CNN: Україна передала Росії десятки колаборантів в обмін на звільнення цивільних осіб - правозахисники висловлюють стурбованість | Основні новини України

Сім'ї та близькі цивільних українців, захоплених у полон російськими військами, протестують у Києві, 2024 рік / Фото CNN.

У минулому місяці Україна передала Росії кілька десятків своїх громадян, які раніше отримали вироки за співпрацю з окупаційними силами. Уряд країни охарактеризував цей крок як частину зусиль з метою звільнення цивільних українців, які незаконно перебувають у російських тюрмах. Проте правозахисники вважають цей крок проявом відчаю і підставою для занепокоєння, як зазначає CNN.

За даними українського уряду, у межах обміну "1000 на 1000" між Києвом і Москвою, було звільнено 70 українських цивільних, засуджених за колабораціонізм. Усі вони нібито добровільно погодилися на депортацію до Росії в межах державної програми, яка дає таку опцію засудженим за співпрацю з окупаційною владою.

Однак правозахисники та міжнародні юристи критикують цю схему. Вони вважають її суперечливою, такою, що відходить від попередньої політики Києва та може створити нові ризики -- зокрема, Росія може почати активно захоплювати більше українців для наступних обмінів.

"Я повністю усвідомлюю причини таких дій — всім нам хочеться, щоб заручники в Росії якомога швидше повернулися додому, але це явно не правильний підхід," — зазначила Онісія Синюк, експерт української правозахисної організації ZMINA.

Програма, відома як "Хочу до своїх", була ініційована минулого року Координаційним штабом, що займається питаннями військовополонених, а також Міністерством оборони, Службою безпеки та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

На офіційному веб-сайті програми опубліковано зображення та особисті дані приблизно 300 людей, які, за інформацією, звернулися з проханням про депортацію до Росії. У випадку 31 особи є позначка з валізою та написом "Виїхав", а також коментар: "поїхав до Росії, в той час як справжні українці повернулися додому".

Згідно з офіційними даними, в Росії наразі перебуває не менше 16 тисяч українських цивільних осіб. Однак реальна кількість, ймовірно, може бути значно вищою. В загальному, понад 37 тисяч українців вважаються зниклими безвісти, серед яких є як цивільні, так і військові, включаючи дітей.

Серед затриманих можна зустріти журналістів, активістів, священнослужителів, політиків, місцевих керівників, а також випадкових громадян, яких російські сили арештували на блокпостах або просто на вулицях в анексованих територіях. Чимало з них були депортовані до Росії без пред’явлення обвинувачень або проведення судового розгляду.

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, окупаційна влада не має права затримувати цивільних, за винятком дуже обмежених ситуацій. У міжнародному праві не існує чіткого механізму обміну цивільних, як це передбачено для військовополонених.

Росія часом стверджує, що українські цивільні, яких вона затримала, є військовополоненими, щоб легітимізувати їхнє утримання. Проте Київ категорично заперечує це, оскільки таке визнання ставить під загрозу цивільних осіб, які перебувають під окупацією – їх можуть захоплювати з метою подальших обмінів.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець минулого року повідомив CNN, що Росія утримує українських цивільних осіб як заручників і намагається використовувати їх у торгах. Київ закликає своїх міжнародних партнерів чинити тиск на Москву для звільнення цих людей через посередництво третіх країн, подібно до того, як українські діти були повернуті завдяки зусиллям Катару, Південної Африки та Ватикану.

Незважаючи на вимоги ООН та ОБСЄ щодо звільнення цивільних осіб, Росія продовжує ігнорувати ці заклики.

Програма "Хочу до своїх" стала спробою Києва повернути цивільних, не визнаючи їх військовополоненими. Але правозахисники закликають уряд домагатися безумовного звільнення. "За міжнародним правом не можна обмінювати цивільних -- їх мають звільнити без жодних умов", -- каже Юлія Горбунова з Human Rights Watch.

"Отже, насправді ситуація є значно ускладненою — Росія не дотримується встановлених норм. Для українських мирних жителів можливість опинитися в списку на обмін залишається єдиною надією. Ця схема є спробою знайти для них альтернативний шлях," — зазначає вона.

Про цю ж мету натякав і президент Володимир Зеленський, оголошуючи про обмін "1000 на 1000". "Дякую нашим правоохоронцям, які поповнили фонд обміну російськими диверсантами і колаборантами", -- сказав він.

"Політичні в'язні"?

Утім, не всі в обміні виявилися "цивільними заручниками". Як повідомив CNN представник Координаційного штабу Петро Яценко, Україна не знала заздалегідь, кого саме Росія звільнить. У списку опинилися й понад 60 осіб, засуджених в Україні за кримінальні злочини, не пов'язані з війною.

Термін їхнього ув'язнення мав закінчитися ще до 2022 року, проте Росія безпідставно тримала їх у центрах для нелегальних мігрантів на захоплених територіях і включила в процес обміну.

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова охарактеризувала осіб, переданих Києвом, як "політичних в'язнів", проте не надала інформації про їхню особистість та подальшу долю.

На веб-сайті програми "Хочу до своїх" зазначено, за які правопорушення були засуджені передані особи. Декілька з них отримали покарання від 5 до 8 років за колабораціонізм, що включає підтримку агресії або передачу інформації російським військовим.

Правозахисники критикують сам закон про колаборацію. За оцінкою Human Rights Watch, серед 2000 вироків, які вони проаналізували, чимало стосуються людей, які не мали на меті завдати шкоди, або просто виконували обов'язки на тимчасово окупованій території.

"Вчителі, рятувальники, працівники соціальної сфери та двірники, які надавали допомогу людям або роздавали гуманітарну допомогу, могли бути звинувачені в колабораціонізмі. Це не виключає наявності справжніх колаборантів, але закон сформульований настільки широко, що охоплює велику кількість людей", — зазначає Горбунова.

Попри наявні заяви про добровільне бажання виїхати, правозахисники ставлять під сумнів етичність цієї ініціативи. "Це досі громадяни України, і називати їх на сайті "не справжніми українцями" -- це... неправильно", -- каже Онісія Синюк.