Чи є доречним використання спеціальних розслідувань у справах, пов'язаних з бізнесом?

В останні роки спостерігається зростання випадків реалізації спеціальних досудових розслідувань у кримінальних справах відповідно до положень глави 24-1 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, дослідженням відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень за 2024 рік встановлено понад 140 тисяч ухвал судів першої інстанції, які розглядали клопотання слідчого/прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування.

Не дивно, що ситуація склалася саме так, враховуючи військову агресію сусідньої держави по відношенню до України, яка триває вже більше трьох років. Відповідно до статті 297-1 КПК України, існує можливість проведення спеціального досудового розслідування стосовно осіб, які ухиляються від органів слідства та суду на тимчасово окупованих територіях України або в країні, яку Верховна Рада України визнала державою-агресором, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Це також стосується підозрюваних, щодо яких вже ухвалено рішення компетентного органу про їх передачу для обміну як військовополонених, і такий обмін вже відбувся.

Одночасно в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна натрапити на численні ухвали слідчих суддів, які надають дозволи на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальних справах, що стосуються злочинів у сфері підприємницької діяльності. Не дивуйтеся цьому факту.

Беручи до уваги, що приватний бізнес в Україні є одним із ключових елементів нашої державності, який під час повномасштабного вторгнення агресора на нашу територію (на квітень 2024 року) пожертвував 58,5 млрд грн на гуманітарні та військові потреби, кожен дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні, що стосується українського бізнесу, повинен підлягати ретельному аналізу.

Особливо варто зазначити, що українські бізнес-асоціації час від часу звертаються до Президента України, Генерального прокурора та Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів, підкреслюючи "недопустимість тиску з боку силових структур на підприємства". Серед таких звернень є й апеляція Української Ради Бізнесу, зроблена у 2024 році.

Не дивно, адже при детальному вивченні норм вітчизняного кримінально-процесуального законодавства можна упевнено стверджувати, що здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальних справах суперечить принципу змагальності. Цей принцип закріплений у статті 22 КПК України, яка гарантує сторонам обвинувачення та захисту право самостійно відстоювати свої правові позиції, права, свободи та законні інтереси шляхом, визначеним цим Кодексом.

Крім того, спеціальне досудове розслідування обмежує права підозрюваного в аспекті захисту від висунутої проти нього підозри, а також у можливостях безпосередньо ознайомитися з пред'явленими звинуваченнями та надати свої свідчення стосовно цього.

Під час спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні підозрюваному також майже неможливо реалізувати свої права, передбачені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), а саме: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також ч.3 ст.6 Конвенції: кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Одним із найяскравіших прикладів спеціального досудового розслідування злочинів у сфері підприємництва є кримінальна справа, що стосується співвласниці ПАТ "АЙБОКС БАНК" А.В. Шевцової.

25 березня 2025 року на офіційному сайті Бюро економічної безпеки України з’явилося повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування, яке стосувалося "співвласниці Айбокс банку та її двох спільників". Це стало можливим після того, як 14 березня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова задовольнив клопотання детективів Бюро про проведення спеціального досудового розслідування у цій кримінальній справі.

Поряд із зазначеними раніше застереженнями стосовно проведення спеціального досудового розслідування в цій категорії кримінальних справ, у даному кримінальному провадженні існує також низка питань, які викликають занепокоєння щодо дотримання прав та свобод людини і громадянина.

Сумнівна обґрунтованість підозри щодо співвласника та керівництва зазначеного банку.

Як стало відомо, 7 березня 2023 року правління Національного банку України прийняло рішення №89-рш, яким анулювало банківську ліцензію ПАТ "АЙБОКС БАНК". Це рішення фактично означає старт процесу ліквідації установи.

