П'ять років за ґратами. Хто може отримати реальний строк за ухилення від служби в армії?
Коли ухилянта можуть засудити до тюрми
Хоча адміністративна відповідальність, така як штраф, є основною мірою покарання за порушення мобілізаційного законодавства, певні дії можуть призвести до реального тюремного ув'язнення, каже в коментарі для РБК-Україна радник юридичної фірми Gracers Сергій Савинський.
"Мова йде, зокрема, про свідоме ухилення від служби в армії або підробку документів для отримання відстрочки. Наприклад, якщо особа надає фальшиві медичні довідки чи інші папери, це може бути визнано кримінальним злочином", - підкреслює він.
Судова практика показує, що в умовах війни суди проявляють значну строгість щодо подібних правопорушень.
"Засудження до тюремного ув'язнення в таких випадках не рідкість, адже подібні рішення покликані не тільки дотриматися законності, а й попередити інші спроби ухилення. Тож фальсифікація документів чи відкрите ігнорування мобілізаційних вимог може мати серйозні наслідки", - підкреслює Савинський.
Кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років передбачена ст. 336 ККУ за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, коментує РБК-Україна партнерка Attorneys at Law "Leshchenko, Doroshenko & Рartners" Лідія Карплюк.
Вона дослідила існуючу судову практику.
Фахівець каже: до кримінальної відповідальності за цією статтею можуть притягнути військовозовʼязаного, який пройшов медичний огляд, за результатами якого ВЛК його визнали придатним до військової служби та вручили повістку з визначеним терміном прибуття для відправки до лав ЗСУ ("бойову" повістку або мобілізаційне розпорядження), але за нею людина не зʼявилася без поважних причин. І, відповідно, умисно ухилилася від призову на військову службу.
Щодо покарань у подібних справах, наразі здебільшого винних засуджують до реальних термінів увʼязнення, найчастіше на підставі мінімальної санкції статті 336 Кримінального кодексу України, що передбачає три роки позбавлення волі, зазначає Лідія Карплюк.
"У багатьох випадках можна спостерігати, що навіть якщо особу в суді першої інстанції засуджують до тюремного ув'язнення, але з умовним звільненням від покарання на іспитовий термін, апеляційний суд часто скасовує таке рішення щодо звільнення і призначає фактичний термін позбавлення волі. Ці рішення також знаходять підтримку на рівні касаційного суду," - зазначає вона.
Фахівець наводить кілька прикладів таких судових справ. У одному випадку суд першої інстанції засудив чоловіка за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі, але звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік на підставі ст. 75 КК України (умовне засудження). Апеляційний суд скасував це рішення щодо звільнення з випробуванням і ухвалив новий вирок, призначивши 3 роки позбавлення волі без умовного звільнення.
У своїй постанові від 24 жовтня 2024 року Верховний Суд підтвердив рішення апеляційного суду, підкресливши, що охорона Вітчизни, а також забезпечення незалежності і територіальної цілісності України є конституційним обов'язком для всіх громадян.
"У ситуації збройної агресії з боку іноземної держави, захист Батьківщини стає надзвичайно важливим. Тому наслідки ухилення від військової служби в таких умовах повинні бути такими, щоб запобігти вчиненню нових кримінальних злочинів як з боку засуджених, так і інших осіб", - зазначає співрозмовниця.
Якщо буде встановлено, що особа свідомо уникала призову на військову службу, то за підсумками судового розгляду кримінальної справи, ймовірно, винного можуть засудити до реального терміну ув'язнення, зазначає Лідія Карплюк.
