Вивчав активності російських сил на захоплених територіях: внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув керівник Інституту стратегічних досліджень і безпеки.
Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський трагічно загинув у ДТП 13 листопада 2025 року. Інформація про цю подію стала відома наступного дня, коли його колеги та друзі підтвердили факти і почали ділитися спогадами про нього. Лисянський активно займався дослідженнями, пов'язаними з окупованими територіями Донбасу, і був одним з найвідоміших правозахисників у цьому регіоні.
Одним із перших публічно повідомив про трагедію в Facebook письменник Максим Бутченко, який працював з Лисянським над дослідженнями щодо впливу російської окупації на Донбас. Він написав, що досі не може повірити у смерть друга, підкресливши його вклад у документування злочинів та підтримку людей, які постраждали від війни.
"Вчора в аварії tragically загинув мій близький товариш Павел Лисянский. Не можу повністю усвідомити цю втрату, адже його внесок у боротьбу з окупацією та вивчення дій росіян на захоплених територіях важко переоцінити. Павло був не лише вірним другом, а й відданим своїй справі, справжнім патріотом України, який щиро підтримував усе, що нас пов'язувало з українським Донбасом. Спочивай у мирі, друже. Ти пішов занадто рано, але встиг зробити так багато," - написав Бутченко у своєму зверненні.
У своїй діяльності Лисянський поєднував правозахист, аналітику й польову роботу. Він часто виїжджав у прифронтові райони, де спілкувався з місцевими жителями, збирав свідчення та фіксував випадки порушення прав людини.
Колеги часто відзначали, що він працював без перерви, іноді навіть на межі фізичного та емоційного виснаження, оскільки глибоко відчував свою відповідальність за ситуацію в Донбасі. Його Інститут активно випускав огляди, звіти та попередження про нові загрози, які виникали внаслідок дій окупаційних адміністрацій і ставали небезпечними для місцевих жителів.
Павло Лисянський з'явився на світ 11 вересня 1987 року в Антрациті, що в Луганській області, у сім'ї гірничого інженера. З раннього віку він активно займався вільною боротьбою, беручи участь у численних міських, обласних та міжнародних турнірах. Під час навчання в школі він виявляв інтерес до гуманітарних наук і відвідував курси журналістики, організовані місцевою друкарнею.
Свій перший професійний досвід я здобув у 15 років, працюючи учнем гірника на поверхневій шахті ім. Космонавтів у Ровеньках. Після закінчення школи я вирішив продовжити навчання у технічній сфері: у 2005 році вступив до Донбаського державного технічного університету на гірничий факультет. Згодом я також здобув другу вищу освіту в галузі економіки. У 2012 році я почав навчання на юридичному факультеті Харківського університету ім. Ярослава Мудрого, яке завершив у 2016 році.
Протягом своїх студентських років я активно займався самоврядуванням, неодноразово очолюючи студентські ради на факультеті, в гуртожитку та на рівні університету. Щоразу в літній період я працював на вугільних підприємствах, а після завершення навчання обіймав керівні та інженерні посади на шахтах ДП "Ровенькиантрацит" і ДП "Луганськвугілля". У 2014 році я виконував обов'язки заступника директора шахти "Фащевська", розташованої в районі активних бойових дій поблизу Дебальцевого.
У житті Лисянського кілька разів траплялися напади: у 2010 році він отримав два вогнепальних поранення під час виборчої кампанії в Алчевську, а у 2013 році - три ножових поранення в Антрациті. Обидва випадки він пов'язував зі своєю громадською діяльністю.
На початку війни на Донбасі став одним із засновників "Східної правозахисної групи", що досліджувала порушення прав людини на окупованих територіях. Організація підготувала низку аналітичних звітів, які привернули увагу міжнародних медіа та сприяли звільненню низки незаконно утримуваних осіб.
У 2016 році працював помічником народного депутата, а 30 березня 2018 року був призначений представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Луганській і Донецькій областях. Отримував відзнаки за правозахисну діяльність, зокрема Німецько-Французьку премію за права людини і верховенство права.
Мав спортивні звання: майстер спорту України з самбо, кандидат у майстри спорту з дзюдо, призер та чемпіон Луганської області з боксу.
Як зазначав OBOZ.UA, 30 жовтня у Кам'янці-Подільському відбулося прощання із захисником Дмитром Ткачуком. Цей поліцейський, який служив у стрілецькому батальйоні поліції, загинув у бою 26 жовтня на Покровському напрямку. Його життя обірвалося внаслідок атаки ворожого дрону.
