"Звернення до Зеленського" через електрику: як Росія систематизувала тортури, а українці змушені домагатися визнання своїх прав як постраждалих.

Російські правоохоронці розробили комплекс сексуалізованих тортур для українських військових, застосовуючи радянські телефони та інструкції ФСБ. У розслідуванні "Радіо Свобода" розглядаються питання, як пережити це жахіття та чому повернувшись додому, доводиться ще й стикатися з проблемами, пов'язаними з державними чиновниками.

Російські військові та спецслужби систематично застосовують сексуалізовані катування та насильство щодо українських військовополонених і цивільних заручників. Як свідчить спільне розслідування правозахисних організацій Truth Hounds та Міжнародного партнерства з прав людини (IPHR), опубліковане Радіо Свобода, у російських катівнях діє чітко скоординована державна система, спрямована на придушення волі та руйнування особистості українців.

БЕЗ ТАБУ висвітлює, як агресори використали катування як інструмент, а також які труднощі переживають жертви після повернення до рідних домівок та чому державна система відновлення цивільних осіб досі не функціонує ефективно.

Російські силовики розробили системні методи катувань для українських громадян / Фото: Радіо Свобода

"Дзвінок Зеленському" та радянські ТАПи

Правозахисники ретельно зафіксували свідчення 212 чоловіків з регіонів сходу та півдня України (більшість з яких походять з Херсонщини), які стали жертвами сексуального насильства в умовах конфлікту. Найпоширенішою формою катувань виявилося застосування електричного струму до геніталій, анального отвору та сосків.

Колишній полонений, речник громадського об'єднання "Alumni" Олександр Максименко, який провів у російській катівні в окупованому Херсоні понад місяць, розповів про ідентичні методи катувань у різних населених пунктах.

"Людину фіксували на стільці, підключаючи електроди до найбільш чутливих ділянок тіла: мочок вух, мізинців, статевих органів. Перед активацією електричного струму говорили: 'Тепер ти можеш зателефонувати Зеленському'. Це був 'дзвінок Зеленському', а також Байдену чи Трампу. Ці слова лунали одночасно в різних тюрмах і містах, створюючи враження, що вони проходили певну підготовку чи тренування щодо методів катування', - розповідає Олександр Максименко."

Для катувань струмом окупанти масово використовували старі радянські польові телефонні апарати ТА-57 ("тапіки"), випущені ще у 1950-х роках. Наявність застарілої спецтехніки в усіх місцях утримання свідчить про те, що російські силовики готували ці знаряддя заздалегідь.

Окрім катувань струмом, другою найпоширенішою формою насильства стали погрози зґвалтуванням та безпосередні зґвалтування. В Херсонському ізоляторі тимчасового тримання росіяни навіть облаштували окрему камеру для сексуального насильства, використовуючи її для залякування та зламу духу бранців.

Федеральна служба безпеки та системний аспект правопорушень.

Дослідження, проведене організацією Truth Hounds, виявило, що акти катування мали місце як у неофіційних локаціях (наприклад, у підвалах і гаражах), так і в офіційних закладах Російської Федерації, таких як слідчі ізолятори та в'язниці. У цих процесах активно брали участь працівники ФСБ, Росгвардії та Федеральної служби виконання покарань Росії.

"Співробітники ФСБ присутні в місцях утримання, вони перебувають під час допитів, іноді віддають накази щодо застосування сексуалізованого насильства, а іноді й самі беруть у ньому участь", - наголошує юрисконсульт Truth Hounds Еван Харарі.

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні також кваліфікувала ці дії як частину скоординованої державної політики РФ, що підпадає під категорію злочинів проти людяності.

Бюрократичні труднощі та недоступність державної підтримки.

Постраждалі від катувань стикаються з важкими довгостроковими наслідками: ПТСР, серцево-судинними захворюваннями, втратою зубів та безпліддям. У багатьох молодих чоловіків після ударів струмом повністю знищена репродуктивна функція.

Попри те, що наприкінці 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про додаткову державну підтримку постраждалих від сексуального насильства під час війни, реальні механізми допомоги цивільним досі не запрацювали. Наразі реабілітацією цивільних бранців займаються виключно неурядові організації за кошти міжнародних донорів.

Окремою складністю для звільнених з полону є процедура отримання офіційного статусу потерпілого. Державні установи ставлять перед ними вимоги щодо надання складних для здобуття доказів, що ускладнює їхнє становище.

"Шляхом голосування комісія вирішила, що доказової бази недостатньо. Хоча на той момент вже вийшло велике інтерв'ю зі мною для BBC, про мене вже писала газета The New York Times... Це психологічно важко, коли ти постраждав за свою країну, боровся з ворогом, а потім тут якийсь чиновник каже тобі: "Тепер доведи це"", - ділиться Олександр Максименко, якому вдалося отримати статус лише з другої спроби завдяки свідченням інших бранців.

Реабілітація на основі принципу "один до одного"

Унаслідок недоліків в державній системі, колишні в'язні створили власну ініціативу підтримки під назвою "Alumni". Ця організація функціонує на основі принципу "рівний - рівному", де роль фасилітаторів виконують чоловіки, які самі пережили жахи російських тюрем і отримали відповідну психологічну підготовку. Такий підхід сприяє допомозі постраждалим у подоланні соціальної стигми та ізоляції.

Водночас триває юридичний процес. На літо 2026 року Офіс Генерального прокурора ініціював 401 кримінальне розслідування, пов'язаних із сексуальним насильством, вчиненим окупаційними військами (151 справа стосується чоловіків, 250 – жінок і 23 – дітей). Українські суди вже ухвалили 19 заочних вироків проти російських солдатів.

У червні 2026 року Організація Об'єднаних Націй офіційно включила Росію до "чорного списку" через сексуалізоване насильство в Україні, підтвердивши 310 окремих випадків. Це рішення стане важливим елементом доказової бази для майбутніх міжнародних судів і виплат репарацій жертвам.

Раніше медіа «БЕЗ ТАБУ» повідомляло, що ООН опублікувала звіт, в якому йдеться про масові випадки катувань та неналежні умови утримання українських військовополонених у російських в’язницях і слідчих ізоляторах.