Огляд новин: саміт НАТО, формування нового уряду в Румунії, Сербія заважає постачанню боєприпасів для ЗСУ.
Напружений тиждень: завтра та післязавтра відбудеться саміт НАТО, а потім протягом двох днів проходитиме саміт європейських лідерів. Серед ключових питань порядку денного – ситуація в Україні та ескалація конфлікту на Близькому Сході.
У ЄС намагаються зберегти санкції проти Росії і затвердити новий пакет, у НАТО обіцяють у фінальному рішенні положення про фінансування ЗСУ.
В Альянсі оголосили РФ головною загрозою і очікують затвердження на саміті зобов'язання щодо збільшення оборонних витрат держав-членів НАТО.
Водночас Іран не вважає доцільним вести діалоги зі США та Ізраїлем і здійснив удар у відповідь.
У дайджесті "Європейської правди" зібрані всі ключові та цікаві події понеділка, 23 червня.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу! Це найзручніший спосіб отримувати дайджести та інші важливі й цікаві новини.
Уже завтра, а також післязавтра в голландському місті Гаага відбудеться саміт НАТО.
Журналісти "Європейської правди" вже прибули на локацію та забезпечать висвітлення заходу.
Зустріч відбудеться в унікальному, надзвичайно стиснутому форматі, оскільки в Альянсі прагнуть провести її таким чином, щоб вона відповідала вимогам президента США Дональда Трампа.
Досі неясно, чи з'явиться на саміті президент України Володимир Зеленський, який в даний момент перебуває з візитом у Великій Британії. Він вже встиг зустрітися з королем Чарльзом III та провести переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Основними темами цих зустрічей стали політична та дипломатична співпраця, розвиток спільних оборонних ініціатив та виробництва зброї, а також обговорення санкцій проти Росії у зв'язку з війною.
Глава української місії при НАТО Альона Гетьманчук повідомила, що президент України візьме участь у саміті НАТО, якщо вважатиме прийняті на ньому рішення корисними для забезпечення безпеки країни.
Агентство Reuters повідомило, що прем'єр-міністр Японії вирішив скасувати свою участь у саміті НАТО.
На зустрічі також присутній міністр закордонних справ Японії Такеші Івая.
Південна Корея та Австралія, які разом із США та Японією утворюють індо-тихоокеанську четвірку, також оголосили, що їхні керівники не відвідають саміт НАТО.
Замість цього, ймовірно, буде організована окрема зустріч з участю міністрів цих держав.
У Вашингтоні офіційно оголосили, що президент США Дональд Трамп візьме участь у саміті.
В той час, як наближався саміт НАТО, проросійські хакери здійснили кібератаку на урядові веб-ресурси Нідерландів.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції, що відбулася перед самітом НАТО в Гаазі, оголосив, що остаточне рішення зустрічі міститиме пункт, присвячений Україні, зокрема, щодо фінансування Збройних Сил України.
"У представленому рішенні містяться ключові висловлювання стосовно України, зокрема, ті, що пов'язують зростання оборонних витрат (які можуть досягти 5% ВВП до 2035 року - ЄП) з українською ситуацією та необхідністю забезпечення продовження обороноздатності країни," - зазначив він, спростовуючи припущення ЗМІ про можливе виключення України з рішень саміту.
За інформацією Рютте, у 2023 році НАТО вже надав Україні 35 мільярдів євро допомоги. Для контексту, в минулому році Альянс витратив на підтримку України понад 50 мільярдів євро.
Генеральний секретар НАТО підкреслює, що саміт, запланований на цей тиждень, не вплине на принципи незворотності процесу інтеграції України до Альянсу.
У Нідерландах підкреслили важливість надання максимальної підтримки Україні.
Фінляндія розробляє вже 29-й пакет військової підтримки для України, в той час як Норвегія планує налагодити виробництво надводних дронів на українській території.
Високопосадовець Європейського Союзу у сфері зовнішніх справ Кая Каллас оголосила, що отримала чіткі зобов'язання щодо 80% з 2 мільйонів боєприпасів, які планується передати Україні до 2025 року.
Тим часом, після реакції Росії, Сербія вирішила зупинити всі постачання боєприпасів.
Генеральний секретар Альянсу в Гаазі також висловив осуд щодо недавніх російських нападів на мирні українські міста.
"Напади на безневинних цивільних осіб, які не мають жодної військової мети, є абсолютно неприпустимими. Росія повинна нести за це всю відповідальність," - зазначив Рютте.
Він нагадав, що російська агресія є неспровокованою від самого початку.
"Генеральний секретар НАТО підкреслив, що Україні необхідно забезпечити всі ресурси для охорони своєї території та суверенітету."
