Чому у 2025 році судова реформа з ініціативи модернізації перетворилася на активний опір змінам?

Реформа не лише зупинилася — її фактично знищують. Тих, хто намагається чинити опір, поступово намагаються усунути з процесу. Все це відбувається всупереч задекларованому курсу на модернізацію судової системи і суперечить вимогам Європейського Союзу, які Україна обіцяла виконати, отримуючи статус кандидата на вступ до ЄС. Які подальші кроки? Чи зможемо ми продовжити шлях євроінтеграції в таких умовах?

Попри повномасштабну війну європейська інтеграція залишається однією з ключових стратегічних цілей України. Але судова система, яка має стати фундаментом змін - гальмує. У 2025-му році ця проблема набула критичних обрисів. І низка гучних рішень та скандалів вкотре доводять: без повного перезапуску системи - жодного руху вперед не буде, - говорить Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков:

"Ми нарахували, що з 13-ти ключових речей є 7 хороших, 6 поганих. Але правда в тому, що якщо ми далі так будемо рухатися, то ми нікуди не вступимо, в жоден ЄС, і жожне верховенство права ми не побудуємо".

Тетяна Шустрова, фото: Еспресо

Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков вже багато років відстежує прогрес і відкат судової реформи. І 2025-й, за його словами, став роком стагнації, саботажу та спроб повернути систему до старих схем. І найяскравіший приклад - Верховний Суд. Він мав би стати флагманом справедливості, натомість перетворюється на юридичну броню для старих еліт.

Досі триває слідство щодо колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого підозрюють в отриманні рекордного хабара - майже 3-х мільйонів доларів. Князєв вийшов під заставу у 18 мільйонів гривень і чекає на суд. Однак інші судді Верховного суду, які є фігурантами справи про рекордний хабар, досі продовжують сидіти в комфортних суддівських кріслах, отримувати високі зарплати та ухвалювати рішення іменем України, - продовжує Михайло Жернаков:

Сума хабаря становить майже три мільйони доларів. У цій справі задіяні 13 суддів Великої палати, проте лише Князєв має процесуальні дії. Всі інші, чомусь, воліють мовчати, і ніяких змін не відбувається. Ці судді продовжують працювати у Великій палаті та знову поновлюють на посаді тих, кого ми з великими зусиллями вигнали зі судової системи.

Нещодавно Верховний Суд поновив на посаді сумнозвісну суддю Інну Отрош, яку було звільнено за недоброчесність. Інна Отрош - суддя Господарського суду Києва часів Януковича, донька колишньої голови Печерського райсуду Києва. Отрош фігурує в скандалах через необґрунтовані статки і поїздки до окупованого Криму після 2014 року. Крім того, Отрош неодноразово виступала з публічною критикою судової реформи й міжнародних експертів, що прямо свідчить про її прихильність до старої системи та жорсткий спротив оновленню, - наголошує Голова правління Фундації DEJURE:

"Верховний суд відновив її на посаді, зазначивши, що в документі була помилка в розташуванні коми, а Вища рада правосуддя допустила юридичні неточності. Тому їй дозволено продовжувати виконувати свої обов'язки. Судова система систематично втручається в дискреційні повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя, які займаються оцінюванням суддів, що, в свою чергу, заважає процесу очищення судової влади на всіх етапах."

Ситуація з реформуванням Конституційного Суду також залишає бажати кращого. Незважаючи на те, що оновлення складу КСУ є першим з семи основних вимог для отримання Україною членства в Європейському Союзі, цей пункт досі залишається невиконаним. Згідно з новими процедурами, у 2025 році планувалося призначення дев'яти суддів, які мали бути обрані за квотами Президента, парламенту та З'їзду суддів. Проте наразі заповнено лише частину цих посад, а парламент взагалі не призначив жодного суддю, зазначає Михайло Жернаков.

