Чому європейські держави повинні ввести санкції проти "Росатому" та змусити Росію до виведення своїх військ із ЗАЕС.
Автори:
Ян Ванде Путте, провідний експерт у сфері ядерної енергетики, Greenpeace Україна.
Шон Берні, провідний експерт у сфері ядерної енергетики, Greenpeace Україна.
Чорнобильська катастрофа - трагедія, від якої досі неможливо оговтатися. У 1986 році як молоді ядерні кампейнери ми не могли й уявити, що Чорнобиль посяде одне з центральних місць у нашій професійній історії на десятиліття.
Ми не можемо забути той жах, що охоплював нас, коли спостерігали за кадрами аварії. Цей відчутний страх знову повернувся в липні 2022 року, коли, за запрошенням українського уряду, ми досліджували наслідки російської окупації станції. Такі ж емоції нас переповнюють, коли мова йде про ймовірний новий злочин з боку росіян - відновлення роботи Запорізької атомної електростанції.
Основний висновок з цього 39-річного досвіду: ядерна енергетика є не лише джерелом енергії, але також володіє значним політичним впливом і здатна завдати серйозної шкоди суспільству.
Віддаючи шану людям, які боролися з наслідками Чорнобильської катастрофи 1986 року, ми переживаємо критичний момент в історії України та Європи. Росія вже понад 3 роки здійснює ядерний терор проти України та Європи, тож російські воєнні злочини й покарання за них мають бути в центрі уваги сучасних міжнародних дебатів.
Натомість, як і у випадку з відповідальністю Москви за Чорнобильську катастрофу 1986 року, російські військові злочини лишаються безкарними, а ЄС продовжує ядерну торгівлю з росією.
Ключову роль у використанні українських атомних електростанцій Росією як інструменту війни відіграє державна ядерна корпорація Росії "Росатом". З початку 1990-х років Greenpeace активно проводить кампанії проти ядерної діяльності Росії як всередині країни, так і за її межами, виступаючи проти захоронення ядерних відходів та їх експорту. Потужний конгломерат "Росатом", що налічує сотні підприємств, постачає ядерні та неядерні озброєння для російської оборонної промисловості, а також компоненти й сучасні технології, необхідні для продовження агресії проти України. "Росатом" займає лідируючі позиції на світовому ринку експорту ядерної енергії, будуючи 20 реакторів у семи країнах, не рахуючи Росії. Їхній вплив охоплює міжнародну арену: вони впливають на ядерну політику Європейського Союзу, блокують санкції через партнерів в Угорщині та Франції, а також забезпечують тривале домінування в енергетичній та зовнішній політиці в усіх країнах, де ведуть свою діяльність.
У процесі підготовки до конфлікту з Україною всі відповідні державні органи Росії, включно з керівництвом Росатома, активно займалися дослідженням українських атомних електростанцій та їхніми слабкими місцями, серед яких особливо виділявся Чорнобиль, розробляючи стратегії щодо можливих атак і захоплення.
Сергій Кирієнко, перший заступник голови Адміністрації Президента Російської Федерації, керував "Росатомом" до 2016 року. Наразі він очолює Наглядову раду цієї організації, а також має досвід роботи на посаді прем'єр-міністра. Кирієнко вважається архітектором анексії українських територій. Запланована атака Росії на ядерні об'єкти України перевищила межі звичайних військових диверсій: ці об'єкти повинні були використовуватися як тактичні та стратегічні ресурси, а також як елементи психологічної війни з боку Росії. Всі ці дії мали стати важливою частиною військової стратегії Кремля, і "Росатом" відігравав ключову роль у цій операції.
Сергій Плохій у своїй новій книзі про Чорнобиль зазначає, що під час підготовки до атаки на Чорнобиль російські військові використовували Курську атомну електростанцію в Росії, яка управляється компанією "Росатом". У день захоплення Чорнобиля на території станції з'явилися представники "Росатома". Подібна ситуація спостерігалася й після захоплення Запорізької атомної електростанції, коли на об'єкті працювали технічні фахівці "Росатому", що прибули з інших атомних електростанцій Росії. Водночас заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань та миробудівництва охарактеризував російську агресію, посилаючись на катастрофу в Чорнобилі 1986 року, як абсолютно неприйнятну, "вкрай безвідповідальну" і таку, що порушує статтю 56 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій.
Сьогодні, в день 39-ї річниці Чорнобильської катастрофи, Greenpeace знову звертає увагу на потенційні загрози аварій на окупованій Запорізькій атомній електростанції. Російська сторона планує небезпечний і незаконний перезапуск цієї станції. Для Путіна ця ініціатива, що передбачає контроль над ЗАЕС, залишається важливою метою. Якщо її не зупинити, ймовірність ядерних ризиків зростатиме в найближчі місяці. Серед основних причин для занепокоєння - нестача охолоджувальної води через руйнування Каховської ГЕС російськими військами, вразливе електропостачання, яке часто піддається обстрілам, а також погіршення стану критично важливих конструкцій через тривалу російську окупацію.
Незважаючи на це, Секретаріат МАГАТЕ під керівництвом Генерального директора Рафаеля Гроссі вирішив активно співпрацювати зі злочинною організацією "Росатом" у нагляді за її планами перезапуску реакторів, які включатимуть спроби підключити станцію до російської електромережі в Ростові. Гроссі вже продемонстрував готовність співпрацювати з російськими окупантами аж до того, що похвалив їхню діяльність: "З точки зору безпеки станції та загальної ситуації на станції я повинен сказати, що вона професійно контролюється і управляється (росією)".
Своїми діями і словами Гроссі перейшов межу. МАГАТЕ не уповноважене активно співпрацювати з державою-окупантом, яка незаконно вкрала атомну станцію у суверенної країни. Своєю прихильністю до співпраці з "Росатомом" Гроссі порушує численні резолюції Ради керуючих МАГАТЕ та Генеральної Асамблеї ООН, які вимагають від МАГАТЕ поважати територіальну цілісність України. Можна стверджувати, що своїми словами і діями Гроссі вже порушив відданість МАГАТЕ цілям і принципам Статуту ООН, узгодженим Генеральним секретарем ООН Дагом Хаммаршельдом і першим Генеральним директором МАГАТЕ Стерлінгом Коулом у серпні 1959 року. Остання ротація інспекторів МАГАТЕ на Запорізькій атомній електростанції через росію та тимчасово окуповану Україну є останнім кричущим прикладом.
У ці роковини Чорнобиля, коли вшановують героїзм і самопожертву працівників та народу України, важливо пам’ятати про історію радянської ядерної програми та про ті попередження, які були проігноровані Москвою. Протягом багатьох років Кремль не звертав уваги на недоліки в проектуванні безпеки реактора РВПК (чорнобильського типу) і не дослухався до застережень Бориса Патона, академіка Української академії наук, який виступав проти будівництва таких реакторів поблизу річки Дніпро. Сучасні попередження не менш важливі і не повинні залишатися без уваги: вони сигналізують про можливу загрозу передачі Запорізької атомної електростанції під контроль Росії та про перспективу перезапуску реакторів "Росатомом" за підтримки МАГАТЕ. Після років російського ядерного шантажу, порушень прав людини та численних актів, що суперечать міжнародному праву, союзники України не повинні толерувати російські військові злочини! Натомість слід впроваджувати жорсткі економічні санкції проти "Росатому" і забезпечити деокупацію Запорізької атомної електростанції, щоб повернути її Україні.
