Демобілізація: коли ветерани-герої повернуться додому.

Закон про демобілізацію обіцяли розглянути у Верховній Раді ще в квітні цього року, коли ухвалювали новий закон про мобілізацію. Але проти цього тоді виступили в Міноборони та Генштабі ЗСУ, тож підготовлений на той час відповідний законопроєкт зняли з розгляду та пообіцяли напрацювати рішення протягом шести місяців.

Цей період вже пройшов, а закон все ще не затверджено. Сім'ї військових не раз зверталися до уряду з проханням виконати дані обіцянки, проте безрезультатно.

За словами Романа Костенка, народного депутата та секретаря парламентського комітету з національної безпеки, оборони і розвідки, Міністерство оборони мало намір завершити розробку законопроєкту, що регулює умови та порядок звільнення військовослужбовців, до 18 грудня 2024 року. Проте цього також не вдалося реалізувати.

Міністерство оборони звернулося до цього комітету з проханням відтермінувати строки підготовки законопроєкту про умови демобілізації військовослужбовців під час воєнного стану до 18 березня 2025 року. Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на лист міністра оборони Рустема Умєрова, який є в розпорядженні редакції, а також - на джерело в профільному комітеті парламенту.

Відповідно до вказаного листа Умєрова, у міністерстві вже розробили законопроєкт, що має на меті покращення механізмів ротації, а також уточнення порядку і умов звільнення зі служби для певних категорій військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Серед запропонованих ініціатив запроваджуються нові правила для звільнення з військової служби та ротації солдатів, які тривалий час виконують завдання в зонах бойових дій. Цей проект документа передано на розгляд Генеральному штабу Збройних сил України та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, де наразі не було отримано підтримки. Єдиним шляхом для ухвалення цього документа називається збільшення кількості військовослужбовців на обліку та їх подальше залучення до армії.

У Міністерстві оборони також зазначили, що розроблено ще два альтернативних законопроєкти. Вони пропонують не демобілізацію, а можливість для військовослужбовців отримати двомісячну реабілітацію, додаткову місячну відпустку з збереженням зарплати, а також ще одну 90-денну відпустку, протягом якої військовим теж зберігатимуться фінансові виплати.

Проте в Міністерстві оборони вважають, що ці матеріали вимагають "глибокого обговорення та ухвалення відповідного рішення на найвищому рівні". Саме тому було запропоновано відкласти розгляд законодавчих ініціатив у парламенті.

У Міністерстві оборони також надали інформацію щодо практичних аспектів можливої демобілізації.

"Проект закону майже завершений і готовий до подання у Верховну Раду через Міністерство Кабінету", - зазначив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді.

Проте він підкреслив, що наразі провести демобілізацію не вдається через брак резервів.

"До того моменту, поки ми не сформуємо резерви військових, які зможуть замінити тих, хто нині перебуває на передовій, реалізувати це завдання буде вкрай важко, оскільки це може призвести до серйозних втрат для країни," - підкреслив Гаврилюк.

Евген Дикий, який раніше командував взводом батальйону "Айдар", досяг згоди з представниками міністерства.

Вважаю, що позиція Міністерства оборони та військового командування щодо законопроєкту про демобілізацію є зрозумілою. Цей пункт вже обговорювався в травневому законі, але був відхилений саме через прохання військових. Я цілком усвідомлюю, чому командування армії має заперечення щодо цього питання, — висловився ветеран під час програми на телеканалі "Еспресо".

Він підкреслив, що перед прийняттям цього надзвичайно важливого закону слід забезпечити армію необхідними резервами, що є досить складним завданням.

"Військове керівництво усвідомлює, що якщо парламентарі не ухвалять жодних положень для підтримки новобранців, але натомість затвердять правила щодо граничних термінів служби, то незабаром може настати час, коли доведеться одночасно демобілізувати 700 тисяч осіб без жодної заміни. Інакше кажучи, це призведе до розпуску фронту. Звичайно, військове керівництво не погодиться з таким розвитком подій", - зазначив Дикий.

Він зазначив, що першочерговим завданням є прийняття законодавства, яке зміцнить мобілізаційні процеси, і лише після цього можна буде обговорювати обмеження терміну служби для тих, хто вже виконує свої обов'язки. На його думку, це також сприятиме полегшенню мобілізації.

"Вважаю, що набрати людей на тимчасову службу значно простіше, ніж на постійну. Проте ці два аспекти повинні бути реалізовані одночасно: активізація мобілізаційних заходів і встановлення фіксованого терміну служби. Якщо ж впровадити лише фіксований термін, це буде вкрай нерозумно", - зазначив ветеран.

У парламенті також усвідомлюють цю ситуацію.

"Станом на сьогодні, демобілізацію ухвалити неможливо. Ротацію треба дійсно зробити. Військовим, які там на передовій дійсно треба дати відпочити і морально, і фізично, і емоційно. Я не можу зрозуміти, як це можливо фізично, бо в нас не вистачає військовослужбовців. Тих, хто дійсно можуть тримати оборону",- сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Федієнко в ефірі телеканалу "Київ 24".

Він висловив впевненість, що цей закон буде затверджено.

"Те, що я зустрічаю на фронті у бойових частинах - військовослужбовці, які переведені в резервні роти, їх не застосовують для ведення військових операцій. Їх навіть не використовують для забезпечення фронту. Вони просто є. І я думаю, що це було б чесно їх демобілізувати", - зауважив Федієнко.

Одночасно народний депутат Федір Веніславський підкреслив, що в найближчому майбутньому немає причин сподіватися на те, що в Україні буде прийнято закон про демобілізацію.

До слова, за даними Центру прав людини ZMINA, соціологічні опитування свідчать про те, що всього 7% ветеранів та чинних військових планують пов'язати своє життя з армією після перемоги. А до армії найбільше людей потрапили зі сфери приватного підприємництва, айті, сфери послуг, будівельної галузі, а також - держслужбовці та медики. Найменше у збройних силах людей зі сфери архітектури, фармацевтики, культури, громадського сектору та безробітних.