"Чорне золото" Венесуели: хто отримає контроль над нафтовими ресурсами після падіння режиму Мадуро та які наслідки це матиме для Росії.

Спеціальна операція Сполучених Штатів у Венесуелі майже не вплинула на ринок нафти. Проте, якщо все відбуватиметься відповідно до планів Вашингтона, то найближчим часом США матимуть можливість посилити фінансові втрати Росії.

Експорт з Венесуели вже кілька днів майже зупинений. Це стало наслідком спеціальної операції США в Каракасі, в результаті якої 3 січня були затримані президент Ніколас Мадуро та його дружина Сілія Флорес і вивезені до США. Наразі вони знаходяться під арештом у зв'язку зі звинуваченнями в наркотероризмі та корупційних діяннях.

В результаті спецоперації було припинено лише експорт нафти. Потужності з її видобутку не постраждали від обстрілів, які велися по порту і військових об'єктах Каракаса.

"Декілька суден, що нещодавно завантажили сиру нафту та паливо для доставки в США та Азію, не вирушили в плавання; водночас інші судна, які очікували на завантаження, залишили порт без вантажу. Як повідомляє Reuters, в головному нафтовому порту країни Хосе в суботу процес завантаження танкерів не відбувався."

Глобальний ринок нафти майже не відреагував на ситуацію у Венесуелі. Ціна на нафту марки Brent знизилася на 1,2%, опустившись до 60 доларів за барель одразу після старту торгів у понеділок. Однак згодом вартість трохи піднялася, досягнувши 61,21 долара.

Головний аналітик і керівник дослідницького відділу A/S Global Risk Management Арне Ломанн Расмуссен оцінив, що на нафту марки Brent ціни зростуть лише приблизно на 1-2 долари, або навіть менше, коли ф'ючерсні торги відкриються в неділю ввечері. Він прогнозує, що на поточному тижні ціна на нафту марки Brent навіть трохи знизиться.

"Хоча ця подія має велике геополітичне значення і зазвичай викликає сподівання на позитивні зміни чи зростання цін на нафту, основна проблема полягає в тому, що на ринку все ще існує надлишок нафти. Саме тому, на думку Расмуссена, ціни на нафту не піднімуться до небес."

Спокій на ринках пояснюється тим, що Венесуела, яка займає лідируючі позиції за запасами нафти — понад 300 мільярдів барелів, наразі видобуває лише 1% світового обсягу. Щоденний експорт становить приблизно 1 мільйон барелів, з основними напрямками до Китаю, Індії та Куби.

Ця ситуація виникла внаслідок американських санкцій, які почали вводити поступово з 2006 року, під час правління Уго Чавеса. У той час США звинуватили венесуельську владу у порушеннях прав людини.

Експрезидент Венесуели Уго Чавес (зображення: Getty Images).

"Країна під санкціями і тому у них немає технологічних можливостей інвестувати в нафтовидобуток. У підсумку - вони не використовують свій потенціал", - зазначив у коментарі РБК-Україна директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

Мільйон барелів видобутку - це не той обсяг, який може якось вплинути на світовий ринок. "Такий обсяг можна легко замістити нафтою із Саудівської Аравії та ОАЕ", - зазначив експерт.

Протягом майже двох десятиліть санкції лише ставали суворішими. Під час свого першого президентського терміна Дональд Трамп вперше підняв питання про можливість військового втручання у справи Венесуели і вніс нові обмеження, які забороняли придбання облігацій, виданих як урядом Венесуели, так і національною нафтовою компанією PDVSA.

У 2019 році Сполучені Штати наклали ембарго на венесуельську нафту та заблокували всі державні активи країни на своїй території. Вашингтон звинуватив Ніколаса Мадуро і ще чотирнадцять його прибічників у причетності до наркоторгівлі.

Нафтова інфраструктура Венесуели (зображення: Getty Images).

У листопаді Венесуела експортувала 950 тисяч барелів нафти щоденно. Проте в грудні, після введення США блокади на вхід і вихід танкерів з країни, обсяги експорту зменшилися вдвічі. Як результат, ринок фактично не відчув втрату венесуельської нафтової продукції.

Сполучені Штати офіційно вказують на боротьбу з наркотрафіком з Венесуели як причину своєї спеціальної операції. Проте існує ймовірність, що за цим стоїть ще один мотив — прагнення контролювати видобуток нафти в цій країні.

"На мою думку, Chevron і ExxonMobil, які мають свої інтереси у Венесуелі, а також інші американські компанії, проявляють значний інтерес до цього питання," - висловив свою думку російський опозиційний експерт з нафтогазового ринку Михайло Крутіхін.