Перед заходом у Гаазі посол США при НАТО Метью Вітакер повідомив, що президент Дональд Трамп висловив своє "невдоволення" у зв'язку з атаками Росії на цивільну інфраструктуру та великі міста України.
"Я хочу долучитися до багатьох голосів по світу із засудженням ударів по цивільних в Україні і хочу висловити найглибші співчуття рідним загиблих, включаючи громадянина Америки, що загинув під час (одного з) останніх ударів", - зазначив Вітакер.
Утім, виступаючи від імені президента, посол заявив про очікування від "обох сторін".
"Дипломат висловив заклик до обох сторін проявити стриманість."
Генсек НАТО оголосив, що Альянс вважає Росію своєю головною загрозою.
Посол США в НАТО Метью Вітакер прогнозує, що за підсумками саміту буде прийнята заява, яка, враховуючи загрозу з боку Росії, міститиме зобов'язання щодо підвищення витрат на оборону Альянсу.
Зокрема, він згадав у цьому контексті необхідність збільшення видатків на оборону до 5% від ВВП, що, за його словами, є "лише початком"
"Вітакер повідомив, що ми плануємо збільшити видатки у зв'язку з тривалою загрозою, зокрема з боку Росії."
Марк Рютте заперечив, що Іспанія матиме винятки з цілей оборонних витрат.
Іспанія раніше відкрито висловила своє незадоволення щодо ініціативи Альянсу, яка передбачає підвищення витрат на оборону до 3,5% від ВВП, а також збільшення видатків, пов'язаних з обороною, до 1,5% від ВВП.
Бельгія хоче від НАТО "максимальної гнучкості" щодо оборонних витрат, а словацький прем'єр Роберт Фіцо заявив, що Братислава сама вирішуватиме темпи збільшення оборонних витрат.
У міжчасі, за інформацією ЗМІ, Міністерство фінансів Німеччини передбачило оборонні витрати на рівні 3,5% від ВВП на 2029 рік.
Сьогодні в Брюсселі відбулася зустріч Ради Євросоюзу, присвячена закордонним справам. Міністри закордонних справ зібралися напередодні саміту європейських лідерів, який заплановано на 26-27 червня.
На засіданні обговорюватимуть не лише 18-й пакет санкцій щодо Росії, але й продовження всіх раніше затверджених економічних секторних обмежень.
Прибувши на засідання глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив журналістам про ще один важкий ракетний удар Росії по українських цивільних об'єктах.
Він підкреслив, що "Путін є ініціатором війни", тому нині важливо використати "всі доступні дипломатичні засоби", щоб зробити наступні акти російської агресії більш витратними.
"Настав момент застосувати всі можливі дипломатичні засоби, щоб примусити Росію до мирних переговорів. У них відсутні підстави для діалогу. Тому ще раз: санкції, ізоляція, замороження активів," - зазначив міністр закордонних справ України.
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, прибувши на зустріч у Брюсселі, висловив занепокоєння, що ескалація конфлікту на Близькому Сході безпосередньо позначиться на війні в Україні, особливо через підвищення цін на нафту.
Зокрема, на тлі зростання ціни на нафту через загострення війни на Близькому Сході лідери ЄС не планують знижувати цінову стелю для російської нафти.
Крім того, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна та Словаччина вирішили не підтримувати план Європейського Союзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії.
"Ми прийняли це рішення у відповідь на те, що Європейський Союз має намір заборонити державам-членам, зокрема Угорщині та Словаччині, закупівлю недорогого російського природного газу та нафти, як це відбувалося раніше," - зазначив Сійярто.
Висока представниця Європейського Союзу у справах зовнішньої політики Кая Каллас висловила думку, що до завершення тижня ЄС може ухвалити 18-й пакет санкцій проти Російської Федерації.
Деталі щодо можливості продовження вже затверджених санкцій проти Росії, а також питання впровадження нових, можна знайти в статті журналістки "Європейської правди" Тетяни Висоцької під назвою "Євросоюз між Орбаном і Трампом". Дізнайтеся, які новини можуть очікувати Україну стосовно санкцій та перспективи членства в ЄС.
Цікаво, що, за словами кореспондента "Європейської правди", високопосадовець ЄС повідомив, що на саміті 26-27 червня лідери країн Євросоюзу планують прийняти важливий документ, що стосується переговорів про вступ України. Однак, існує ймовірність, що Угорщина може відмовитися його підписати.
У Брюсселі сподіваються на те, що Зеленський особисто відвідає саміт ЄС, який відбудеться 26 червня.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив незгоду з думкою, що атаки США на Іран становлять порушення міжнародного законодавства.
