Депутати ухвалили рішення про обмеження доступу до інформації про нерухомість: які ризики це може нести?

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що вводить обмеження на доступ громадськості до Державного реєстру прав на нерухомість та земельного кадастру.

Еспресо розповість, які небезпеки криються за бажанням нардепів приховати інформацію з реєстрів нерухомого майна.

Історія законопроєкту №11533, основними ініціаторами якого були народні депутати від "Слуг" Ігор Фріс, Сергій Демченко та Володимир Ватрас, тягнеться ще з 2024 року, коли його і зареєстрували. І спершу йшлось про повне обмеження доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто можливості отримати з нього необхідну інформацію не було б ні у електронному форматі, ні у паперовому. Згодом ця деталь зміниться, однак не аргументація необхідності такого закону.

Згідно з пояснювальною запискою до Закону, такі заходи необхідні для безпеки, адже так ворог не зможе безперешкодного отримати доступ до відомостей реєстрів про оборонні підприємства, їхні види діяльності, географічне положення.

"На сьогодні у нас є доступ до інформації, і ви можете просто перейти в Opendata bot (один з онлайн-ресурсів, що забезпечує зручний доступ до відкритих даних) та дізнатися, що компанії, які виробляють [морські дрони] Sea Baby або наш дрон "Малюк", мають цю інформацію у відкритому доступі. Що стосується відомостей про кінцевих бенефіціарів і власників цих підприємств, вони також доступні публічно, що може бути використано ворогом для своїх неправомірних цілей", - підкреслив важливість таких законодавчих змін народний депутат із Прикарпаття Ігор Фріс у коментарі для "Радіо Свобода" 28 березня 2025 року.

фото: фейсбук-сторінка Ігоря Фріса

До слова, у тому ж коментарі Фріс заявляв, що обмеження потрібне лише для об'єктів оборонно-промислового комплексу, просто на той момент не було механізму, який дозволив би зробити це саме з ОПК. Відтак у тексті законопроєкту пропонували обмежити доступ до інформації щодо усіх земельних ділянок та об'єктів нерухомості, а от виправити цю ситуацію мали б до другого читання.

Такий процес законодавчої діяльності не міг залишитися непоміченим активістами та журналістами. Однак тут йдеться не лише про реакцію суспільства, адже Спеціалізована антикорупційна прокуратура також підкреслила, що цей законопроєкт обмежує доступ до всіх об'єктів нерухомості, а не тільки до тих, що мають значення для національної безпеки.

Таким чином, чи то під впливом зовнішніх чинників, чи через певні недоліки самого проєкту, 27 березня народні обранці не розглянули запропонований законопроєкт. Повторно він потрапив до сесійної зали Верховної Ради лише 21 серпня. Тоді 231 депутат підтримав оновлену версію документу своїм голосуванням "за".

"Ці пояснення, надані Ігорем Фрісом та іншими прихильниками законопроекту, не викликали довіри, адже очевидно, що існують приклади з ракетами "Фламінго", коли державні органи без жодних перешкод пропускають журналістів на оборонні підприємства, дозволяючи їм ідентифікувати працівників і робити фотографії приміщень. Це створює певні ризики. Натомість, коли мова йде про відкритий доступ громадян до інформації про нерухоме майно юридичних осіб, виникають застереження щодо небезпеки", – підкреслив у коментарі для Еспресо юрист та аналітик антикорупційного центру "Межа" Анатолій Ярема.

Українська ракета "Фламінго" має вражаючу дальність польоту до 3 000 км. Джерело: facebook.com/efrem.lukatsky

Читайте також: Інформація про ракету "Фламінго" невипадково зʼявилась на фоні переговорів з Росією, - Defense Express

Експерт зазначає, що запропонований законопроєкт формує зручний механізм для чиновників, який дозволяє їм приховувати цінне майно. "З'являється можливість, що унеможливлює доступ до інформації про дорогоцінні активи юридичних осіб, на які їх можна переписати. Безсумнівно, цим можуть скористатися недобросовісні посадовці," - підкреслює він.

