Депутатка з Данії має намір ініціювати судовий процес проти уряду в зв'язку з оборонною угодою, укладеною зі Сполученими Штатами.

Данія може зіткнутися з судовим позовом через угоду, яка надає США широкі повноваження на данській території. Критики стверджують, що вона є неконституційною та може ускладнити переговори з Вашингтоном щодо Гренландії.

Цю інформацію повідомляє The Guardian.

Угоду було укладено під час адміністрації Джо Байдена у 2023 році і отримала схвалення данського парламенту минулого року. Вона забезпечує Сполученим Штатам вільний доступ до авіабаз Данії, а також надає певні повноваження щодо цивільного населення.

Незалежна депутатка Тереза Скавеніус має намір ініціювати судовий процес проти данського уряду, оскільки вважає угоду неконституційною. Згідно з Конституцією Данії, передача суверенітету "міжнародним організаціям" дозволяється лише за умови внесення змін до конституції, що вимагає підтримки п’яти шостих голосів парламенту, чого в даному випадку не було досягнуто.

"Закон є неконституційним, оскільки передає повноваження урядовим органам США або американським військовим на території Данії щодо данських цивільних. Це прямо заборонено нашою конституцією", - заявила Скавеніус.

Хоча угода не поширюється на Гренландію, критики зазначають, що заяви адміністрації Трампа щодо острова свідчать про можливу готовність США застосувати силу проти цивільного населення.

Скавеніус наголосила, що всі конституційні питання необхідно терміново врегулювати до початку переговорів щодо Гренландії. Вона подала клопотання про надання безкоштовної юридичної допомоги. Процес може тривати кілька тижнів, після чого вона планує подати позов проти держави.

Незважаючи на сильну критику з боку політичних діячів і правозахисних організацій, а також на загострення відносин між США та Данією після раніше озвучених Трампа намірів придбати Гренландію, у червні 2025 року депутати ухвалили оборонну угоду з переконливою більшістю голосів.

Документ передбачає, що американські військові в Данії залишаються під юрисдикцією США, отримують доступ до авіабаз у Карупі, Скрюдструпі та Ольборзі, а також повноваження щодо данських цивільних як на території баз, так і за їх межами.

На той час уряд заявляв, що угода не означає передачу данського суверенітету і не порушує конституцію. Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен зазначала, що напруженість між Данією та США робить збереження тісних зв'язків ще більш необхідним.

Данський інститут з прав людини висловив думку, що угода може дати американським військовим право розганяти акції протесту поблизу своїх баз, а також ускладнити можливість Данії притягувати їх до відповідальності за випадки використання надмірної сили.

Данське Міністерство оборони підтвердило, що має інформацію про ймовірне подання позову, проте утрималося від надання додаткових коментарів.