Щодо кримінального переслідування співвласниці ПАТ "АЙБОКС БАНК", відомо, що 15 лютого 2023 року детективи Бюро економічної безпеки України внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про кримінальне провадження № 72023140000000040. Це провадження охоплює ознаки кримінальних правопорушень, визначених частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 203-2, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 212, частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 3 статті 209, а також частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Справу відкрито стосовно невстановлених осіб та працівників ПАТ "АЙБОКС БАНК" у зв'язку з організацією та проведенням азартних ігор в Інтернеті без відповідної ліцензії, що тривала з травня 2021 року по березень 2023 року. В ході цієї діяльності отримувалися кошти від гравців на рахунки підконтрольних юридичних осіб через електронні платіжні системи, включаючи інтернет-еквайринг та сервіси P2P/A2C і/або C2A.

На думку сторони обвинувачення, така діяльність, начебто "завдала державі збитків у вигляді несплати податків в особливо великих розмірах на суму 1,3 млрд. грн., а кошти, отримані від незаконної діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків та незаконної організації та проведенні азартних ігор в мережі Інтернет без передбаченої законом ліцензії, легалізувались з використанням АТ АЙБОКС БАНК шляхом перерахування на транзитні рахунки з подальшим виводом на карткові рахунки".

14 липня 2023 року детективи Бюро економічної безпеки України оформили письмове повідомлення про підозру співвласнику ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцовій А.В. у скоєнні кримінальних правопорушень, які передбачені частинами 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 203-2, а також частинами 5 статті 27, 3 статті 28 і 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Відповідно до підготовленої підозри, Шевцова А.В. у період з 30 квітня 2021 року по 7 березня 2023 року, разом з двома спільниками та іншими невстановленими особами в рамках єдиного злого наміру організованої злочинної групи, перебуваючи в місті Київ, розробила план для здійснення незаконної діяльності, пов'язаної з організацією та проведенням азартних ігор в Інтернеті без відповідної ліцензії. Вона впроваджувала, контролювала та вдосконалювала цей злочинний механізм, отримуючи звіти та надаючи вказівки через групові чати. Внаслідок зазначених злочинних дій учасники організованої групи, діючи спільно, з 10 січня 2022 року по 7 березня 2023 року, здобули незаконним шляхом кошти на загальну суму 4.811.959.013,67 грн. Ці дії були кваліфіковані прокуратурою відповідно до частини 3 статті 27, частини 3 статті 28 та частини 2 статті 203-2 Кримінального кодексу України.

Водночас, при розгляді статті 203-2 Кримінального кодексу України, варто підкреслити, що кримінальна відповідальність за вчинення зазначеного злочину настає лише через саму дію "організації або проведення азартних ігор без відповідної ліцензії", незалежно від фінансових наслідків!

Оскільки загальна кількість коштів, що проходила через рахунки підприємств, не є еквівалентом отриманих доходів, звинувачення, висунуте проти Шевцової А.В. та її спільників щодо здобуття злочинним шляхом більше ніж 4,8 млрд грн, є невірним і не має юридичного підґрунтя.

Згідно з висунутим обвинуваченням, сторона обвинувачення стверджує, що в період з 10 січня 2022 року по 7 березня 2023 року Шевцова А.В., разом із двома відомими спільниками та іншими невстановленими особами, діяла в рамках організованої групи в Києві. Використовуючи контрольовані підприємства, вони усвідомлювали, що сума 4.811.959.013,67 грн. є незаконно отриманими активами, які були здобуті внаслідок організації та проведення азартних ігор без відповідних ліцензій, що відбувалися в інтернеті. Шевцова організувала дії, пов'язані з перерахуванням цих коштів, включаючи їх набуття, володіння, використання та розпорядження, а також проведення ряду фінансових операцій та угод. Крім того, були вжиті заходи для маскування джерел походження цих коштів, що свідчить про їх легалізацію (відмивання). Зазначені дії кваліфіковано відповідно до ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та ч.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Повторно наголошуємо, що заяви обвинувачення про те, що "сума в 4.811.959.013,67 грн. є активами, здобутими злочинним шляхом", є безпідставними. Відповідно, також викликає питання обґрунтованість підозри щодо легалізації цих коштів.

