Дискримінаційна політика Російської Федерації стала причиною для вимушеного переміщення тисяч осіб, як повідомляє Моніторингова місія ООН.
Незаконні дискримінаційні дії Росії на тимчасово захоплених територіях України призвели до виникнення примусових обставин, які змусили тисячі людей залишити свої домівки і ускладнюють їхнє повернення.
Цю інформацію озвучила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у своєму звіті, повідомляє Укрінформ.
Місія детально висвітлила, як Російська Федерація примусово переміщала та депортувала людей з тимчасово контрольованих регіонів, зокрема тих, кого вважали нелояльними до окупаційної влади. Окрім того, РФ запровадила політику, яка зобов'язує громадян отримувати російське громадянство, проходити військову службу в російських збройних силах та дотримуватись законів, що суттєво обмежують їхні основні свободи. Це позбавило багатьох мешканців окупованих територій реальної можливості вибору залишитися на своїй землі.
У звіті акцентується увага на дискримінаційних наслідках, які відчувають окремі категорії людей через їх національність, політичні переконання, культурну приналежність, релігійну ідентичність або сексуальну орієнтацію. Дотримання цих упереджень підтримується шляхом застосування погроз, арештів, тортур та жорстокого ставлення.
Серед тих, хто був змушений залишити свої домівки, можна зустріти людей різних професій: педагогів, батьків, медиків, працівників атомних електростанцій, представників духовенства, правозахисників та багатьох інших, - зазначила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. - Незважаючи на те, що вони походять з різних соціальних груп, їх об'єднує спільна причина виїзду: неможливість або небажання підкоритися незаконним вимогам, які висували окупаційні органи.
Ця політика також заважає поверненню більше ніж 870 000 внутрішньо переміщених осіб на території, які знаходяться під окупацією, зазначила Місія. Вона додала, що масові конфіскації приватної власності, що належить цим особам, ще більше ускладнюють процес повернення. Обмеження та заборони на в'їзд на ці території повністю блокують можливість повернення.
"Наразі, щоб безпечно повернутися на окуповану територію, українці мали б набути російського громадянства, записати своїх дітей до шкіл, де викладають російську державну навчальну програму, утримуватися від прояву своєї української культурної ідентичності та дотримуватися російського законодавства, що обмежує свободу вираження поглядів, віросповідання, а також сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності", - зазначила Белль.
Більшість внутрішньо переміщених осіб, які були опитані експертами ООН з прав людини, вважають тривалу окупацію основною перешкодою для їхнього повернення на батьківщину.
Також згадується в доповіді, що на території під контролем України переміщені особи стикаються з особливими труднощами у реалізації своїх прав. Багато хто з них не має документів, таких як свідоцтва про народження чи посвідчення особи; переміщені з окупованої території не мають доступу до компенсації за пошкоджене або зруйноване житло. Деякі потребують реабілітації після катування та жорстокого поводження під час тримання під вартою, а діти, які навчалися за російською навчальною програмою, потребують підтримки в адаптації до української навчальної програми.
Керівник Моніторингової місії ООН підкреслила важливість гарантування права людей на добровільне повернення до своїх домівок в умовах безпеки та гідності, що має бути враховано в процесі мирних переговорів.
Як повідомив Укрінформ, незалежна міжнародна комісія ООН, що займається розслідуваннями в Україні, визначила, що депортація та примусове переміщення українських дітей Росією є кримінальними діями, що підпадають під категорію злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
