Запити, інспекції та загрози: Reuters повідомляє про майбутнє військовополонених з Північної Кореї.

Справи громадян Північної Кореї будуть аналізуватися відповідно до діючого законодавства та існуючих практик.

Двоє військовослужбовців з Північної Кореї, які потрапили в полон під час конфлікту на стороні Росії в Україні, наразі знаходяться на території Південної Кореї. Це породжує ряд запитань стосовно їхнього захисту, проведення розслідування та можливості переселення, а також юридичних аспектів, що стосуються їх перевезення до Південної Кореї. Як повідомляє Reuters, в подальшому можуть бути різні сценарії розвитку подій.

Передбачається, що спершу військових піддадуть допиту та проведуть перевірку їхньої безпеки. Лише після цього уряд Південної Кореї ухвалить рішення щодо надання їм захисту та початку процесу їхньої релокації.

У Міністерстві об'єднання Південної Кореї в понеділок заявили, що справи північнокорейців розглядатимуть згідно з чинним законодавством та наявною практикою, що вказує на можливе застосування закону про захист і підтримку переселення північнокорейських перебіжчиків.

Згідно з цим законодавством, Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) проводить перевірки осіб, які отримали тимчасовий захист. У процесі цих перевірок визначають їхню особистість, з'ясовують причини їхньої втечі з Північної Кореї та оцінюють різні аспекти безпеки.

Розслідування та тимчасовий захист можуть тривати до 90 днів, але в окремих випадках цей термін може бути продовжений. Проте військовий досвід зазначених солдатів та їхні знання щодо присутності північнокорейських військових у Росії можуть стати підставою для проведення більш детальних допитів.

Опозиційний депутат Ю Йон-Вон, який мав зустріч з військовими в Україні в лютому 2025 року, підкреслив, що ці особи служили у спецпідрозділах Північної Кореї. Він зазначив, що ці солдати можуть надати інформацію про тренування північнокорейських військових, їхні бойові можливості та роль Пхеньяна у конфлікті.

Зазвичай, питання про відповідність особи, що прибула з Північної Кореї, критеріям для надання захисту, розглядає міністр з питань об'єднання. Однак, у разі необхідності, це рішення також може ухвалити директор Національної розвідувальної служби (NIS), якщо національна безпека цього вимагає.

Ю заявив Reuters, що через делікатність цієї справи військових можуть тримати подалі від громадськості довше, ніж інших прибульців із Північної Кореї.

Ймовірно, південнокорейська влада також оцінить фізичний і психологічний стан військових. Ю розповів, що під час його зустрічі з ними вони перебували окремо від інших ув'язнених в українському ізоляторі. Тривала ізоляція та невизначеність, на його думку, могли негативно позначитися на їхньому психологічному стані.

У Третій Женевській конвенції зазначено, що після закінчення бойових дій військовополонених слід швидко звільнити та репатріювати, підкреслює агентство. Проте ці норми не забороняють, щоб військовополонені були звільнені раніше чи переведені до іншої держави.

Південна Корея та Україна не пояснили, на яких саме правових підставах відбулося таке переведення, зокрема чи означає воно офіційне припинення статусу військовополонених для цих військових.

Науковий співробітник Інституту Седжон Пітер Уорд зазначив, що репатріація є головним правилом щодо подальшої долі військовополонених, однак її не варто застосовувати, якщо повернення може негативно вплинути на їхній добробут або порушити їхні права людини. Уорд зазначив, що норми гуманітарного права та права у сфері прав людини дозволяють перевести цих військовополонених до третьої країни на їхній вибір, якщо ця країна погодиться їх прийняти.

У той же час, професорка з Корейського університету та колишня спеціальна представниця з прав людини в Північній Кореї Лі Шін-ва зазначила, що переведення військовослужбовців може призвести до юридичних і дипломатичних суперечок. Це пов'язано з тим, що міжнародне право визнає Північну Корею як окрему державу, тоді як Південна Корея вважає північнокорейців своїми громадянами. Однак висловлене військовими бажання емігрувати до Південної Кореї та потенційні ризики, з якими вони можуть зіткнутися на півночі, слугують підставами для їхнього прийняття.

Чи існувала можливість повернення їх назад до Північної Кореї?

Міжнародні норми у сфері прав людини не допускають повернення військових до країни, якщо там їм може загрожувати реальний ризик тортур, переслідувань або іншого жорстокого поводження. Принцип невидворення також не дозволяє відправляти людей туди, де вони можуть зіткнутися з такими небезпеками.

Лі підкреслила, що основним принципом для військовополонених є їхня репатріація. Проте міжнародні норми також допускають можливість добровільного повернення. Крім того, існує заборона на примусове відправлення особи назад, якщо це може загрожувати її життю або привести до переслідувань та тортур.

До того ж обидва військові неодноразово висловлювали бажання поїхати до Південної Кореї. Про це вони говорили, зокрема, в інтерв'ю для ЗМІ та під час зустрічі з Ю. Уорд зазначив, що з погляду міжнародного права Північна Корея має небагато підстав вимагати їхнього повернення.

Нагадаємо, Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, яких Сили оборони взяли в полон у Курській області у січні 2025 року. Полонені військові -- 21-річний Пек і 26-річний Рі -- вже розповідали, як потрапили на війну проти України.

У подальшому президент Південної Кореї Лі Чже Міон разом зі своєю командою оголосили, що Україна не дотрималася угоди про конфіденційність, яка була укладена з метою захисту солдатів від потенційних загроз, що могли виникнути внаслідок розкриття деталей їхньої передачі. Вони послалися на міжнародні норми та гуманітарні цінності в своїй заяві.

Невдовзі після цього в адміністрації президента України спростували наявність угоди про конфіденційність з Сеулом.

Тим часом представник адміністрації президента Південної Кореї високого рангу повідомив, що Київ заздалегідь інформував Сеул про намір президента України Володимира Зеленського згадати двох північнокорейських військовополонених під час свого виступу на Генеральній Асамблеї ООН, незважаючи на раніше досягнуту угоду про нерозголошення цієї інформації. Він зазначив, що через дипломатичні канали Південна Корея була в курсі можливого озвучення цього питання, проте не мала уявлення про те, яким чином воно буде подане.

Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістр у галузі зовнішньої політики та старша аналітикиня Центру "Нова Європа", у своїй статті "Сеул між Москвою та Києвом: чому союз з Україною так і не склався" розкриває причини, чому проблема військовополонених стала однією з небагатьох тем, що обговорюються в діалозі між Києвом і Сеулом.