"Єдність через різноманітність": як у Києві відбувся Марш рівності

Більше 1500 осіб долучилися до Маршу рівності. Незважаючи на війну, тиск ультраправих сил та обмеження безпеки, учасники знову вийшли на вулиці, щоб підкреслити: права ЛГБТ+ в Україні залишаються незахищеними, а питання рівності не можна відкладати на потім.

Близько 9 ранку суботи, 14 червня, центр української столиці оточили сотні правоохоронців. Поліцейські вишикувалися в колони та пригнали десятки автобусів, створивши щільний "кордон" навколо перетину вулиць Богдана Хмельницького та Євгена Чикаленка. Через нього після перевірки документів та огляду речей з металошукачем до будівлі музею історії Києва одне за одним проходили учасники "КиївПрайду", чимало з яких були яскраво одягнені. Лише потрапивши в оточену зону, вони діставали до того сховані веселкові прапори, стяги України та ЄС, плакати та транспаранти на підтримку ЛГБТ+ спільноти.

У столиці України вдруге в умовах повномасштабної війни Росії проти країни відбувся Марш рівності, який цього року проходив під девізом "Єдність у різноманітті". Незважаючи на похмуру погоду та загрози обстрілів з боку агресора, за інформацією громадської організації "КиївПрайд", захід зібрав понад 1,5 тисячі учасників, що значно перевищило попередню кількість зареєстрованих. Серед тих, хто долучився, були як цивільні особи, так і ЛГБТ+ військові та ветерани, а також іноземні дипломати і представники українського шоу-бізнесу.

"Велика кількість людей втомилася від страху та відмови визнавати, що права людини не є пріоритетом. Війна триває, і ми намагаємося активно брати участь у цій боротьбі щодня. Але нам потрібен хоча б один момент, просимо, навіть не цілий день — лише година, щоб заявити про наші права та підкреслити їх значення," — зазначила одна з організаторок маршу, голова правління "КиївПрайд" Анна Шаригіна.

За словами очільника об'єднання "Військові ЛГБТ+" Віктора Пилипенка, на 12-му році війни в Україні досі спостерігається "ганебна ситуація" - представники ЛГБТ+ спільноти виконують військовий обов'язок перед державою, проте й досі не мають рівних прав.

"Нашу колону покосила війна. Хлопці та дівчата повернулись назад на фронт, хтось уже з пораненнями, хтось загинув. Політики постійно відкладають наші права у довгу шухляду, годують обіцянками, виставляють український народ якимось неосвіченим племенем на Заході, не ухвалюючи законів про цивільне партнерство та про посилення відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості", - каже Пилипенко.

У той час, як натовп починає активно висловлювати підтримку військовим, лунають вигуки "Слава Україні" та гасла на кшталт "Наша традиція - свобода", "Права людини завжди актуальні", "Бунтуй, люби, не віддавай свої права". На численних плакатах, що їх несуть учасники акції, можна побачити цифри "9103" та "5488" — це номери законопроєктів, ухвалення яких вимагають протестувальники.

Ознайомтеся також з темою: Дискримінація та правова невизначеність: виклики, з якими зустрічаються ЛГБТ-військовослужбовці в Україні.

Для того, щоб привернути увагу до законодавчої уразливості прав ЛГБТ+ спільноти, сьогодні на прайд вперше завітав Микола. "Чимало представників квір-спільноти беруть участь у війні. Вони можуть потрапити до лікарні, і в критичний момент їхні партнери не зможуть ухвалити важливі рішення щодо їхнього лікування. Я також можу опинитися в такій ситуації, тому я тут," - ділиться своїми думками хлопець.

Рейзор підкреслює критичну необхідність посилення кримінальної відповідальності за злочини на основі ненависті, закликаючи до прийняття відповідних законопроєктів, що відображено на його плакаті. За його словами, це питання стосується не лише представників ЛГБТ+ спільноти, а й усього суспільства загалом. "Це стосується ненависті з огляду на різноманітні ознаки: расу, національність, релігійні переконання. Вкрай важливо, щоб кожна людина в Україні могла вільно бути собою, відчуваючи себе в безпеці", - зазначає він.

Під вигуки гучномовців близько 9.40 ранку організована колона зрештою рушає. Як стверджують у "КиївПрайді", аби це сталося, їм довелося пройти через непростий діалог з представниками влади та правоохоронцями, і навіть зіштовхнутися з віктімблеймінгом. За їхніми словами, їм закидали, що проведенням заходу вони нібито провокують представників ультраправих сил на насильство. А замість запропонованого маршруту тривалістю в пів години, учасники не встигають пройти і 200 метрів від будівлі музею вулицею Чикаленка, як колону розвертають на 180 градусів.

Проте, здається, це не робить значного впливу на настрій учасників акції. Ніколь, яка вдруге прийшла на прайд зі своєю матір'ю, зазначає, що цьогорічний захід став більш інклюзивним. "Сьогодні нас зібралося більше, і це мене дуже тішить. Як демократична нація, що бореться за свободу, ми повинні підтримувати такі цінності та права. Я не відчуваю страху, адже навколо багато поліції, що забезпечує безпеку," - говорить вона.

Про прогрес у ставленні суспільства до ЛГБТ+ говорить і Маргарита. Вона вважає, що цьому сприяє курс України на європейські цінності, які, на її думку, також є частиною нашої ідентичності. Проте дівчина зізнається, що у неї виникали побоювання щодо можливих провокацій і конфліктів, а після новини про тимчасове закриття станції метро "Театральна" вона почала сумніватися, чи варто йти на захід. "Але якщо я не буду брати участь у таких подіях, я не зможу відстоювати свої права," - впевнено стверджує Маргарита.

Після того, як колона повернеться на початкову точку, організатори маршу закликають зняти веселкові символи і швидко роз'їхатися на метро, висловлюючи надію, що в майбутньому в Києві не буде потреби приховуватися.

Правоохоронці активно контролюють ситуацію, адже до кордону поліції з боку Хрещатика наближається акція противників - група людей, які виступають за так звані "традиційні цінності". Незабаром на перехресті від учасників "КиївПрайду" не залишиться жодного сліду.

Поліцейські відкривають "кордон" та кілька сотень активістів ходи "на захист сім'ї, дітей та України" сунуть на Хмельницького. На відміну від Маршу рівності, їхній рух центром Києва чомусь не обмежують - хода проходить повз Володимирську аж до Майдану Незалежності. Її учасники помітно менш прихильні до спілкування з пресою, а ті, з ким вдалося поспілкуватися DW, мотивують свою участь в акції захистом християнських цінностей та особистою огидою до ЛГБТ+. Обидві акції минулися без сутичок.