Чому висновки Венеційської комісії можуть загрожувати Україні та які можливі наслідки це принесе?

Цього тижня Венеційська комісія, відома також як "Венеційка" або ВК, опублікувала свій аналіз стосовно законодавчих ініціатив, які стосуються дисциплінарних процедур і оцінки роботи суддів.

Незважаючи на загалом негативну оцінку шкідливих аспектів, деякі пропозиції Комісії в майбутньому можуть істотно ускладнити, а можливо, навіть зробити неможливим процес очищення судової системи в Україні та притягнення до відповідальності недоброчесних суддів.

Принаймні, депутати зможуть скористатися цим висновком, щоб просувати небезпечні законодавчі ініціативи, що, в свою чергу, може поставити під загрозу наші зобов'язання перед Європейським Союзом та процес євроінтеграції.

Досліджуючи причини, чому висновок Венеційської комісії став приводом для тривоги серед експертів, ознайомтеся зі статтею фахівців Фундації DEJURE та Центру протидії корупції під назвою "Удар по судовій реформі: які ризики приховує висновок Венеційської комісії щодо перевірки суддів". Нижче ви знайдете короткий огляд цієї статті.

Венеційська комісія - це дорадчий орган Ради Європи, що перевіряє закони європейських країн на відповідність стандартам демократії, прав людини та верховенства права.

Зазвичай "Венеційська комісія" ретельно аналізує ситуацію, враховуючи думки всіх залучених сторін. Проте не завжди її висновки є абсолютно точними: деякі з наданих порад можуть бути актуальними лише для Страсбурга, але не для Києва.

Одна з причин полягає в тому, що "Венеційка" не враховує специфіку українських реалій, нюанси реформаторських процесів та історичні обставини.

Для прикладу, незмінюваність суддів є доречною для країн з тією системою, яка вже працює і яку потрібно зберегти. Для України ж це є абсолютно згубно, адже наша задача - оновити суддівський корпус.

Суддівське самоврядування ефективно охороняє від політичного втручання у тих країнах, де існує довіра до судової системи.

Тож попри те, що рекомендації Венеційської комісії традиційно користуються високою довірою в Україні та ЄС, ці поради можуть не працювати на практиці і не відповідати нашим унікальним обставинам.

І як у випадку нового рішення - навіть шкодити та відкидати нас назад у реформі судочинства.

Новий висновок Венеційської комісії є актуальним прикладом, в якому, незважаючи на загалом конструктивну оцінку щодо просування судової реформи, деякі рекомендації можуть поставити під загрозу досягнуті позитивні результати.

Ось деякий контекст. На прохання Вищої ради правосуддя, експерти Венеційської комісії вивчили і висловили свої рекомендації щодо трьох законопроєктів: №13137 та 13137-1 (які є практично однаковими) стосовно дисциплінарних процедур, а також щодо перевірки декларацій доброчесності та родинних зв'язків суддів (законопроєкт №13165-2).

Два перші законопроєкти фактично унеможливлюють звільнення суддів за дисциплінарні порушення.

Це створить можливість для суддів, які володіють паспортами Російської Федерації, корупціонерів і колабораціоністів залишитися на своїх посадах. Або ж для тих суддів, які були затримані за водіння у нетверезому стані.

Законодавчі ініціативи також забезпечують суддям недоторканність у випадках неподання або неправдивої інформації в майнових деклараціях, скасовують кваліфікаційні оцінювання як вид дисциплінарних санкцій, створюють умови для блокування скарг на недоброчесних суддів і збільшують ймовірність призначення на суддівські посади кандидатів зі сумнівною репутацією.

І хоча Венеційська комісія все ж серйозно розкритикувала ці законопроєкти, вона не висловила чіткої позиції щодо кількох ключових загроз, а деякі рекомендації можуть фактично відкотити назад уже досягнутий прогрес.

Наприклад, концепція "сімейного імунітету". Комісія пропонує скасувати дисциплінарну відповідальність суддів за розкішний спосіб життя їхніх родичів, якщо він перевищує їхні офіційні доходи. Це, безумовно, сприятиме подальшому поширенню практики передачі майна на родичів і ускладнить можливість притягнення суддів до відповідальності за незаконне збагачення.

Отже, свіжий висновок Венеційської комісії можуть використати нардепи для обґрунтування шкідливих законодавчих змін. Потім, як наслідок, дисциплінарна система знову стане щитом для недоброчесних суддів, а не інструментом очищення.