Чому важливість прайду залишається актуальною, навіть у часи війни?
У червні у столиці відбудеться щорічна найбільша ЛГБТІК+ подія -- "Київпрайд". Цьогоріч вона включатиме благодійний фестиваль (7 червня) та марш "Київпрайд" (14 червня).
У 2025 році "Київпрайд" буде проходити під слоганом "Єдність у різноманітті" — це офіційний девіз Європейського Союзу. Ця тема акцентує увагу на євроінтеграційних прагненнях України, наголошуючи на важливості співпраці та солідарності в боротьбі за права людини та досягнення перемоги у війні.
Незважаючи на те, що Україна досягла певного прогресу в галузі захисту прав людини, представники ЛГБТІК+ спільноти все ще стикаються з упередженнями, дискримінацією та переслідуваннями. Щороку "Київпрайд" зазнає значного опору, а з початком повномасштабного вторгнення все частіше звучить аргумент "не на часі", який використовують для ігнорування прав ЛГБТІК+ осіб.
Окрім того, прайд має значення не лише для цивільних осіб, але й для військовослужбовців з ЛГБТІК+ спільноти.
"Серед ЛГБТІК+ людей є ті, хто служить у війську, і вони ризикують своїм життям та здоров’ям. Їхні родини залишаються незахищеними. Саме тому марш має величезне значення – він сприяє підвищенню усвідомленості щодо проблем, з якими стикаються ЛГБТІК+ індивіди. Я сподіваюся, що держава виконає свої зобов'язання і забезпечить захист наших прав, а також прав наших родин. В повному обсязі. І гарантує безпеку," – ділиться думками Віктор Пилипенко, голова організації та спільноти "Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права".
Команда "Київпрайду" пояснює, що рівність має бути гарантована на законодавчому рівні. Марш, зокрема, покликаний привернути увагу до необхідності ухвалення законів, які забезпечать правовий захист ЛГБТІК+ людей -- зокрема шляхом запровадження антидискримінаційних норм і юридичного визнання цивільних партнерств.
Права людини не зупиняються навіть у часи війни — навпаки, у період масштабного вторгнення, коли ЛГБТІК+ особи, як і всі інші українці, щоденно стикаються з ризиком втрати рідних, питання юридичного визнання партнерських стосунків стає ще більш актуальним.
Як спілкування підтримує рівність
Також має бути не лише державна, але й суспільна підтримка, де роль відіграють медіа та загалом комунікації. Саме вони здатні змінювати ставлення до ЛГБТІК+ людей, допомагаючи боротися з упередженнями.
"Медіа очевидно стали значно прогресивнішими, ніж були раніше. Зараз у журналістиці багато освічених людей, які знають, що таке демократія, цінності, рівність прав. І наразі я бачу дуже багато матеріалів, які правдиво висвітлюють тему ЛГБТІК+, і це дуже добре.
У минулому ЛГБТІК+ спільноту часто зображували в спотвореному вигляді. Використовувалися відеоматеріали, що не відображали реальність прайдів в Україні. Замість цього, обирали візуальний контент, що нагадував карнавальні святкування, хоча насправді "Київпрайд" — це не свято, а акція за рівні права. "Ми просто вимагаємо справедливості, це правозахисний захід", — зазначає Віктор Пилипенко.
Віктор Пилипенко пояснює, що комунікації впливають на формування суспільної думки щодо ЛГБТІК+ людей. Особливо під час повномасштабної війни важливою є публічна підтримка від військових, ветеранів/-ок і волонтерів/-ок -- соціальних груп, яким суспільство нині довіряє найбільше. Працюючи з цими аудиторіями та змінюючи їхнє ставлення до ЛГБТІК+ спільноти, можна впливати на ставлення загалом в усій країні. Саме така комунікаційна стратегія сприяє діалогу, порозумінню та рівності.
Ось чому організації та медіа можуть співпрацювати, створюючи наративи, які підтримують відкритість, інклюзивність і повагу до різноманіття. У цьому аспекті "Київпрайд" виступає як одна з платформ, що не лише захищає права ЛГБТІК+ спільноти, але й сприяє взаємодії та об'єднанню різних груп, стимулюючи діалог і підтримуючи солідарність у суспільстві.