Наразі деталі оновленого законопроєкту, який нардепи прийняли 21 серпня, невідомі, бо він і досі не опублікований на офіційному вебсайті. Та юрист "Межі", посилаючись на їхні джерела, вказує, що уся різниця полягає у тому, що дані з реєстрів отримати таки можна буде, та лише у паперовому вигляді.

Таким чином, виникає необхідність звертатися до державних реєстраторів, що може затягнутися до місяця, перш ніж стануть доступними потрібні дані. Це можна розглядати як певну поступку, однак, згідно з неофіційними джерелами, в оновленій версії все ще залишилися положення, які ускладнять діяльність журналістів та антикорупційних активістів. Така ситуація не свідчить про перемогу громадянського суспільства, адже основна проблема доступу до інформації залишається актуальною. Більш того, враховуючи, що всі зміни були прийняті в першій половині 2025 року, коли було чимало шкідливих ініціатив щодо прозорості, ситуація лише погіршується, - підкреслив співрозмовник.

Також Анатолій Ярема додав, що обмеження у ЗК все ще зберігаються, а це може викликати низку спроб наступу на прозорість влади вже у інших, майбутніх підзаконних актах. Ба більше, за його словами, це вказує на "інтерес певних державних органів та нардепів до обмеження доступу до інформації. І важко уявити, до чого це може призвести далі".

Крім того, він акцентує увагу на серйозних недоліках у комунікації — законопроєкт був ухвалений тиждень тому, але офіційно його текст досі не опублікований. Це викликає питання щодо того, що саме затвердила Верховна Рада і які зміни нас очікують. За словами Яреми, такі дії повторюють ситуацію з липня цього року, коли відбувався наступ на незалежність антикорупційних органів. І, як і тоді, це ставить під сумнів заяви нардепів про те, що цей законопроєкт має на меті лише захист інтересів держави від ворога.

Протест у Львові 25 липня щодо законопроєкту №12414, зображення: Ірина Давосир.

Не варто забувати про те, як міжнародні партнери можуть оцінити цю ситуацію. Як зазначає юрист організації "Межі", наразі жодної реакції з їхнього боку не було. Проте, існує ймовірність, що така реакція з'явиться у звітах міжнародних антикорупційних та правозахисних організацій, які публікуються щорічно. Це, безумовно, вплине на репутацію України як європейської держави, що підтримує демократичні цінності.

І справді, не можна не погодитися із фактом, що безпекові заходи для критично важливих підприємств у час, коли Росія продовжує щоденні обстріли країни, необхідні. Проте, коли громадськість, журналісти, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Уповноважений з прав людини та комітет Верховної ради з питань правової політики відгукуються про порушення балансу та непрозорість у цьому законопроєкті, важко стверджувати, що це не є здійсненням наступу на здобутки Революції Гідності.

Цікаво, що депутат з Івано-Франківщини Ігор Фріс, згідно зі своєю декларацією, не має жодної власності. Житловий будинок у Івано-Франківську, де він зареєстрований, належить його родичці Софії Фріс. У зв'язку з цим, народний обранець змушений жити в готельному номері площею 18 квадратних метрів, який йому надає держава. Аналогічна ситуація і з автомобілем: його дружина і донька користуються спільним автопарком, а сам Ігор Фріс їздить на Volvo XC60 2021 року, яка належить його доньці Еліні Фріс.

У особистому користуванні народного депутата знаходяться лише два елітні годинники брендів Hublot та Frank Muller, а також фінансові активи, що складають 987 тисяч гривень і 260 тисяч доларів.

Проте, журналісти Bihus.info виявили, що дві дочки народного депутата, Еліна та Регіна, мають у власності кілька готелів та ресторанів. Крім того, на ім'я його матері зареєстровано близько 20 об'єктів нерухомості, з яких майже половина складається з апартаментів у карпатському готелі Zimasnow SPA Club, розташованому в Буковелі.

Готельний комплекс Zimasnow SPA Club у Буковелі, фото: Booking.com