Какие выводы были сделаны в отчете наблюдателей международной организации IAC ISHR, которые анализировали функционирование судебной системы Украины?

В Украине возобновила работу миссия IAC ISHR. Это международная организация, первые три буквы в названии которой означают Information and Analysis Center. А последние четыре - The International Society for Human Rights. Вместе получается "Информационно-аналитический центр Международного общества прав человека".
Организация была основана в 1972 году во Франкфурте-на-Майне, Германия, как хаб, куда стекаются люди, нуждающиеся в защите своих прав. За более чем полувековое существование ISHR открыла филиалы в 38 странах мира и привлекла к миссии правозащиты около 30 тысяч членов.
ISHR начала свою деятельность в Украине в 2017 году с четкой целью — осуществлением мониторинга судебной системы. Организация публиковала ежегодные отчеты до 2022 года, когда произошло полномасштабное вторжение. После этого последовал кратковременный перерыв, однако в 2024 году Информационно-аналитический центр возобновил свою деятельность.
В начале этого года IAC ISHR опубликовал отчет за предыдущий год. Мониторинговая миссия провела анализ ситуации в Высшем антикоррупционном суде и судах общей юрисдикции. В результате исследования было установлено, что различия в количестве нарушений между ВАКС и другими судебными учреждениями незначительны.
"Это свидетельствует о том, что основание специализированного суда не обязательно приводит к повышению качества правосудия," - утверждается в заключениях IAC ISHR.
Загальні висновки
Таким чином, у 2024 році представники IAC ISHR зафіксували 193 інциденти порушення прав людини в ході 90 судових процесів. Лише в 11% випадків не було виявлено жодних порушень, тоді як у 89% засідань зафіксовано від одного до шести порушень. Найпоширенішими проблемами виявилися:
Ці тенденції вказують на наявність системних проблем у дотриманні норм статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Особливо викликають занепокоєння порушення, пов'язані з корупцією або політичними обставинами, де спостерігається зростаючий рівень втручання в судові процедури, згідно зі звітом.
Право на оборону
У звіті IAC ISHR говориться про те, що суд може потрактувати як "зловживання правом на захист", якщо сторона захисту подає "незручні" для суду процесуальні документи. Або якщо всупереч бажанню підозрюваного чи обвинуваченого суд призначає йому адвокатів із центру безоплатної правничої допомоги.
Останній аспект є небезпечним, оскільки може створювати враження (з погляду практики Європейського суду з прав людини) дотримання права на справедливий суд. Насправді ж це може слугувати легітимацією процесу в контексті формального забезпечення права на захист, особливо в ситуаціях, коли адвокат, відповідно до угоди, не поділяє позицію суду.
Іншим випадком порушення права на захист стало проведення судового засідання без присутності адвокатів. Це суперечить принципам Європейської конвенції, оскільки може поставити підозрюваних або обвинувачених у невигідну ситуацію, обмежуючи їхні можливості для ефективного захисту.
Експерти IAC ISHR рандомно обрали справи, що ілюструють такий тип порушень. Так, у справі Д. М. Гаврилюка суд, незважаючи на протест обвинуваченого та наявність у нього двох адвокатів, призначав декількох декількох "державних" адвокатів у різний час.
Утримання під вартою та порушення балансу між сторонами.
Інша новела стосується автоматичного продовження терміну тримання під вартою та його виправданості. У цьому контексті не враховані ризики, на які вказує сторона обвинувачення, а експерти IAC ISHR зазначають, що суд не звертає уваги на оцінку цих ризиків.
Плюс - порушення рівності сторін судового процесу та принципу змагальності сторін. В одній зі справ судді визнали зловживанням процесуальними правами заяву сторони захисту про відвід колегії суддів. Хоча підставою такого відводу стало те, що при прийнятті процесуального рішення судді послались на документи, які, за словами сторони захисту, навіть не були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, в одній зі справ судді BAKC надали дозвіл стороні обвинувачення використовувати у якості доказів документи, сформовані після передання обвинувального акту до суду. Такі дії фактично створюють нерівні можливості для сторін процесу, ставлячи принцип безсторонності суду під сумнів.
Щодо деталей, моніторингова місія наводить приклад справи С.В.Филі, в рамках якої захист висловлював занепокоєння з приводу того, що ризики, зазначені прокурором під час обговорення запобіжного заходу, не мають підстав. Більшість із цих ризиків залишаються незмінними в порівнянні з оцінками, зробленими на початковому етапі досудового розслідування, коли підозрюваному було призначено менш строгий запобіжний захід.
Судова упередженість
Експерти також виділили такі недоліки, як упередженість суддів та обмежений доступ до правосуддя. Крім того, вони звернули увагу на порушення термінів розгляду справ. Щодо першого аспекту, фахівці моніторингової місії IAC ISHR зазначили, що сумніви в об'єктивності суддів є досить поширеною проблемою, що підриває довіру до судової системи та створює умови для подальших порушень прав людини.
