Чому Саудівська Аравія обралася платформою для мирних перемовин щодо завершення конфлікту?
Королівство Саудівська Аравія займає важливу позицію серед країн Близького Сходу та мусульманського світу в цілому. Воно є членом G20 — групи, що об'єднує двадцять найпотужніших економік планети. Основним джерелом багатства країни є нафта. Саудівська Аравія може похвалитися одними з найбільших запасів "чорного золота", а також дуже низькими витратами на його видобуток у порівнянні з іншими країнами.
На території королівства знаходяться дві найбільші святині ісламу - міста Мекка і Медіна. Через це країна позиціонує себе як лідера ісламської умми (спільноти всіх мусульман світу). Крім того, Саудівська Аравія використовує нафтові доходи для спонсорування лояльних собі ісламістських рухів по всьому Близькому Сходу та поза ним, приміром, у населених мусульманами регіонах Росії та в місцях компактного проживання мусульман у Європі.
Окрім цього впливу, королівство підтримує конструктивні стосунки як зі Сполученими Штатами, так і з Україною та Росією.
Союз обох держав почав формуватися ще в 1930-х роках, коли американські компанії, перш за все Standard Oil, отримали доступ до нафтових родовищ в Саудівській Аравії. У 1945 році лідери обох країн - Франклін Рузвельт та Абдель Азіз ібн Сауд уклали неформальну угоду. Згідно з нею, США отримують доступ до нафти, а Саудівська Аравія - захист і економічну підтримку Америки. Крім того, у 70-роках з'явилося поняття "петродолар". Саудівська Аравія почала продавати нафту виключно за долари США і вкладати частину доходів у американські активи. Це частково підтримує статус долара як світової резервної валюти.
Під час президентства Джо Байдена спостерігалося певне охолодження відносин між Саудівською Аравією та США. Байден вирішив ввести обмеження на постачання високоточних боєприпасів і іншого військового обладнання з метою змусити Саудівську Аравію зупинити свою військову діяльність проти хуситів у Ємені. Крім того, він висловлював свої занепокоєння щодо дотримання прав людини в королівстві.
З поверненням Дональда Трампа, відносини між двома країнами знову починають відновлюватися. Саудівська Аравія вже оголосила про намір вкласти 600 мільярдів доларів у США упродовж наступних чотирьох років. У відповідь на це вона прагне отримати розблокування контрактів на постачання озброєнь та доступ до ядерних технологій. Крім того, Трамп висловив намір залучити Саудівську Аравію до зниження світових цін на нафту, використовуючи це як засіб тиску на Росію.
Саудівська Аравія бачить в Україні партнера в аграрній сфері - в рамках налагодження надійних постачань продовольства. До 2022 року саудівський бізнес планував значні інвестиції в аграрний сектор України. У свою чергу для України Саудівська Аравія є потенційним джерелом інвестицій та ринок збуту.
Взаємини між Україною та Саудівською Аравією відзначаються прагматизмом. Від початку масштабного вторгнення Росії королівство дотримується політики "активного нейтралітету". Хоча Саудівська Аравія не підтримала санкції проти РФ, вона відіграє роль посередника в гуманітарних аспектах, зокрема в обміні військовополоненими між Україною та Росією.
У 2023 році в Джидді пройшли міжнародні переговори, в яких взяли участь більше 40 країн, у рамках підготовки до "Саміту миру".
Відносини Ер-Ріяда з Москвою мають багатогранний та часом суперечливий характер. З одного боку, Саудівська Аравія і Росія співпрацюють в рамках ОПЕК+, об'єднання країн-експортерів нафти. Оскільки нещодавно відносини між Саудівською Аравією та США були напруженими, королівство відмовилося виконати вимоги президента Байдена щодо збільшення видобутку нафти та зниження цін. Натомість, країна вирішила узгоджувати свої дії з Росією.
З іншого боку, інтереси Саудівської Аравії та Росії у багатьох країнах виявляються взаємно суперечливими. Наприклад, у Сирії Саудівська Аравія підтримувала антиурядові сили, які в основному належать до салафітського руху. У той же час, Росія виступала на стороні режиму Асада. Позиції обох держав також розходяться щодо Ірану. Для Саудівської Аравії Іран є одним з основних регіональних ворогів, чиї проксі-структури неодноразово завдавали шкоди королівству. Натомість для Росії Іран є важливим стратегічним партнером. Якщо Тегеран отримає доступ до російських військових технологій, це може створити додаткові загрози для Ер-Ріяда.
Незважаючи на деякі аспекти, залучення Саудівської Аравії як платформи для переговорів наразі має більше переваг, ніж недоліків. Це, зокрема, пов'язано з тим, що королівство поки що не намагалося використовувати свої важелі впливу на учасників переговорів. В будь-якому випадку, влада країни виявляє максимальний інтерес до проведення таких зустрічей, адже це важливо і з іміджевої точки зору (нафтові монархії Близького Сходу приділяють значну увагу своєму іміджу).