"Відбувається відвертий саботаж цього напрямку і це дуже небезпечно не тільки з точки зору євроінтеграції, це небезпечно з точки зору взагалі збереження демократії в країні і дотримання Конституції. Тому що і зараз є в Конституційному Суді, і ще буде точно дуже багато важливих питань".

На фоні повномасштабної війни Конституційний Суд має відігравати ключову роль у вирішенні питань, пов'язаних із мобілізацією, територіальними змінами, виборами та правами людини. Проте, через політичний тиск, його здатність виконувати ці функції під великим питанням. Серед тринадцяти суддів чотири були призначені без участі міжнародних експертів, що свідчить про їхню лояльність до чинної влади. Для ухвалення будь-якого рішення необхідно зібрати 10 голосів, що створює умови для блокування, політичної залежності і, як наслідок, відсутності ефективного захисту Конституції, - додає експерт.

Існує значний ризик того, що рано чи пізно можуть бути прийняті рішення, які не відповідають українській Конституції або суперечать їй. В умовах цього виклику єдиним інститутом, який здатний забезпечити захист, є Конституційний Суд. На даний момент у ньому спостерігається нестача кворуму, що робить його фактично неефективним. Це ускладнює можливість протистояти політичним рішенням, які можуть загрожувати нашим правам, оскільки технічно неможливо захистити громадян від можливих порушень або зловживань.

Незалежність Конституційного Суду України опинилася під загрозою через законопроєкт №14149. Цей документ пропонує трансформувати Дорадчу групу експертів, яка наразі виконує важливу роль у забезпеченні чесного відбору суддів, на формальний допоміжний орган, що підпорядковується політичним силам. Венеційська комісія вже висловила критику щодо цих положень, оскільки вимога розкривати оцінювальні матеріали суперечить принципам прозорого та незалежного конкурсу. Це може призвести до ризиків політичного втручання, тиску, витоку інформації та повернення недоброчесних кандидатів. Таким чином, положення законопроєкту безпосередньо підривають легітимність конкурсу та довіру до майбутнього складу Конституційного Суду.

Не менш значущою для реалізації реформи є діяльність Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У 2025 році в їхній роботі відбулися певні зміни, проте ці зрушення супроводжувалися численними атаками, загостренням конфліктів інтересів та спробами вплинути на процес очищення судової системи.

На початку року ВККС відновила кваліфікаційне оцінювання суддів і конкурс до апеляційних судів, де досі не вистачає понад 500 суддів. Проте цей прогрес супроводжувався відкритими атаками з боку політичних груп: до членів комісії приходили з обшуками, а призначення певних кандидатів викликали обурення через сумнівну репутацію або звʼязки з впливовими суддями, - стверджує Голова правління Фундації DEJURE:

На даний момент цей процес виглядає досить позитивно. Але це викликало настільки сильне занепокоєння, що деякі судові корупціонери, їхні представники в парламенті та різноманітні проросійські елементи в українському законодавчому органі відкрито почали нападати на голову Вищої кваліфікаційної комісії судів.

Паралельно з саботажем у реформі - спроби знищити громадський контроль. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради під керівництвом Сepгiя Bлaсeнкa та Maкcимa Бyжaнcькoгo, яка формально створена для розслідування зловживань у правоохоронних органах та судах, використовується як інструмент тиску на тих, хто реформує систему. Комісія допитує представників громадського сектору, погрожує кримінальними провадженнями, вимагає силового приводу експертів на засідання. Все, аби знищити репутацію реформаторів. Атаки супроводжуються хвилями дискредитації через анонімні телеграм-канали, фейками у медіа і публічним цькуванням, - наголошує Михайло Жернаков:

Це насправді викликає сором. Здавалося, що Україна ніколи не повернеться до цього, але цього року ми стали свідками повернення до цих практик. Сподіваюся, що цей звіт не буде затверджено, а комісія буде розпущена. Проте наразі не виглядає, що ми змогли змінити курс і перейти до сталого розвитку та рішучих реформ.