Ціни на медикаменти, які не входять до переліку МОЗ, підвищуються: аналіз ситуації станом на квітень | УНН

Після запровадження урядової програми здешевлення ліків, ціни на інші препарати зросли до 30%. Це може збільшити фінансове навантаження на пацієнтів, особливо з хронічними хворобами.

Ціни на багато лікарських препаратів, які не потрапили до списку для здешевлення Міністерства охорони здоров'я, зросли – іноді навіть на 30%. Це відбувається на фоні впровадження Постанови Кабінету Міністрів №168 та публікації Міністерством охорони здоров'я списків найпопулярніших вітчизняних ліків зі зниженими цінами. У результаті, частина фармацевтичного ринку залишається у стані нестабільності, повідомляє УНН.

На квітень 2025 року Міністерство охорони здоров'я підготувало два переліки вітчизняних лікарських засобів, на які планується зниження цін. Перший список налічує 101 препарат з середнім зменшенням цін на 25%, хоча спочатку обіцяли 30%. У другому списку містяться 205 препаратів, де зниження цін становить близько 17%.

За словами народної депутатки Ольги Стефанишиної, яка є членкинею Комітету ВРУ з питань охорони здоров'я, на сьогоднішній день на фармацевтичному ринку України налічується приблизно 20 тисяч лікарських препаратів. Це означає, що 306 медикаментів, які Міністерство охорони здоров'я намагається зробити більш доступними, складають лише близько 1,5% від загального обсягу ринку. У той же час, інші лікарські засоби, які не потрапили до списку ТОП-100, підпадають під загрозу підвищення цін.

Наприклад, за даними моніторингу, вартість таких препаратів, як "Валавір", "Бетаспан", "Уролесан", "Дарсіл" та інших, демонструє стабільне зростання з січня до квітня 2025 року.

Противірусний засіб "Валавір" зріс у ціні на 75,41 грн, тепер його вартість становить 1009,1 грн, порівняно з попередніми 933,69 грн. Капсули "Уролесан" подорожчали на 37 грн, а розчин для ін'єкцій "Бетаспан" - на 30 грн. Щодо таблеток "Дарсіл", їхня ціна також зросла: замість 280 грн тепер доведеться сплатити 316 грн, що означає підвищення на 36 грн.

Аналізуючи вивчені препарати, можна відзначити, що середнє зростання цін склало приблизно 13,5%. Це вказує на загальну тенденцію до зростання вартості ліків, які не потрапили до ТОП-100. У деяких випадках ціни підвищилися на 20-30%.

Такі зміни викликають тривогу, оскільки багато з вказаних медичних засобів є життєво необхідними для регулярного або курсового лікування пацієнтів. Якщо ціни на ліки, які не входять до основного списку МОЗ, продовжать зростати, це призведе до значного фінансового тиску на українців в умовах війни та економічної нестабільності, зокрема для тих, хто страждає від хронічних хвороб.

Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено ритейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Основною метою даної постанови було зменшення вартості лікарських засобів та збільшення їх доступності для громадян. Проте, представники пацієнтських організацій висловлювали занепокоєння, що надмірне регулювання може викликати нестачу ліків, призвести до закриття аптек у малих населених пунктах, а також зупинення соціальних програм підтримки пацієнтів.

Як повідомляє УНН, Державна регуляторна служба зазначила, що незважаючи на те, що постанова КМУ є регуляторною, вона не була піддана їхній експертизі. В службі підкреслили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику. Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини також не надали своїх висновків щодо даного проєкту постанови. Омбудсмен Дмитро Лубінець, зокрема, звернувся до Міністерства охорони здоров'я та регуляторної служби з приводу потенційних ризиків закриття аптек у селах і малих населених пунктах.