Щодо вручення підозри Шевцовій А.В.

Сторона обвинувачення стверджує, що Шевцовій А.В. було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, які кваліфікуються за частинами 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 203-2, частинами 5 статті 27, частиною 3 статті 28 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України. У якості підтвердження факту отримання Шевцовою А.В. повідомлення про підозру, сторона обвинувачення посилається на розписку, видану головою Гірської сільської ради Бориспільського району.

В той же час, із відповіді Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 17.08.2023 № 1373-02-11-23, відомо, що Шевцова А.В. не проживає на території цієї громади Бориспільського району Київської області, у зв'язку із цим, отримане 17.07.2023 сільським головою повідомлення про підозру Шевцовій А.В. повернуто на адресу Офісу Генерального прокурора. Таким чином, повідомлення про підозру Шевцовій А.В. належним чином не вручено!

Крім того, з наявних джерел можна встановити, що 8 березня 2023 року Шевцова А.В. покинула Україну, а з 25 квітня 2023 року вона оселилася в Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати, де перебуває на тимчасовому консульському обліку в українському консульстві. 14, 17, 18 та 28 липня 2023 року Шевцова А.В. через свого представника інформувала органи досудового слідства про своє реальне місцезнаходження та адресу проживання в Дубаї.

Також, із відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від. 25.07.2023 № 1214ел/01-09 відомо, що Шевцова А.В. з 07.06.2023р. знята з реєстрації місця проживання в Одесі.Із відповіді Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України від 25.07.2023 N 71/36-500-86799 вбачається, що за даними Відомчої інформаційної системи МЗС Шевцова А.В. з 22.06.2023 по 22.04.2025 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Консульстві України в Дубаї.

Виходячи з наведених відомостей, варто навести детективу БЕБ на пам'ять, що згідно з частиною 7 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України, повістка для особи, яка перебуває за межами країни, повинна бути вручена відповідно до міжнародної угоди про правову допомогу, яка отримала схвалення Верховної Ради України. У разі відсутності такої угоди, виклик здійснюється через відповідні дипломатичні або консульські представництва.

Одночасно, сторона обвинувачення не виконала вимоги частини 7 статті 135 Кримінально-процесуального кодексу України.

Ця бездіяльність призвела до порушення прав Шевцової А.В., що передбачені частинами 1 і 2 статті 20 Кримінально-процесуального кодексу України. Зокрема, слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд мали обов'язок пояснити підозрюваному та обвинуваченому їхні права, а також забезпечити можливість отримання кваліфікованої правової допомоги від обраного або призначеного захисника. Крім того, права Шевцової А.В., згідно з частиною 3 статті 42 КПК України, також були порушені, включаючи право знати, в чому саме її підозрюють.

За таких обставин, не вручення Шевцовій А.В. повідомлення про підозру, свідчить про не набуття нею статусу підозрюваної ні у кримінальному провадженні № 72023140000000040, ні у кримінальному провадженні № 72023000500000071! І це факт, що не викликає сумнів.

Щодо міжнародного розшуку А.В. Шевцової.

04 серпня 2023 року детективом Бюро економічної безпеки України в рамках кримінального провадження № 72023140000000040 була ухвалена постанова, згідно з якою особи, що підозрюються у злочині, зокрема Шевцов А.В., були оголошені в розшук. 11 серпня 2023 року їх було оголошено також у міжнародний розшук.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, як і не визначає самого поняття "міжнародного розшуку", однак, регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). Початком перебування особи у міжнародному розшуку є дата винесення слідчим/прокурором постанови про оголошення міжнародного розшуку. Така позиція узгоджується із судовою практикою (до прикладу, в ухвалах Вищого антикорупційного суду 15.11.2022 у справі № 991/4285/22, від 03.06.2022 у справі № 991/1640/22, від 26.02.2020 у справі № 991/1274/20).

Щодо дій, що їх могла вчинити сторона обвинувачення, які могли б засвідчити про фактичне знаходження Шевцової А.В. в міжнародному розшуку, варто відзначити таке.