Таке упереджене ставлення могло виявлятися в тому, що суд приймав рішення, не розглянувши ключовий доказ, який, на думку захисту, був вирішальним. Зафіксовані випадки, коли судді виявляли очевидну байдужість до процесу, відволікаючись на зовнішні речі, наприклад, дивлячись у вікно або користуючись мобільними телефонами. Подібна поведінка викликала занепокоєння, що рішення вже було ухвалено заздалегідь.
В одному з розглядів виникла можливість конфлікту інтересів між особистими інтересами та службовими обов'язками головуючого судді. Цей конфлікт був зумовлений тісними родинними зв'язками судді з учасниками справи. Відповідно до усталеної практики Європейського суду, кожен суддя, щодо якого існують обґрунтовані підстави для сумнівів у його неупередженості, зобов'язаний вийти з розгляду. Проте, на жаль, це не завжди відбувається.
У справі суддів Окружного адміністративного суду Києва, що розглядалася Вищим антикорупційним судом, адвокати підкреслили, що суд нерідко розглядає справи без присутності всіх представників захисту, зокрема тих, хто безпосередньо ініціював аналіз відповідних процесуальних документів.
На одному з засідань у цій справі, головуючий суддя зазначив, що для суддівської колегії є пріоритетом "швидкість розгляду справи, тому вони трохи коригують процесуальну практику щодо розгляду клопотань".
У справі Т. Г. Ільєвої суддя неодноразово переривав адвоката, суттєво ускладнюючи його можливості реалізувати право на захист. Лише після того, як захисна сторона звернула увагу на присутність незалежних спостерігачів у залі, суд погодився дозволити подати клопотання.
Доступ до правосуддя
Також варто зазначити, що питання доступу до правосуддя залишається актуальним, оскільки нерідко виникають ситуації, коли право на розгляд справи порушується через затримки в часі. Яскравим свідченням цього є численні випадки, зафіксовані спостерігачами Міжнародної асоціації правозахисників (IAC ISHR), які вказують на неефективність процесу апеляційного оскарження. Часто апеляції розглядаються лише після завершення терміну дії оскаржуваних рішень.
Це пов'язано з непевною ситуацією в державі, недостатньою кількістю суддів та їх надмірним навантаженням. Проте, як зазначають правозахисники, навіть ці об'єктивні труднощі не повинні впливати на осіб, чиї права можуть бути порушені.
Інші порушення - такі, як недотримання принципу презумпції невинуватості, включення сумнівних доказів, неповага до приватного життя учасників процесу тощо - також були відзначені під час моніторингу. Вони, хоча й зустрічалися рідше, але також мали місце.
Однак слід підкреслити, що у звіті експертів моніторингової місії IAC ISHR проведено порівняння показників правопорушень у судах, які були проаналізовані в 2020 році. У результаті цього аналізу було встановлено, що "в цілому в усіх судах спостерігається збільшення середньої кількості порушень під час одного засідання".
Проте у випадку з Вищим антикорупційним судом та Шевченківським районним судом Києва це підвищення є доволі скромним. "Це може свідчити про певну стабільність даного показника в обох судах", - зазначено в звіті.
Тобто якщо у 2020 році у роботі Вищого антикорупційного суду було виявлено у середньому 1,5 порушень за засідання, то у 2024-му ïx стало 1,9. А от Київський апеляційний суд змінив за 4 роки показник з 0,5 порушень до 2,8; Печерський суд Києва - з 1,4 до 2,6 порушень; Шевченківський суд Києва - з 0,9 до 1 порушення.
На завершення
Те, як працює судова система України, зазвичай моніторить досить вузьке коло інституцій.
А на міжнародному рівні можна назвати, для прикладу, Organization for Security and Co-operation in Europe. ОБСЄ дійсно інколи перевіряє роботу судової системи, але на офіційному сайті установи вказано те, що моніторинг судових процесів в Україні не може бути реалізований з об'єктивних причин - в Україні налічується понад 700 судів.
Лакуну, що виникла внаслідок об'єктивних та неупереджених перевірок функціонування судової системи України, ефективно заповнюють спостерігачі Міжнародної асоціації контролю за правами людини (IAC ISHR). Їхня моніторингова місія активно триває в режимі реального часу, а результати експертизи публікуються на сторінках організації в соціальних мережах, де оперативно викладаються нові висновки, що стосуються різних випадків.
Експерти з IAC ISHR не пов'язані з жодною політичною силою в Україні, а також з громадським сектором. Вони не ставлять перед собою іншої мети, ніж об'єктивне висвітлення специфіки наших судових процесів. Тому їхня інформація є тим дзеркалом, у яке варто зазирати частіше - для повної та об'єктивної картини того, що відбувається у наших судах.