Чому уряд Туреччини ухвалив рішення заборонити планові кесареві розтини?
"У медичних центрах більше не дозволяється здійснювати планові кесареві розтини", - йдеться в розпорядженні, опублікованому в турецькому офіційному віснику 19 квітня. Це рішення міністерства охорони здоров'я Туреччини є однозначним: невеликим приватним клінікам більше не буде дозволено проводити заздалегідь заплановані і необґрунтовані з медичної точки зору кесареві розтини. Окрім того, згідно з розпорядженням, яке набуло чинності негайно, закладам, які не мають власних операційних, у майбутньому в принципі буде заборонено створювати пологові відділення.
Новий регламент також включає в себе вимогу цифрового оформлення інформації про пацієнтів і зобов'язує медичні установи дотримуватися актуальних стандартів безпеки та прозорості даних. Регулярні перевірки мають забезпечити відповідність медичних послуг сучасним науковим рекомендаціям.
Це втручання турецького міністерства охорони здоров'я у діяльність акушерських медичних закладів викликало палкі дебати в країні. Близькі до уряду голоси стверджують, що кількість кесаревих розтинів й без того зменшується, хоча цей аргумент не підкріплюється цифрами.
Насправді, кількість кесаревих розтинів в Туреччині є значно вищим за середній показник в Європі та країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У 2017 році країна обіймала перше місце у світі за цим показником. Згідно з даними ОЕСР, у 2018 році цей показник в країні становив 51,9 відсотка, а у 2022 році - 57,2 відсотка.
В Європі спостерігається більш стримана тенденція: у країнах, таких як Швеція, Нідерланди та Франція, рівень кесаревих розтинів зріс незначно.
Відповідно до стандартів, прийнятих в європейських країнах, кесарів розтин виконується лише на основі медичних показань та завжди в контексті обговорення між лікарем і жінкою, що народжує. Крім того, Європейський суд з прав людини підкреслює необхідність дотримання високих стандартів при обмеженні вибору методу пологів, щоб гарантувати захист права на фізичне самовизначення.
Хоча багато країн підтримують розширення прав жінок у сфері фізичного самовизначення, Туреччина обирає зовсім інший шлях. Ісламсько-консервативний уряд під керівництвом президента Реджепа Таїпа Ердогана викликав значний суспільний резонанс своєю новою ініціативою. Протягом понад 23 років він реалізує політику, яка позиціонується як "дружня до сім'ї", але багато активісток за права жінок критикують її як мізогіністичну.
Ще у 2008 році Ердоган закликав турецьких жінок "народжувати щонайменше трьох дітей", що викликало багато дискусій, які точаться й дотепер. Глава турецької держави обґрунтував свій заклик необхідністю протидіяти демографічним змінам і старінню населення.
Цю мету не вдалося реалізувати. Після того як "Партія справедливості та розвитку" (AKP) здобула перемогу на парламентських виборах 2002 року, середня кількість народжень на одну жінку зменшилася з приблизно 2,4 до 1,5 дитини, відповідно до інформації, наданої турецьким державним статистичним управлінням.
Для стимулювання зростання народжуваності уряд проголосив 2025 рік "Роком родини". Ініціатива Анкари, що підтримує "природні пологи", також входить до складу цієї стратегії.
Медично доведено, що жінки можуть швидше завагітніти знову після природних пологів, ніж після кесаревого розтину. Це означає, що такі жінки можуть швидше народити більше дітей.
Натомість після кесаревого розтину жінкам потрібно більше часу для відновлення. Нова вагітність рекомендується не раніше, ніж через 12-18 місяців. У випадку природних пологів цей період, з медичної точки зору, становить лише від шести до дванадцяти місяців.
Жіночі правозахисні організації одностайно висловлюють своє обурення останніми обмеженнями. "Обговорення кесаревого розтину супроводжується мізогіністичними наративами та ініціативами, що намагаються звинуватити жінок і контролювати їхні тіла. Підхід, який змушує жінок народжувати певним чином і прагне визначити, якими вони мають бути матерями, є нападом на їхнє право самостійно вирішувати щодо свого тіла, фертильності та життя. Держава не повинна регулювати, як жінки повинні народжувати", – підкреслили в коментарі DW представники правозахисної жіночої організації Lila Dach.
Очільниця Федерації жіночих асоціацій Туреччини (TKDF) Джанан Гюллю підкреслила, що дане рішення є очевидним порушенням як турецької конституції, так і міжнародних угод, а також базових прав людини. "Конституція забезпечує кожному індивіду право на життя, а також на захист і розвиток його фізичного та психічного благополуччя", - зазначила Гюллю у своїй пресрелізі.
Втручання в рішення жінок щодо способу народження дітей є прямим зазіханням на їхнє фізичне самовизначення та право на здоров'я, вважає голова TKDF. "Примусове материнство, обов'язкові пологи без вибору, заборона кесаревих розтинів — все це суттєво порушує права жінок на автономію. Ми будемо відстоювати їхнє право на тілесну свободу," — підкреслила Гюллю.
Своєю критикою вона приєдналася до зростаючого числа представників громадянського суспільства та жіночого руху, які вважають державну політику в сфері охорони здоров'я ідеологічно обумовленим втручанням. На її думку, влада сприймає жінок лише як "інструменти для розмноження", тому вона заявляє: "Досить - залиште нас у спокої!".
Опозиційна Народно-республіканська партія також висловлює занепокоєння. Айлін Назліака, заступник голови партії, відповідальна за сімейні та соціальні питання, попереджає про можливі наслідки для жінок у сільських регіонах: "У багатьох селищах медичні заклади є єдиним джерелом базової медичної допомоги. Якщо планові кесареві розтини стануть недоступними, це призведе до значного погіршення умов для безпеки майбутніх матерів."
"Це рішення загрожує не тільки правам, але й життю. Вибір способу пологів має здійснюватися жінкою у співпраці з її лікарем. Не чіпайте жіноче тіло!" - попереджає опозиційна політикиня.