Одним із способів отримання міжнародно-правової допомоги, яка стосується питання міжнародного розшуку, є використання можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, учасником якого є Україна. Використання правоохоронними органами можливостей Інтерпол урегульовано Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020.

Водночас, Шевцова А.В. не перебуває у розшуку з боку Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу. Тому немає підстав стверджувати, що Шевцова А.В. фактично була оголошена у міжнародний розшук, і що щодо неї проводяться розшукові дії в рамках міжнародного співробітництва.

Визначення запобіжного заходу для Шевцової А.В.

14 вересня 2023 року прокурором, що представляє відділ Офісу Генерального прокурора, у рамках кримінального провадження № 72023140000000040 було виділено окремі матеріали, які стосуються підозри щодо Шевцової А.В. у вчиненні злочинів, передбачених частинами 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 203-2, а також частинами 5 статті 27, 3 статті 28 та 3 статті 209 Кримінального кодексу України. Ці матеріали були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 72023000500000071.

15 вересня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000071 було призупинено. Це рішення було прийнято відповідно до підпунктів 2 і 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки було оголошено в розшук підозрювану, а також виникла необхідність виконання процесуальних дій у рамках міжнародної співпраці. 28 вересня 2023 року розслідування було відновлено для проведення слідчих та інших процесуальних дій.

Того ж дня, 28.09.2023, прокурор Офісу Генерального прокурора визначив підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 за підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві, під юрисдикцією якого знаходиться місце його вчинення, а саме за адресою розташування АТ "АЙБОКС БАНК": місто Київ, вул. Ділова 9-а, після чого старший детектив підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотаннями про обрання запобіжного заходу Шевцовій А.В. та іншим двом відомим підозрюваним у вигляді тримання під вартою, а також з клопотаннями про арешти їхнього майна. В цей же день, 28.09.2023, старшим детективом Бюро економічної безпеки України винесена постанова про зупинення досудового розслідування з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, Шапутька С.В., від 1 листопада 2023 року у справі № 757/43288/23-к було відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива детективного підрозділу (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Києві в рамках кримінального провадження № 72023000500000071. Це клопотання стосувалося обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Шевцової А.В., яка є директором ТОВ "ФК ЛЕО" та співвласником ПАТ "АЙБОКС БАНК".

Своє рішення суддя-слідчий аргументувала тим, що орган, відповідальний за досудове розслідування, не виконав вимог кримінально-процесуального законодавства щодо вручення повідомлення про підозру Шевцовій А.В. Крім того, були відсутні будь-які об'єктивні докази, що підтверджують факт оголошення Шевцової А.В. у міжнародний розшук або її фактичну присутність у такому розшуку.

20.08.2024р. ухвалою Київського апеляційного суду, апеляційне провадження за скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2023р. закрито, у зв'язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.

Щодо зміни юрисдикції справи.

07 листопада 2023 року заступник Генерального прокурора ухвалив рішення про зміну підслідності в рамках кримінального провадження. Згідно з цим рішенням, досудове розслідування у справі № 72023000500000071, що було розпочато 14 вересня 2023 року, передано детективам Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області. Судовий контроль за цим процесом, відповідно до принципу територіальності, буде здійснюватися слідчими суддями Личаківського районного суду Львова.

Заступник Генерального прокурора обґрунтував своє рішення про зміну підслідності тим, що "на даний момент не були вилучені та не проаналізовані документи фінансово-господарської діяльності ПАТ 'АЙБОКС БАНК', а також дії його контрагентів залишаються недостатньо дослідженими". У подальшій частині постанови підкреслюється, що для забезпечення ефективного, всебічного та об'єктивного розслідування у розумні терміни, наступне досудове розслідування кримінальних правопорушень у цій справі слід доручити детективам Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області.

В той же час, відповідно до положень ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.218 КПК). Прокурор, у разі самостійного виявлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов'язаний прийняти постанову про визначення підслідності (ч.2 ст.218 КПК). Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня (ч.5 ст.218 КПК).

