрібно нічого боятися, вони можуть цілком нормально жити з постійним дозволом на проживання в Чехії". Однак він додає, що в разі ескалації конфлікту з росією російські громадяни можуть бути вислані назад до росії -- до країни, з якою я не маю жодних реальних зв'язків. З чеським громадянином такого зробити не можна. Пане Екснер, ви все ще вважаєте, що немає причин для занепокоєння? Не відповідайте, будь ласка. Я вже знаю, що ви скажете.

Крістіна, 28-річна професіоналка, яка працює в міжнародній корпорації, висловлює подібні тривоги: "Ця поправка ставить під загрозу мою можливість підтримувати зв’язок із родиною в Росії та жити в країні, яку я вважаю своїм домом". Для неї російське громадянство є символом її дитинства, але "Чехія також стала частиною мого життя". Вона підкреслює, що немає жодних запевнень, що її не змусять покинути Чехію, розлучивши з чоловіком та дитиною.

Таїсія Федоркова, 26-річна лікарка, яка здобула освіту в Карловому університеті, нині працює у відділенні загальної медицини Мотолської лікарні та є дружиною чеха. Вона підкреслює, що поправка має руйнівний характер, адже, на її думку, вона змушує сприймати всіх росіян як ворогів. Також вона зауважує, що, крім відчуття невизначеності щодо свого майбутнього, її відмінне громадянство від громадянства її дітей викликає непорозуміння навіть у родині її чоловіка.

Андрій, 42-річний аналітик з докторським ступенем, який отримав освіту у Великій Британії, переїхав до Європейського Союзу в рамках програми "Блакитна карта". Наразі він працює в одній з провідних виробничих компаній Чехії. Він вважає, що ця поправка може створити небезпечний прецедент для інших національних меншин, що проживають у країні.

Зміна викликала значний резонанс серед коментаторів і аналітиків, які розглядають її як прояв більш глибокої кризи в чеському політичному істеблішменті.

Журналіст Ондржей Соукуп висловлює думку, що ця ініціатива має більше негативних наслідків, ніж позитивних, оскільки відштовхує тих, хто виступає проти режиму Путіна. Він підкреслює, що така політика лише сприяє російській пропаганді, яка намагається представити Захід як ворога звичайних росіян.

Роберт Гавлічек, дослідник Асоціації міжнародних питань (AMO), висловлює свою критику на адресу чеського уряду за його неспроможність захищати ліберальні цінності. Він підкреслює, що навіть офіс чеського омбудсмена відзначив цю поправку як небезпечну. Гавлічек вважає, що така політика шкодить репутації Чехії як країни, що стоїть на захисті прав людини та демократичних принципів.

Критичні зауваження також були висловлені в чеському політичному контексті. "Замість того щоб боротися з загрозами безпеці за допомогою ефективної розвідки та цілеспрямованих дій, уряд вирішив впровадити дискримінаційну політику, яка націлена на цілу групу осіб", -- повідомляє Міжнародне радіо Праги.

Ця поправка також вказує на тривожний поворот у бік ультраправих поглядів у чеській політиці. Незважаючи на те, що Чехія тривалий час була символом ліберальної демократії в Центральній Європі, ця ініціатива вказує на відступ від цих основоположних цінностей.

Критики наголошують, що такий крок спрямований більше на здобуття електоральної підтримки, ніж на реальну безпеку. Як висловилася Дар'я:

This isn't about protecting the country -- it's the usual political populism. [The ruling party] is trying to win votes with such a cheap trick, understanding that it will lose the next elections.

In the event that Mr. Exner is unfamiliar with the process, it's important to note that during the citizenship application, candidates undergo thorough scrutiny by the Czech intelligence agencies.

Це не питання оборони держави — це просто політичний популізм. [Правляча партія] використовує цей дешевий прийом, щоб залучити голоси виборців, усвідомлюючи, що в наступних виборах їй не вдасться перемогти.

Якщо пан Екснер не знає, то варто зазначити, що під час подачі документів на громадянство кандидат проходить ретельну перевірку чеськими спецслужбами.

Коментар Екснера про те, що "звичайні росіяни не мають підстав для страху", різко суперечить тим реаліям, з якими стикаються люди в Росії, які переживають за можливу депортацію або втрату своїх домівок. Крістіна, яка надавала допомогу деяким із них у вираженні своїх тривог через переклад, зазначає, що вони вже зіштовхнулися з агресією, а деякі отримували погрози в соціальних мережах.

Окрім дискримінаційного підходу, запропонована поправка є непрактичною в багатьох випадках. Щоб відмовитися від російського громадянства, люди повинні поїхати до росії і завершити процес особисто, що для багатьох є неможливим або небезпечним завданням. Серед росіян у Чехії є багато активних антипутінських активістів, журналістів, таких як Ірина Долініна, Фаріда Курбангалеєва та Світлана Прокоп'єва, а також дисидентів, які шукають притулку в цій країні через страх переслідувань. Ця вимога фактично відчужує тих, хто активно захищає демократичні цінності та бере участь у чеському громадянському суспільстві.