Два законодавчих акти, дві історії НАБУ та САП: дізнайтеся, які особливості мають документи, що стосуються "картонної революції".

Як НАБУ, так і САП відреагували на закон №13533.

31 липня, у четвер, Верховна Рада України ухвалила законопроект №13533, отримавши 331 голос "за". Цей проект був ініційований президентом Володимиром Зеленським. Прийняттю нового закону передувала тривала історія з затвердженням первісної версії документа, що стосувався зміни повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - закону №12414.

"Телеграф" провів аналіз та визначив ключові відмінності між двома редакціями законопроекту.

Законопроект, який був розглянутий Верховною Радою 14 липня, вносив зміни до діяльності антикорупційних установ і суттєво підвищував вплив генерального прокурора. Зокрема, документ переглядав повноваження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та передавав частину його функцій до компетенції генерального прокурора.

Раніше закон чітко визначав, що голова або заступники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) є керівниками в своїй галузі. Проте новий законопроект усунув цю норму, натомість керівниками вважалися всі обласні, окружні прокурори та генеральний прокурор. Таким чином, статус керівника САП більше не вирізнявся, і його прирівнювали до звичайного прокурора.

Згідно з цим законопроектом, генеральний прокурор отримував можливість видавати письмові інструкції слідчим. Це створювало умови для фактичного контролю над розслідуваннями. Крім того, він міг доручати іншим прокурорам здійснювати моніторинг прогресу слідства у певних справах.

До цього моменту передачу справ мали можливість здійснювати різні органи, зокрема генеральний прокурор та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Однак законопроект №12414 надавав це право виключно генеральному прокурору. Таким чином, тільки він мав би право визначати, хто буде займатися розслідуванням резонансних справ, зокрема, пов'язаних з корупцією.

У випадку, коли декілька органів мали можливість розслідувати одне і те ж питання, остаточне рішення було покладено на генерального прокурора.

Документ також stipulував, що письмові підозри, адресовані високопосадовцям, таким як депутати, міністри, судді тощо, можуть підписувати виключно генеральний прокурор. Раніше ця функція була доступна і керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з цим законом, підозрювані у корупції високопосадовці, включаючи міністрів та депутатів, мали можливість особисто звертатися до генерального прокурора з проханням закрити справу проти них. Якщо генпрокурор дав згоду, то провадження щодо цієї особи припинялося, однак загальне розслідування могло тривати далі.

У справах, що стосуються НАБУ, будь-яка угода зі слідством, що передбачає визнання провини, повинна була отримувати схвалення не тільки від прокурора САП, але й від генерального прокурора. Це додатково підвищувало його авторитет і вплив.

Раніше детективи НАБУ отримували завдання виключно від прокурорів САП. Однак новий закон надав їм можливість отримувати вказівки і від інших прокурорів, залучених до конкретної справи. Це призвело до розмиття меж і створило можливості для втручання в процес розслідування.

Генпрокурору надавалося право самостійно вирішувати, яку справу розслідує НАБУ -- якщо йшлося про злочини з великими наслідками для держави чи людей. Раніше це вирішував прокурор САП. Також НАБУ могло брати справи інших органів, але лише з дозволу генпрокурора.

У підсумку, цей закон зосередив у руках генерального прокурора практично всі механізми впливу на антикорупційні розслідування, включаючи право на призначення підозр, передачу справ і нагляд за діяльністю детективів.

31 липня Верховна Рада прийняла законопроект, що вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу і ряду інших нормативних актів.

Основне, що зазначено в законі, полягає в тому, що детективи НАБУ взаємодіють виключно з прокурорами САП та підпорядковуються тільки їм. Жоден інший прокурор, навіть з Генеральної прокуратури, не має права давати їм вказівки. У разі, якщо детектив не виконує законну вказівку прокурора САП, його можуть відсторонити від виконання обов'язків.

Одночасно прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має можливість самостійно обрати, яку справу передати Національному антикорупційному бюро, навіть якщо вона формально не підпадає під їхню юрисдикцію. Наприклад, якщо справа стосується загрози суверенітету України або впливає на права декількох осіб, її також можуть направити до НАБУ.

Також чітко прописано, що справи НАБУ не можна просто так забирати та віддавати іншим слідчим органам. Це дозволено лише у виняткових випадках, якщо, скажімо, через війну детективи фізично не можуть працювати. У такій ситуації рішення про передачу може ухвалити генпрокурор або керівник САП.

