Депутати подали на розгляд законодавчу ініціативу, спрямовану на посилення повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та забезпечення незалежності Національного антикорупційного бюро.
Депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк поділився текстом законопроєкту у своєму Телеграм-каналі.
Зокрема, проект №13531 має на меті забезпечити ефективну роботу антикорупційної системи, особливо в умовах військового лихо.
Пропонується надати прокурору, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства під час досудового розслідування в рамках процесуального керівництва, право отримувати повний доступ до всіх матеріалів, документів та інших даних, що стосуються даного розслідування.
Пропонується регламентувати, що заступник генерального прокурора - керівник САП (особа, яка виконує його обов'язки), його перший заступник та заступник мають право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.
Право доручати іншому органу здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень мають генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), його перший заступник, заступник.
Одночасно вноситься пропозиція заборонити передачу проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, які підпадають під юрисдикцію НАБУ, іншим органам досудового розслідування, за винятком тих випадків, коли існують об'єктивні причини, що перешкоджають нормальному функціонуванню НАБУ або виконанню ним досудового розслідування під час воєнного стану.
Пропонується встановити, що право доручати здійснення розслідування іншому органу має заступник генерального прокурора - керівник САП або генеральний прокурор.
Одночасно пропонується визначити, що керівник органу досудового розслідування, слідчий та дізнавач зобов'язані виконувати вказівки та доручення прокурора, надані у письмовій формі. У свою чергу, невиконання законних вказівок і доручень прокурора призводить до відповідальності.
Пропонується визначити, що оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДРСУ, а також установи виконання покарань і слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України мають право виконувати слідчі та розшукові дії, а також негласні слідчі заходи в рамках кримінального провадження за письмовим дорученням слідчого, дізнавача або прокурора. У той же час, підрозділи детективів, оперативно-технічні підрозділи та підрозділи внутрішнього контролю НАБУ виконують такі дії лише за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Пропонується надати прокурору, який контролює досудові розслідування, право приймати рішення про передачу кримінального провадження до компетенції детективів НАБУ, якщо відповідне правопорушення завдало або могло завдати серйозної шкоди свободам і інтересам як фізичних, так і юридичних осіб, а також національним чи суспільним інтересам.
Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків трьох і більше осіб.
Пропонується регламентувати, що детективи НАБУ з метою запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, за рішенням директора НАБУ та за погодженням із прокурором САП, можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.
Якщо підрозділ внутрішнього контролю НАБУ виявить кримінальні правопорушення, які описані в статтях 354, 364-370 Кримінального кодексу України і були скоєні працівником НАБУ (за винятком директора, його першого заступника та заступника), ці правопорушення будуть розслідуватися детективами цього ж підрозділу.
Питання про підслідність розглядає керівник прокуратури вищого рівня.
Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує генеральний прокурор або заступник генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Пропонується слідчому, дізнавачеві, прокурору надати право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Пропонується визначити, що ухвала прокурора про закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного не становить перешкоди для подальшого досудового розслідування.
Пропонується регламентувати, що до кола осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, входять директор та працівники НАБУ.
Депутати пропонують регламентувати, що письмове повідомлення про підозру народному депутату, кандидату у Президенти України, уповноваженому ВР з прав людини, голові або члену Рахункової палати, прокурору САП, директору або іншому працівнику НАБУ, заступникам генерального прокурора, голові НАЗК, його заступнику здійснює генеральний прокурор або заступник генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Пропонується встановити, що генеральний прокурор і його заступники не мають права надавати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або вчиняти будь-які інші дії, які безпосередньо впливають на виконання ними своїх функцій. Водночас, письмові розпорядження адміністративного характеру щодо організації роботи САП повинні видаватися лише з обов'язковим погодженням заступника генерального прокурора, який очолює Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Заступник генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Пропонується визначити, що прокурор може бути звільнений з посади у разі ліквідації, реорганізації або скорочення штатної чисельності прокурорів в органі прокуратури, де він працює. Процедура звільнення ініціюється на підставі подання дисциплінарного органу та ухвалюється уповноваженою особою.
Звільнення може відбутися у випадках, якщо прокурор: не подав запит на переведення до іншого підрозділу прокуратури протягом 15 днів; відсутні вільні місця для переведення; не пройшов конкурс на переведення до прокуратури вищої інстанції.
Пропонується усунути кілька положень з діючого законодавства, що наділяють генерального прокурора занадто великими повноваженнями у призначенні прокурорів для певних кримінальних справ.
Зокрема, пропонується виключити норми, що дозволяють генеральному прокурору (або особі, яка виконує його обов'язки) одноосібно визначати першого заступника, заступників генерального прокурора, у тому числі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, як прокурорів у конкретних справах, а також передавати їхні повноваження іншим прокурорам органів прокуратури.
Крім того, планується виключити норму, згідно з якою питання про підслідність, зокрема в справах, що можуть підпадати під юрисдикцію НАБУ або Бюро економічної безпеки, розглядає генеральний прокурор.
Законопроєкт передбачає виключення з переліку осіб, на яких поширюється особливий порядок кримінального розслідування, наступних категорій посадових осіб: керівника допоміжного апарату Президента України та його заступника, Прем'єр-міністра, членів Кабінету Міністрів, заступників міністрів, державних службовців категорії "А", а також керівників і їхніх заступників Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки.
Пропонується також виключити положення, що регулюють процедуру звільнення прокурора у разі ліквідації або реорганізації прокуратури, зміни її структури або штатної чисельності. Крім того, слід відмовитися від норм, які дозволяють звільнення прокурора у випадку, якщо він не погоджується на переведення або призначення на іншу посаду.
Встановлено, що спеціальний порядок призначення прокурорів, який діє під час воєнного стану, буде скасовано. Цей порядок дозволяв призначати прокурорів без конкурсу виключно на основі поданої заяви, а також приймати на роботу осіб, які раніше не займали посади прокурора, з можливістю проходження спрощеної процедури перевірки.
Як стало відомо, 22 липня Верховна Рада прийняла закон, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (законопроєкт №12414). У той же день Президент Володимир Зеленський надав документу свій підпис.
Депутати Верховної Ради розпочали кампанію зі збору підписів та підготовки звернення до Конституційного суду України стосовно нової законодавчої ініціативи.
23 липня стало відомо, що Президент запропонує Верховній Раді законопроєкт, у якому будуть усі норми для незалежності антикорупційних інституцій.
Протягом останніх двох днів у Києві та інших населених пунктах України відбуваються протестні акції проти закону, ухваленого парламентом і підписаного Президентом, який обмежує повноваження антикорупційних організацій (НАБУ та САП).
