Дистанційне навчання залишається в силі, проте впроваджено нові зміни для навчальних закладів.

Дистанційне навчання здобувають сотні тисяч учнів.

З 24 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, дистанційне навчання в Україні стало не просто тимчасовим рішенням, як це було під час пандемії COVID-19, а необхідною складовою освітнього процесу. Це перетворилося на стійку та систематичну форму організації навчання.

На даний момент всі навчальні заклади в районах з підвищеним рівнем небезпеки (прифронтові території, зони частих обстрілів, окуповані області) функціонують переважно або повністю в онлайн-форматі. Такий підхід допомагає зберегти життя і здоров'я учнів, студентів та викладачів.

У досить безпечних зонах можливо впровадження гібридного формату навчання, при якому частина уроків проходить в очному форматі (за наявності укриттів та дотриманні заходів безпеки), а інша частина — в онлайн-режимі. Однак у випадку оголошення повітряної тривоги всі заняття негайно зупиняються, і учасники освітнього процесу повинні перейти в укриття. Після завершення тривоги дистанційне навчання може бути продовжено, якщо для цього є відповідні умови.

У рамках загальноукраїнського інформаційного телемарафону "Єдині новини" заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова поділилася інформацією про кількість дітей, які навчаються дистанційно як в Україні, так і за її межами.

"Впродовж 2024-2025 навчального року ми фіксували від 400 до 450 тисяч дітей, які навчались дистанційно (на території України, контрольованій урядом, - Ред.)", - розповіла експерт.

Кузьмичова зазначила, що в українських навчальних закладах дистанційно навчаються 350 тисяч дітей, які наразі знаходяться за межами країни.

Саме тому українців збентежила інформація про те, що онлайн освіту можуть скасувати.

Нагадаємо, що минулого тижня з'явилася інформація про намір скасувати наказ Міністерства освіти та науки України №1112, який регулює порядок і умови отримання загальної середньої освіти в комунальних закладах під час воєнного стану.

Цей наказ передбачає:

Після цього в Інтернеті почали з'являтися чутки про можливу відміну дистанційного навчання в Україні. Проте перший віцепрем'єр-міністр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що скасування наказу МОН №1112 не означає скасування дистанційної освіти.

У п'ятницю, 18 липня, наказ №1112 нарешті було анульовано. Крім того, з наказу Міністерства освіти і науки №1115 були виключені деякі положення, що стосуються мінімального наповнення дистанційних класів і вимог до навчання внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Громадян інформували, що ці зміни ініційовані за запитом народних депутатів та представників прифронтових громад.

Кузьмичова зазначає, що скасування наказу МОН №1112 та інших норм було викликане особливостями дистанційного навчання. Раніше, до скасування, дистанційний клас мав формуватися з 10 учнів для сільської та селищної місцевості, і з 15 учнів для міських територій. Проте це правило не завжди дотримувалося. Вона підкреслює, що реальна наповненість класів під час синхронних занять, коли проводяться очні уроки, дуже рідко досягає максимальних показників.

Наразі ж вимоги до наповнення дистанційних класів встановлено на рівні очних та змішаних: не менше п'яти учнів для відкриття. Також класи для дистанційного навчання можуть відкриватися незалежно від наявності повної лінійки паралелей в школі. Щодо дітей ВПО, то вони можуть навчатися дистанційно незалежно від місця перебування.

Дистанційна форма освіти в Україні в жодному випадку не скасована, наголошує Кузьмичова.

"Цю тему ніколи не обговорювали і навряд чи обговорюватимемо в майбутньому. Це лише один із способів, яким може проводитися навчальний процес," - зазначила вона.

За словами Кузьмичової, діти, що знаходяться за межами країни, "все ще мають можливість отримувати дистанційну освіту". Щодо дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), то їх навчання може відбуватися у дистанційних класах, залежно від ситуації з безпекою. Однак, більш ефективним варіантом для них є індивідуальна форма навчання, яка також передбачає використання дистанційних комунікаційних засобів, зазначила експерт.

Вона зауважила, що позиція Міністерства освіти і науки залишається незмінною: у тих регіонах, де забезпечено безпечні умови (з рівнем ризику, що класифікується як "задовільний" або "помірний") та відновлено очне навчання, дітям рекомендується навчатися в класах. Це зумовлено тим, що "переваги навчання в очному форматі не можуть бути компенсовані жодною, навіть найкращою, формою дистанційного навчання".

"Проте в умовах, де такі можливості відсутні, залишається актуальною опція навчання в дистанційних класах," - зазначила заступниця міністра освіти та науки.

Окремо варто звернути увагу на ситуацію з виїздом дітей разом з батьками за межі України. На квітень 2025 року, за даними, кількість українських дітей шкільного віку, які перебувають за кордоном, досягає 2,1 мільйона. Проте лише 358 тисяч з них Міністерство освіти і науки враховує у рамках української освітньої системи, тобто ці діти продовжують навчання в українських школах, використовуючи різні форми навчання.

Намічається загрозливий тренд. Наприкінці 2024 року керівник дистанційної комерційної школи Володимир Страшко повідомив про аномальну кількість звернень від батьків, які планують вивозити дітей з України.

За його словами, раніше більшість запитів стосувалася підлітків, які навчаються у 10-11 класах, оскільки батьки прагнули виїхати з країни до того, як їхні діти досягнуть повноліття. Наразі ж бажання завершити навчання в дистанційному форматі виявляють батьки "всіх дітей, незалежно від їхнього віку та статі".

За словами Страшка, діти, які виїхали за межі країни рік чи два тому, втрачають можливість отримувати українську освіту. Це пов'язано з тим, що їхні родини ухвалили рішення залишитися за кордоном назавжди. Він також зазначає, що серед одинадцятикласників зростає кількість учнів, які не збираються складати НМТ, оскільки не мають наміру вступати до українських вишів. Цю інформацію він оприлюднив на своїй сторінці у Facebook.

"В деяких класах таких дітей 90%. Умовно 27 з 30 поїдуть. Скоріш за все назавжди",- додав він.

Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що Україні необхідно розробити державну стратегію для повернення біженців. Вона підкреслила важливість роботи над поверненням як дорослих, так і молоді у своєму інтерв'ю для Укрінформу.

Вона зазначає, що як юнаки, так і дівчата покидають країну. Лещик стверджує, що основною причиною для виїзду молоді та їхніх батьків є питання безпеки. Крім того, їх непокоїть інформація про можливе зниження віку мобілізації в державі.

Але як залучити молодь назад? Згідно з дослідженням, проведеним уповноваженим з прав людини, ключовими факторами для повернення біженців є наявність житла, роботи та сімейних зв'язків в Україні. Окрім того, значна частина батьків акцентує увагу на можливостях освіти. Поки ці питання залишаються невирішеними, навряд чи можна сподіватися на повернення молодого покоління українців.