Генеральний прокурор отримав можливість надавати письмові вказівки стосовно передачі матеріалів справ усім слідчим органам, за винятком НАБУ. Він не має права втручатися у діяльність детективів або підрозділу внутрішнього контролю Бюро. Це забезпечує певну ступінь автономії для НАБУ.

Закон підтвердив, що директор САП та його заступники мають повноваження відкликати апеляційні скарги, вносити зміни або скасовувати вже подані жалоби, якщо вони раніше були залучені до справи. Крім того, вони можуть ініціювати перегляд справ у разі наявності виключних обставин.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мають право самостійно коригувати або скасовувати рішення своїх підлеглих, наприклад, відмовлятися від раніше поданих апеляцій. Всі вказівки прокурорів повинні мати письмову форму, усні інструкції заборонені.

У випадку виникнення конфлікту щодо того, який орган повинен вести розслідування - НАБУ, БЕБ чи інший, рішення про це приймає або генеральний прокурор, або керівник відповідної спеціалізованої прокуратури.

Прокурори та детективи мають можливість залучати до проведення слідчих дій співробітників поліції, Служби безпеки України або інших оперативних підрозділів. Проте в Національному антикорупційному бюро України такі доручення можуть видавати лише детективи Бюро або прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; інші прокурори не мають на це права.

У разі крайньої необхідності -- якщо є пряма загроза життю або злочинець тікає -- слідчі, дізнавачі та прокурори мають право заходити до помешкань навіть без ухвали суду. Але це допускається лише в дуже виняткових ситуаціях.

У законодавстві чітко зазначено, що прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) підпорядковуються виключно своєму керівництву. Генеральний прокурор, незважаючи на формальну вищість у ієрархії, не має права втручатися в їхню діяльність. Усі внутрішні розпорядження САП повинні узгоджуватися з її керівником.

Розпочати розслідування щодо народних депутатів, президентських кандидатів, уповноважених з прав людини, членів Рахункової палати, директора Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та інших високопосадовців можуть лише дві особи: Генеральний прокурор або його заступник, який керує САП. Це обмеження покликане зменшити ймовірність політичного впливу через кримінальні справи.

Кожні два роки піддаватимуть поліграфічній перевірці всіх, хто має доступ до державних таємниць, включаючи співробітників НАБУ, САП, БЕБ, ДБР, Офісу генпрокурора, СБУ, поліції та інших. Це має на меті виявлення можливих зрадників. Процедура перевірки узгоджується зі Службою безпеки України.

Окремо протягом півроку після набуття чинності законом всі ці працівники пройдуть спеціальну перевірку на лояльність -- щоб переконатися, що ніхто з них не співпрацює з Росією.

Генеральна прокуратура та Міністерство юстиції повинні активізувати зусилля з розшуку осіб, які втекли з України, щоб уникнути покарання. Також планується спростити процедуру їх екстрадиції. Якщо для цього знадобляться нові законодавчі ініціативи, уряд повинен розробити їх протягом наступних трьох місяців.

Також закон вимагає активніше виявляти та повертати вкрадені кошти та майно -- зокрема з-за кордону. До цього мають підключитись СБУ, поліція, АРМА та інші структури.

У час дії воєнного стану співробітникам НАБУ заборонено залишати країну, за винятком офіційних відряджень. Внутрішні регламенти щодо цього повинні бути затверджені протягом наступного місяця.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура висловили свою підтримку законопроекту №13533, ініційованому президентом Володимиром Зеленським. Обидва органи, що займаються боротьбою з корупцією, вважають, що цей документ відновлює їхні повноваження та забезпечує незалежність у процесі розслідування.

"НАБУ та САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду якнайшвидше прийняти ініціативу президента за основу та в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ та САП", - йдеться у спільній заяві.

В НАБУ зазначили, що застосування поліграфа для співробітників антикорупційних установ не є нововведенням.

У той же час в Бюро підкреслили, що необхідно ретельно визначити процедуру перевірок, яку затвердять НАБУ та СБУ, щоб запобігти можливим спробам тиску або втручання в діяльність детективів.

Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про те, як голосування у Верховній Раді спонукало українців до створення веселих і дотепних мемів.