Цінова політика Міністерства охорони здоров'я може призвести до нестачі життєво необхідних медикаментів у лікарнях, попереджає фахівець.
Нові правила на фармацевтичному ринку можуть викликати нестачу ліків у медичних закладах, оскільки виробникам стане економічно невигідно їх реалізовувати. Міжнародні компанії зменшують свою присутність в Україні.
Втручання держави в регулювання вільного ринку не має позитивних наслідків. З введенням нових правил у фармацевтичній галузі лікарні можуть опинитися без критично важливих медикаментів, оскільки виробникам стане невигідно їх постачати. Це мнение висловив лікар-анестезіолог Іван Черненко в ексклюзивному інтерв'ю для УНН.
Ринок не запропонує тобі товар за ціну нижчу, ніж його справжня вартість. Це принципи ринкової економіки. Історично, жодне втручання в цінову політику не призводило до позитивних наслідків.
На думку експерта, ініціатива уряду про встановлення референтних цін з урахуванням середніх показників сусідніх держав не тільки не заощадить бюджетні ресурси, але й може призвести до зупинки тендерних процедур та фактичного дефіциту кількох критично важливих медикаментів, особливо в медичних закладах.
"Ніхто не бажає постачати лікарням за тими цінами, які визначив, умовно кажучи, Міністерство охорони здоров'я чи Кабінет Міністрів, я не зовсім впевнений, хто конкретно встановлює ціни. Лікарні не в змозі придбати вітамін К, хоча його вказано в настановах як обов'язковий для введення новонародженим. Він присутній у протоколах, але лікарні не можуть його купити," - підкреслив Черненко.
За його словами, у такій ситуації виробники будуть змушені закладати більшу маржу на інші ліки, щоб покрити різницю на той чи інший препарат.
Як на мене, це трішки неправильно. Тобто, про яку економію коштів тоді йде мова, якщо все одно лікарні вимушені купувати (ліки за ринковими цінами - ред.)
Він зазначив, що через неясні та невигідні умови деякі міжнародні фармацевтичні компанії вже планують зменшити свою присутність в Україні. Це може створити ризики для забезпечення медичних закладів якісними ліками.
"Деякі представництва міжнародних компаній фармацевтичних, вони відверто вже кажуть, що готуються до того, щоб або зменшувати представництво, або виходити з ринку, тому що ця вся регуляція, вона їм не цікава. Це вже не ринкова економіка фактично, це вже трошки інша історія. З моїх базових знань з економіки нічим хорошим це не закінчується", -- підсумував лікар, додавши, що аптечні мережі та дистрибʼютори також розглядають можливість скорочення своєї присутності на ринку через невигідні умови для роботи.
Нагадуємо
Постановою Кабінету Міністрів України №168, ухваленою 14 лютого 2025 року, встановлюються нові правила для регулювання фармацевтичного сектора. Зокрема, введено обмеження на націнки для постачальницько-збутових та роздрібних надбавок на всі лікарські препарати, а не лише для окремих груп. Додатково, даною постановою заборонено рітейлерам укладати маркетингові угоди з виробниками лікарських засобів, що дозволяли аптекам надавати знижки пацієнтам, реалізовувати соціальні проєкти та проводити навчання фармацевтів.
Основною метою цього рішення стало зменшення вартості медикаментів і поліпшення їх доступності для громадян. Однак представники пацієнтських організацій попереджали, що занадто суворе регулювання може викликати нестачу ліків, закриття аптек у невеликих населених пунктах, а також призвести до зупинки соціальних програм, що підтримують пацієнтів.
Як повідомили УНН в Державній регуляторній службі, попри те, що ця постанова КМУ регуляторна, вона не проходила їхню експертизу. Там наголосили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику. Свої висновки до проєкту постанови не надавали також Мінюст і Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Омбудсмен Дмитро Лубінець, зокрема, звернувся до МОЗ і регуляторної служби через ризики закриття аптек у селах і малих містах.