Відповідно до частини 5 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, Генеральний прокурор або особа, що виконує його функції, а також керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право, на основі обґрунтованого рішення, доручити виконання досудового розслідування будь-якого злочину іншому органу досудового розслідування. Це може включати слідчі підрозділи вищого рівня в межах одного органу, якщо досудове розслідування виявляється неефективним або існують об'єктивні причини, що ускладнюють роботу даного органу досудового розслідування, особливо в умовах воєнного стану.

Згідно з інформацією, що є у нашому розпорядженні, заступник Генерального прокурора не мав жодних законних підстав для зміни підслідності цього провадження. Також він не надав жодних аргументів щодо неефективності досудового розслідування. Твердження про те, що "на даний момент службові особи та працівники ПАТ 'АЙБОКС БАНК', а також документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності з його контрагентами, не були вилучені та проаналізовані, а діяльність контрагентів АТ 'АЙБОКС БАНК' не була повністю досліджена", не можуть слугувати законною підставою для зміни підслідності.

Отже, можна зробити однозначний висновок, що доручення провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 детективам Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області може бути пояснене лише тим, що слідчі судді Личаківського районного суду м. Львова демонструють більшу прихильність до клопотань сторони обвинувачення в порівнянні зі своїми колегами з Печерського районного суду м. Київ.

Щодо строків досудового розслідування

У період з 2023 по 2024 рік досудове розслідування у справі № 72023000500000071 не раз призупинялося і знову поновлювалося.

5 листопада 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду міста Львова (справа №463/10292/24, провадження №1-кс/463/8655/24) задовольнив подання адвокатів Шевцової А.В. і анулював рішення детектива детективного управління (як самостійного підрозділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області, винесені 02.05.2024, 14.05.2024, 27.08.2024, щодо призупинення досудового розслідування у кримінальній справі № 72023000500000071, відкритій 14.09.2023.

Відповідно до рішень суддів Львівського апеляційного суду, ухвалених 15 листопада 2024 року, а також Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 грудня 2024 року, було відмовлено у відкритті апеляційного та касаційного провадження за поданими прокурорами скаргами.

Важливо згадати положення національного кримінально-процесуального законодавства, яке зазначає, що слідчі (розшукові) дії не мають права проводитися після завершення термінів досудового розслідування, за винятком випадків, коли такі дії здійснюються за рішенням суду відповідно до ч.3 ст.333 КПК України. Усі слідчі (розшукові) або ж негласні слідчі (розшукові) дії, які були проведені з порушенням цієї норми, визнаються недійсними, а докази, отримані в результаті таких дій, є недопустимими (ч.8 ст. 223 КПК України).

Згідно зі статтею 113 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні строки визначаються законом або установлюються прокурором, слідчим суддею чи судом. Це певні часові інтервали, протягом яких учасники кримінального провадження повинні (або мають право) виконувати процесуальні дії чи ухвалювати процесуальні рішення.

Слід також наголосити, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. А відповідно до положень ст.219 КПК України (в редакції на 15.02.2023р.) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Також слід зазначити, що термін досудового розслідування, який починається з моменту внесення інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або з моменту прийняття рішення про старт досудового розслідування відповідно до статті 615 цього Кодексу, до дня, коли особу повідомляють про підозру, становить вісімнадцять місяців (!) у справах, що стосуються тяжких або особливо тяжких злочинів.

Отже, враховуючи те, що А.В. Шевцова не отримала підозру у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом України, і не здобула статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення № 72023140000000040 від 15 лютого 2023 року до 13 березня 2025 року (дата надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування Личаківським районним судом м. Львова) минуло понад два роки (25 місяців).

Отже, терміни досудового слідства у кримінальному провадженні № 72023000500000071, відповідно до частин 3 та 5 статті 27, частини 3 статті 28, частини 2 статті 203-2, а також частин 3 і 5 статті 27, частини 3 статті 28 і частини 3 статті 209 Кримінального кодексу України стосовно Шевцової А.В. завершилися 15 серпня 2024 року (через 18 місяців після внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань).

