Чому деякі країни виступають на підтримку України, тоді як інші залишаються байдужими?
викладач Київської Могилянської Бізнес-Школи
Взаємна підтримка країн, які потребують допомоги, є основою світового порядку, так само як взаємна підтримка громадян у країні є основою національного суспільного ладу. Україна, ставши жертвою агресії, розраховувала на підтримку всього світу, але реальна ситуація має дещо інший вигляд.
Чому одні громадяни та їхні політичні лідери підтримують Україну, а інші відмовляються від підтримки або обмежуються лише добрими побажаннями?
У 2022 році Україна зверталася до принципів і цінностей, але до кінця року цей аргумент втратив свою силу. Здається, що міжнародна політика в основному керується інтересами. Тож давайте розглянемо 2025 рік, коли у всіх вже не залишиться ілюзій щодо значення цінностей.
Чому країни підтримують Україну?
1. З метою забезпечення власної безпеки. Держави Східної, Центральної та Північної Європи мають досвід російської агресії. Вони усвідомлюють, що в разі поразки України, війна може загрожувати і їхнім територіям.
2. З метою підтримки глобального порядку, що ґрунтується на правилах, угодах і альянсах. Якщо ця система перестане діяти, а агресія залишиться без наслідків, це призведе до збільшення ворожих дій, і багатьом державам доведеться понести великі втрати серед своїх громадян.
3. В ім'я економічних інтересів. Агресія з боку Росії ставить під загрозу стабільність глобальної економіки, зокрема в сферах зернових, енергетичних ресурсів і логістики. Допомога Україні є інвестицією в забезпечення стабільності торговельних маршрутів та ринкових умов.
4. Для зміцнення морального авторитету та міжнародного іміджу. Підтримка України є можливістю для держав продемонструвати свою роль як захисників демократії, прав людини та норм міжнародного права. Крім того, це сприяє підвищенню їхнього впливу в світових організаціях.
5. Проте є й простір для ідеалізму. Вся людська цивілізація ґрунтується на архетипі тріумфу незахищеної, сміливої істини над жорстокою та безглуздою силою. Історії про Давида і Голіафа, триста спартанців, повстанців у "Зоряних війнах" або "Дюні", гобітів, які протистоять Саурону, та Гаррі Поттера, що бореться з Волдемортом, яскраво ілюструють цю тему.
Чому держави не надають підтримки Україні?
1. Причина в тому, що їхня свідомість отруєна безпековими ілюзіями. Багато людей вважають, що цей конфлікт їх не стосується, що Росія обмежиться лише Україною і не проявить агресії далі, або що вони можуть уникнути його наслідків. Водночас мілітаризація забирає кошти з домашніх бюджетів. У таких умовах деякі популісти використовують тему війни для активізації своєї підтримки, роблячи допомогу Україні політично небажаною.
2. Залежність від Росії. Деякі країни досі сильно залежать від російських енергоносіїв, ринків чи інвестицій. Замкнені у власному геополітичному контексті, вони бояться економічних втрат більше, ніж вигід від перемоги України. Вони хочуть зберегти звичний хід справ, коли це неможливо.
3. Тому що вони бояться краху Росії. Поразка Росії майже напевно означає її крах, і це пов'язано з неприйнятними ризиками, такими як розповсюдження ядерної зброї, масштабна криза біженців, релігійний радикалізм та піднесення Китаю. Пастка москвоцентризму, в яку потрапили західні аналітики та політики, не дозволяє їм бачити хороші сценарії, що ведуть до сталого миру та економічних вигід.
4. Причина криється в тому, що російські фінанси, пропагандистські кампанії та помилки, допущені російськими студіями, функціонують вже протягом тривалого часу. Також існують політичні еліти, які мають прихильність до Москви або відчувають "традиційний потяг" до неї завдяки спільним культурним цінностям та ностальгії за радянськими часами, й це часто підкріплюється фінансовими ресурсами.
5. Причина в тому, що антиколоніальний дискурс не викликає відгуку. Багато націй, які раніше перебували під колоніальним гнітом і здобули свободу через боротьбу, не усвідомлюють, що Україна веде війну за звільнення від імперії, яка прагне знову її підкорити. Це може бути пов'язано з тим, що українці мають європейське походження, а також з антизахідними (зокрема, антиамериканськими) настроями. Крім того, існує сприйняття Росії як спадкоємиці Радянського Союзу, який, незважаючи на заяви про антиколоніалізм, насправді виступав жорстоким колонізатором своїх власних територій.
Отже, можна зробити висновок: підтримка України базується на злитті раціонального підходу з етичними цінностями та перспективним політичним мисленням, в той час як її відсутність викликана короткостроковими цілями, бажанням отримати швидкі результати з мінімальними витратами в внутрішніх справах, а також страхами, залежностями та застарілими симпатіями й антипатіями, які вже не відповідають сучасним міжнародним умовам.
