Екологічний борг: необхідність справедливості, що приносить свободу - Vatican News
У процесі підготовки до Святого року було опубліковано документ дикастерії, що займається всебічним розвитком людини, під назвою "Ювілей 2025: відпущення екологічного боргу". Ця ініціатива поєднує в собі духовні, економічні та глибоко політичні аспекти: країни з високим рівнем добробуту, які роками експлуатували ресурси та працю бідніших націй, накопичили не лише фінансові, а й значні екологічні зобов'язання перед ними.
Нагадаємо, що поняття екологічного боргу з'явилося останніми десятиліттями як спосіб осмислити глобальну екологічну несправедливість. Якщо традиційно ми говоримо про заборгованість бідних країн перед багатими, то екологічний борг показує зворотний бік цієї історії.
Заможні держави, передусім країни Півночі, забезпечили свій добробут через багатовікову експлуатацію природних ресурсів так званого Глобального Півдня. Вони викидали найбільше шкідливих речовин, видобували корисні копалини, вирубували ліси і торгували сировиною за несправедливими цінами. Усе це часто супроводжувалося шкодою для довкілля і порушенням прав місцевих громад. Церква сьогодні стверджує: розвинені країни накопичили моральний і екологічний борг, який повинен бути визнаний і врахований при перегляді глобальної економічної системи.
Папа Франциск у своєму виступі на Ювілейному форумі Spes non confundit зазначає, що фінансовий та екологічний борги є двома аспектами однієї проблеми, яка загрожує нашому спільному майбутньому. Цей подвійний борг не тільки уповільнює розвиток найбідніших країн, але й підриває моральну основу світового суспільства. Отже, Ювілей стає не лише церковним святом, а й моментом для відновлення, нової ери, в якій справедливість і милосердя повинні йти рука об руку.
Документ дикастерії нагадує: після деколонізації у XX столітті багато держав здобули свою незалежність, але разом із цим отримали й старі борги. Щоб розвинути інфраструктуру, покращити систему освіти, охорону здоров'я та енергетику, їм довелося залучати нові кредити. Так виникла боргова пастка, з якої більшість країн досі не змогли вибратися. Водночас, протягом багатьох років в цих самих країнах відбувалося виснаження екосистем, руйнувалися традиційні методи ведення господарства, зникали ліси та джерела прісної води. Усе це робилося для того, щоб задовольнити потреби ринків країн-споживачів.
Документ підкреслює, що близько 80% історичних викидів парникових газів є наслідком діяльності країн G20, серед яких США, Європейський Союз і Китай. Натомість, найбільш недостатньо розвинені держави несуть відповідальність лише за 4% цих викидів, проте саме вони найбільше потерпають від наслідків зміни клімату. Посухи, повені, деградація ґрунтів, зменшення врожайності та зникнення джерел прісної води - це буденність для мільйонів людей у Центральній Африці, Південній Азії та Південній Америці. Ці країни не мають ані ресурсів, ані належної інфраструктури для адаптації до таких умов. Ті, хто завдали найменшої шкоди, виявляються найбільшими жертвами цієї катастрофи.
Хоча зелений перехід представляється як рішення для екологічних проблем, документ наголошує, що він може відтворити старі моделі експлуатації, якщо акцент буде зроблено виключно на прибутках для заможних. Сонячні панелі, електричні автомобілі та акумулятори — все це потребує рідкісних металів, які видобуваються в країнах Півдня, часто з порушенням прав людини та шкодою для навколишнього середовища. В результаті, вигоду отримують розвинені нації, тоді як місцеві спільноти несуть екологічні наслідки.
У цьому контексті важливо також почути голоси корінних народів, фермерських спільнот, мешканців малих острівних держав, які щодня стикаються з втратою рідної землі, джерел існування, і навіть права на майбутнє. Їхня боротьба не потрапляє до головних стрічок новин, але саме вони, за словами Папи Франциска, є пророками нового способу буття, тобто людьми, які навчають нас гармонії з природою, а не підкоренням її.
Ювілейний заклик до відпущення боргу являє собою не лише економічне або політичне питання. Це акт пам'яті. Пам'яті про те, що людство - це не список окремих держав, а спільна сім'я, де біль одного - це виклик для всіх. І коли земля говорить через повені, урагани, втрату врожаїв, то це не лише природа, це волання про правду. Церква, проголошуючи Ювілей 2025 року, не просто повторює старі гасла. Вона кидає виклик звичному мисленню: замість культури боргу й домінування - запропонувати культуру дару і відповідальності.
Ватикан займає чітку позицію: визнання екологічного боргу не є актом благодійності, а вимогою справедливості. Це повернення до біблійного концепту Ювілею, року звільнення, коли відбувається повернення земель і відпущення боргів. У контексті Ювілею 2025 року, Папа Франциск закликає до анулювання або реструктуризації фінансових зобов'язань, враховуючи шкоду, яку завдано екосистемам. Він спонукає до створення нової фінансової моделі, яка визнає екологічну відповідальність, а також закликає до екологічного навернення, що починається з внутрішньої трансформації кожної людини.
Цей документ безпосередньо акцентує увагу на ключових аспектах соціальної доктрини Церкви: спільному добрі, солідарності, справедливості між поколіннями та універсальному призначенні благ. Саме ці принципи мають стати підґрунтям для формування нового економічного та культурного світогляду. Завершується документ потужним закликом до Церкви: стати пророчим голосом, активно займатися освітою, сприяти взаємодії між континентами та плекати духовну єдність. Особливо підкреслюється запрошення для молоді стати двигунами нових стилів життя, інноваційного мислення та сучасної культури.
Сьогодні ми спостерігаємо, як соціальна доктрина Церкви стає активним учасником діалогу з реальним світом, а не лише теоретичним концептом. Ювілей не тільки слугує приводом для святкувань, але й відкриває можливості для справедливості, дозволяючи звільнитися від боргів — фінансових, моральних та екологічних. Це унікальний момент, щоб відновити баланс, повернути гідність і зцілити не лише нашу планету, але й наші серця.