В той же час, кримінальне провадження № 72023000500000071 за ч. 3, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.3 ст. 209 КК України щодо Шевцової А.В. детективами БЕБ України до цих пір закрито не було.

І ще раз про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування

13 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова (справа №463/10140/23, провадження №1-кс/463/622/25) задоволено клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 72023000500000071 від 14.09.2023, відносно Шевцової А.В., підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та ще двох топ-менеджерів ПАТ "АЙБОКС БАНК".

Разом з тим, виходячи із положень пункту 18 ч.1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя повинен здійснювати у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В той же час, під час розгляду клопотання детектива Бюро економічної безпеки про здійснення спеціального досудового розслідування у справі співвласника ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцової А.В. та ще двох посадовців цього банку, слідчий суддя проявив явну упередженість, щоб не сказати більше.

Так, вирішуючи клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування щодо Шевцової А.В., слідчий суддя жодним чином не спростував твердження сторони захисту про його безпідставність, а фактично продублював доводи сторони обвинувачення. Вказане свідчить про упередженість слідчого судді під час розгляду зазначеного клопотання (напевно в цьому і був мотив дій заступника Генерального прокурора, який явно з порушенням правил підслідності визначив підслідність цього кримінального провадження за слідчим підрозділом ТУ БЕБ у Львівській області).

Не сприяє конкурентному характеру судового процесу, а також не забезпечує дотримання принципу верховенства права та норм, зазначених у пункті 12 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. Згідно з цими нормами, ухвали слідчого судді про відмову у проведенні спеціального досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, в той час як ухвали про проведення такого розслідування оскарженню не підлягають.

Також, стороною захисту заявлявся відвід слідчому судді Личаківського районного суду м.Львова, що розглядав клопотанням детектива ТУ БЕБ у Львівській області про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000071 від 14.09.2023 року, оскільки існували інші обставини, які викликали сумнів у його неупередженості.

Таким чином, захист стверджував, що 5 березня 2025 року певна особа опублікувала в соціальній мережі Facebook інформацію, пов'язану з вищезгаданим кримінальним провадженням. Це, на думку адвоката, свідчить про її обізнаність щодо справи та можливий тиск на слідчого суддю Личаківського районного суду м. Львова. Крім того, 12 березня 2025 року, всього за день до розгляду слідчим суддею клопотання детектива, у Telegram-каналі БЕБ України була оприлюднена інформація про проведення спеціального досудового розслідування щодо його підзахисних, а також неправдиві відомості про адвокатів, що, безсумнівно, могло вплинути на рішення судді. Однак клопотання про відвід цього слідчого судді було відхилено.

Варто зазначити, що українське видання "Forbes" ще 18 липня 2023 року повідомило про вимоги Міжнародного валютного фонду до Національного банку України щодо виведення ПАТ "АЙБОКС БАНК" з фінансового ринку. У своїй статті під заголовком "Небезпечний талант. Альона Шевцова створила ефективну кеш-машину на банківському ринку, але втратила майже все. Історія зльоту та падіння Айбокс Банку, який став об'єктом уваги СБУ та БЕБ", автори підкреслюють цю ситуацію. На думку захисників, це ще раз підтверджує наявність іноземного фінансового впливу, який прагне ліквідувати одного з приватних банківських гравців в Україні.

Підсумки:

Беручи до уваги порушення, які були допущені стороною обвинувачення в процесі досудового розслідування кримінальної справи щодо співвласника ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцової А.В., а також порушення її права на об’єктивний і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, можна з упевненістю стверджувати про наявність в Україні вибіркового правосуддя та недостатню ефективність судового контролю над досудовими розслідуваннями. Ця ситуація вимагає термінових змін у Кримінальному процесуальному кодексі України, про що я постійно наголошую вже протягом багатьох років, а також реальних змін у ставленні державної влади до національного бізнесу України.