Прем'єр Норвегії раніше заявив, що американська атака на іранські ядерні об'єкти є порушенням міжнародного права.
Рютте висловив, що його найбільшим побоюванням є перспектива, що Іран може отримати та використовувати ядерну зброю.
У ніч на неділю американські збройні сили завдали атак на три важливі ядерні установки в Ірані. Президент США Дональд Трамп після цього закликав Тегеран уникати відповідних дій і вирішити залишені суперечки шляхом діалогу.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс у неділю наголосив, що Сполучені Штати не ведуть війну проти Ірану, а борються з його ядерною програмою, підкресливши, що Вашингтон "не прагне зміни влади".
Сьогодні президент Дональд Трамп зробив натяк на можливість зміни режиму в Ірані, що викликало чималий інтерес.
Іран вважає, що спілкування з Вашингтоном і Тель-Авівом стало безглуздим після того, як США завдали ударів по іранським ядерним установкам.
Сьогодні ввечері Іран здійснив удар у відповідь по об'єктам американських військових сил на Близькому Сході.
Згідно з інформацією, наданою телеканалом CNN, Сполучені Штати здійснюють моніторинг ракет, запущених Іраном у напрямку військових баз у Катарі та Іраку.
Крім того, в неділю іранський парламент ухвалив рішення про закриття Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом для транспортування нафти з держав Перської затоки.
Остаточне рішення залишається за верховним лідером аятолою Алі Хаменеї.
"Це явище є вкрай ризикованим і неприпустимим для всіх", - зазначила Кая Каллас, високопосадовець ЄС, коментуючи потенційне закриття Ормузької протоки.
Міністр закордонних справ Великої Британії висловив думку, що блокування Іраном Ормузької протоки стане великою стратегічною помилкою.
В Ізраїлі стверджують, що Іран перемістив 400 кг збагаченого урану перед завданням ударів з боку США.
Китай заявляє, що атака на Іран підірвала авторитет Сполучених Штатів, а Путін бідкається через "неспровоковану агресію" проти Тегерана.
Сьогодні Дональд Трамп виразив критику на адресу Дмитра Медведєва, заступника голови Ради безпеки Росії, у зв’язку з його висловлюваннями щодо Ірану.
У новому пості на Truth Social Трамп ставить риторичне запитання: чи дійсно колишній президент Росії "необережно використав це саме слово (ядерка!) і заявив, що він разом з іншими державами надаватимуть Ірану ядерні боєголовки".
"Він справді це сказав, чи це лише плід моєї уяви? Якщо він це сказав і це підтвердиться, будь ласка, негайно повідомте мене. Такими словами не можна недбало розкидатись. Мабуть, саме тому Путін - "БОС", - продовжив він.
Ескалація на Близькому Сході - одна з тем порядку денного і у Європі.
Лідери Німеччини, Франції та Великої Британії в неділю закликали Іран не вживати жодних дій, які могли б ще більше дестабілізувати ситуацію в регіоні після ударів США по іранських ядерних об'єктах.
У спільному комюніке Фрідріх Мерц, Емманюель Макрон та Кір Стармер акцентували увагу на тому, що вони завжди однозначно підкреслювали: Іран не повинен мати доступу до ядерної зброї та більше не може бути джерелом загрози для безпеки в регіоні.
"Ми закликаємо Іран активно долучитися до переговорів, які можуть привести до укладення угоди, що розв'яже всі питання, пов'язані з його ядерною програмою", - зазначили Мерц, Макрон та Стармер.
А міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Іран повинен вступити у прямі переговори зі США, якщо хоче завершення конфлікту.
Глава іспанського Міністерства закордонних справ Хосе Мануель Альбарес оголосив про намір звернутися до Європейської ради з проханням терміново призупинити дію угоди, що регулює співпрацю між ЄС та Ізраїлем, у зв'язку з "порушеннями прав людини", які здійснюються в Газі.
Італія виступає проти тимчасового зупинення Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Ізраїлем.
Румунський парламент схвалив новий уряд, очолений прем'єр-міністром, який підтримує європейські цінності.
Дізнайтеся, як Румунія поступово долає значну політичну кризу, у статті Сергія Герасимчука та Ростислава Клімова з Ради зовнішньої політики "Українська призма". У матеріалі йдеться про те, як перемога над ультраправими силами змінює ситуацію в цій країні-сусідці України.
Більшість жителів Словаччини не підтримують ідею Фіцо щодо нейтралітету.
У Польщі відреагували на повідомлення Служби безпеки України про можливий замах на президента Зеленського в Жешуві.
