Дальнобійні ракети ATACMS вже завдали серйозного політичного впливу.

Білий дім зняв заборону на використання Україною далекобійної зброї вглиб території країни-агресорки, повідомило з посиланням на джерела видання The New York Times. Водночас французьке Le Figaro написало про аналогічне рішення керівництва Англії та Франції.

Білий дім, Пентагон та діючий президент США Джо Байден не захотіли висловлюватися з приводу опублікованих матеріалів. Пізніше Le Figaro зняв свою статтю, що стосувалася "далекобійки". Тим не менш, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що "цей варіант перебуває на розгляді".

Попри це, джерела ресурсу Axios продовжують стверджувати, що дозвіл надано неофіційно кілька днів тому для ATACMS і лише по об'єктах у Курській області РФ.

Виходячи з реакції Росії, можна зробити висновок, що дозвіл був наданий, і Кремль або був в курсі, або припускав це.

Речник кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив: якщо дозвіл є, це означає "новий виток напруги". Напередодні пропагандистські пабліки країни-агресорки процитували офіційну заяву Путіна з цього приводу: оскільки наведенням таких ракет на об'єкти займаються військові НАТО, РФ вважатиме країни Альянсу, США, Європу такими, що воюють з Росією. "А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої суті цього конфлікту, ми ухвалюватимемо відповідні рішення, виходячи з загроз, котрі нам створюватимуться", - пригрозив тоді він.

Чому ж сьогодні висловлювання стали такими лагідними?

Тому, що ведеться карколомна дипломатична гра, в якій масований ракетний обстріл РФ території України виявився демонстрацією слабкості, а не сили.

Незалежно від того, чи було надано офіційний дозвіл Києву, українська сторона не використовуватиме жодну далекобійну ракету без узгодження з західними партнерами. Кількість можливих ударів по об'єктах на території Росії також обмежена типами ракет, які є в розпорядженні Києва, а також рекомендаціями союзників. Якщо говорити про Курську область, це може бути вигідно для Путіна: в регіоні вже відбувалися народні протести, тому в разі атак Кремль зможе звинуватити Україну та США. Отже, він не має побоювань за інші регіони країни, а Курську область з серпня 2024 року призначив під військовий полігон.

Але "підвішена" ситуація нервує Путіна. Як тільки Путін рипнеться - дістане ATACMSами по таких об'єктах, руйнація котрих буде доволі чутливою для нього.

Крім того, 17 листопада в Берліні відбулася акція, організована російською опозицією, на якій звучали вимоги вивести війська з України, притягнути Путіна до відповідальності та звільнити всіх політичних в'язнів. Це був перший значний захід російської опозиції за межами країни. Також це є важливим чинником тиску та стримування. Але чи зможе Путін втриматися від подальших агресивних дій?

Емоційна обстановка не сприяє спокою. Дональд Трамп-молодший зробив заяву, звинувативши когось у навмисному залученні до Третьої світової війни, наголошуючи, що це відбувається "швидше, ніж мій батько отримає можливість встановити мир і врятувати людські життя".

Цікаво, що майже тими словами зреагував на подію і заступник голови комітету Ради Федерації РФ з закордонних справ Володимир Джабаров: "Відповідний крок Байдена веде до Третьої світової".

Проте, китайська сторона висловила свою позицію: офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь підкреслив, що найважливішими є "швидка деескалація ситуації та пошук політичного вирішення".

Сенсація про "далекобійку" з'явилася після зустрічі чинного президента США Джо Байдена із керівником Китаю Сі Цзіньпінем 16 вересня, під час якої китайський співрозмовник окреслив "червоні лінії" (Тайвань, непорушність внутрішніх справ Китаю, економічний розвиток і права людини) та натякнув на контакти з командою Трампа. Байден натомість запевнив, що не збирається розв'язувати "холодну війну", не втручатиметься у внутрішні справи КНР і не підтримує незалежності Тайваню.

Проте Сі підкреслив важливість рівноправного партнерства та зазначив результати нещодавньої зустрічі президента США з лідерами Японії та Південної Кореї — прем'єром Сігеру Ісібою та президентом Юн Сук Йолем.

Лідери трьох країн офіційно закріпили угоду щодо військової співпраці у відповідь на можливу агресію з боку Північної Кореї в Україні, що збільшує ймовірність нестабільності на Корейському півострові.

"Не думаю, що КНДР вестиме себе тихо, - вважає радник президента США Джо Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван. - Можливість сьомого ядерного випробування завжди є і ми пильнуємо". Сторони домовилися координувати зусилля й обмінюватися розвідданими.