Венесуельська нафта вирізняється своєю надмірною щільністю та в'язкістю. Видобуток і обробка цього ресурсу є досить витратними. Проте, вона має велике значення для виробництва бітуму, мазуту, мастил та у нафтохімічній промисловості. Цю нафту перетворюють на синтетичну, щоб отримати високоякісний бензин, дизельне паливо та інші нафтові продукти, включаючи пластмаси, косметику та лікарські засоби. Для спрощення процесу використання і переробки надважка нафта може бути змішана з легшими сортами.

На даний момент американські підприємства вимушені посилювати імпорт важкої нафти з Канади та держав Перської затоки, підкреслює Крутіхін. У зв'язку з цим вони прагнуть мати доступ до джерел такої нафти, які розташовані ближче і знаходяться під їхнім повним контролем.

Омельченко вважає, що в разі успішного виконання планів США та стабілізації обстановки у Венесуелі, через 3-4 роки обсяги видобутку нафти можуть зрости до 3-4 мільйонів барелів на добу, що дозволить замістити 50% російського нафтового експорту. Проте, за словами експерта, цей процес не відбудеться швидко. Президент США Дональд Трамп (фото: Getty Images).

Щоправда, поки що плани США не очевидні, хоча Трамп уже закликав американські компанії "вливати" гроші в розвиток нафтової інфраструктури Венесуели.

Збільшення видобутку нафти може опустити нафтові ціни, що невигідно для американських компаній. Але США все-таки хочуть контролювати ринок, і тому отримавши доступ до нафтовидобутку у Венесуелі зможуть впливати на ціни залежно від ситуації.

"У разі необхідності вони здатні коригувати видобуток, що дозволяє знижувати ціни на нафту. Коли ринок стає менш вигідним і ціни падають, вони також можуть вжити заходів для їх зниження. Це забезпечить їм лідерство на ринку в майбутньому", - підкреслив Омельченко.

Проте реалізація цього сценарію можлива лише за умови, що США реалізують свій план до кінця. "Ми вже стали свідками подібних випадків в Іраку, коли Сполучені Штати швидко знищили режим Саддама Хусейна. Спочатку все складалося позитивно, але згодом контроль над ситуацією в Іраку було втрачено, і вигоди не було. Аналогічна ситуація спостерігалася і в Афганістані. Що буде з Венесуелою, поки що невідомо. Не можна виключати можливість повторення такого ж сценарію — швидкого успіху, за яким слідуватиме затяжна партизанська війна, що може призвести до негативних наслідків для США. Це цілком реалістичний варіант, оскільки в Південній Америці американців не надто люблять", — підкреслив Омельченко.

Крутіхін переконаний, що в другій половині 2020-х років у Венесуелі, ймовірно, спостерігатиметься певне, хоча й обмежене, відновлення нафтової індустрії. Це означає, що обсяг видобутку та експорту нафти зросте. Хоча цей підйом може бути незначним, він потенційно відкриває можливості для істотного збільшення видобутку, що, в свою чергу, може призвести до зниження цін. Для Росії така ситуація буде безсумнівно невигідною.

"Всі прогнози стосовно Венесуели вказують на те, що в найближчій та, особливо, в далекій перспективі країна збільшуватиме видобуток нафти. Для Росії це є негативним фактором," - підкреслив він.

Російський бізнесмен Олег Дерипаска вже б'є на сполох. Він боїться, що США хочуть збити ціну російської нафти до 50 доларів за барель.

Олег Деріпаска, російський підприємець (зображення: Getty Images).

"Якщо наші американські "партнери" доберуться до нафтових родовищ Венесуели (а до родовищ Гаяни вони вже дісталися), під їхнім контролем опиниться більше половини світових запасів нафти. І, мабуть, у їхніх планах - стежити за тим, щоб ціна нашої нафти не підвищувалася вище 50 доларів за барель", - заявив він.

Паралельно в Російській Федерації, усвідомлюючи, що тиск санкцій лише посилюватиметься, а доходи від нафти зменшуватимуться, наприкінці попереднього року було прийнято рішення про планомірне зниження основної вартості нафти.

У 2030 році очікується, що ціна на нафту складе приблизно 55 доларів за барель, тоді як минулого року цей показник становив 60 доларів. З 2031 року планується щорічне підвищення вартості на 2%. Проте, якщо операція США виявиться успішною, можуть виникнути підстави для коригування цього прогнозу.