Про те, наскільки "трикутник" є важливим, свідчить миттєва офіційна реакція КНДР.

"Це загроза миру на Корейському півострові", - заявив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і додав, що країна нарощуватиме ядерну міць "без обмежень".

Китай також не залишився байдужим до подій. У своєму листі до саміту G20 Сі Цзіньпін знову наголосив на важливості багатополярного миру, підкресливши, що для цього необхідно "взаємодіяти з усіма учасниками".

Різкі дії Путіна можуть підірвати тонкі маневри Сі щодо чинної адміністрації Байдена та нової команди Трампа. Водночас, за інформацією американських медіа, "далекобійка" для України пов'язана з участю військових КНДР у конфлікті на боці Росії. Отже, для офіційного Пекіна важливо, щоб Москва проявляла стриманість, принаймні до 20 січня 2025 року.

Цю версію опосередковано підтверджує голова комітету Держдуми РФ з оборонних питань Андрій Картаполов, зазначивши, що "далекобійна артилерія" не матиме значного впливу на перебіг так званої "спеціальної військової операції", однак "цей момент буде враховано".

Чи це випадковість, чи ні, але західні медіа повідомили, що питання про можливість зняття заборони на використання ракет Storm Shadow Україною для ударів вглиб території Росії наразі лише обговорюється. Можливо, це свідчить про те, що хтось у Кремлі почав мислити раціональніше?

Скасування заборони на "далекобійні" озброєння є одним з трьох основних аспектів Плану перемоги України. Два інших елементи — це приєднання до НАТО та знищення російських ракет силами ППО країн НАТО. Рішення, яке було ухвалене 17 листопада стосовно "далекобійки", стало своєрідним тестом, і тепер активно вивчаються його наслідки. Однак цей прогрес у такій важливій справі може свідчити про те, що до 20 січня 2025 року інші питання також можуть бути вирішені.

На думку експерта з питань Росії Аналітичного центру "Фонд захисту демократії" Джона Харді, удари "далекобійкою" по всій території країни-агресорки (а не лише по Курській області) посилили б позицію Києва на переговорах і стимулювали б Росію погодитися на мораторій на удари по об'єктах критичної енергетичної інфраструктури.

Якщо Путін не завдає таких ударів, не б'ють і по ньому. Якщо завдає - дістає у відповідь. "Починаємо грати на рівних із РФ - заявив авіаційний експерт Валерій Романенко. - Їхній удар - наш удар. Подивимося, у кого першого здадуть нерви".

Конфігурація стримувань для Путіна в певному сенсі нагадує "зернову угоду". Романенко вважає, що Китай зіграв свою роль у запровадженні обмежень, подаючи сигнали про відмову від використання ядерної зброї. Це може служити свідченням сили США. Не випадково 17 листопада президент Туреччини несподівано представив новий варіант "мирного плану" для України.

"Це викликає значний дискомфорт у Кремлі, зазначив в інтерв'ю Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. - Дії Байдена є проявом нової стратегії Трампа, що передбачає концепцію 'мир через силу'. Я глибоко переконаний, що це рішення було б прийнято і без його участі. Хочу висловити свої вітання нашій дипломатії, адже приблизно тиждень тому Андрій Сибіга висловлював обережний оптимізм."

"Лише сила здатна зупинити їх. Росіяни вже давно повинні відповісти за свої дії та втратити можливість продовжувати терор. Інші аргументи їм не зрозумілі," – зазначив 17 листопада у своєму Telegram-каналі Андрій Єрмак, голова Офісу президента України.

Дивно, але нещодавно майбутній держсекретар Марко Рубіо висловив чіткий намір втілити в життя політику Дональда Трампа, відому як "Мир через силу".

В той же час Валерій Романенко висловлює думку, що Росія не зупинить своїх атак. Проте з наявністю "далекобійної" артилерії Україна зможе завдавати ударів по військовим підприємствам, командним пунктам супротивника, а також по ракетним системам С-300, позиції яких легко визначити, фронтовим складами та аеродромами.

"Враховуючи наявність боєприпасів у російських військ, вони здатні здійснити подібні масовані атаки, як це сталося в ніч на 17 листопада, ще 5-6 разів", - підкреслив Романенко.

Публіцист Віталій Портніков вказав на складність ситуації для Путіна. На його думку, якщо кремлівський лідер вирішить прийняти "замороження" конфлікту, це може загрожувати його військам. Однак існує також ймовірність, що Росія може вжити несподіваних заходів.

Але, схоже, Білий дім передбачив і це. "Чи не будуть нові сенсаційні рішення ухвалені Білим домом до інавгурації Дональда Трампа? Як бачимо, це можливо", - звернув увагу Портніков.