Еквадор може надати дозвіл на розміщення американських військових баз на Галапагоських островах.
16 листопада еквадорці голосуватимуть за зміну конституції, що може дозволити розміщення іноземних військових баз та скасувати права природи.
Лоренцо Ідрово виріс на найвіддаленішому острові Галапагоського архіпелагу, що належить до Еквадору і розташований за 600 миль від континенту. Для нього це справжня утопія — ідеальні заходи сонця та прогулянки вздовж набережної, де можна спостерігати за морськими левами і дельфінами, що граційно вистрибують із кришталево чистих вод, а також за морськими черепахами, китами та косатками. "Можна без перебільшення стверджувати, що ми живемо в раю", — зазначає Ідрово. Однак останнім часом він починає помічати дещо нове: військові кораблі ВМС США.
У неділю, 16 листопада, громадяни Еквадору візьмуть участь у голосуванні щодо можливого скасування чинної конституції. Якщо результати референдуму будуть позитивними, це може призвести до скасування прав природи, які опосередковано будуть обговорюватися на голосуванні, а також офіційно дозволить країні встановлювати іноземні військові бази.
Схоже, США вже почали діяти на випередження. "Можна побачити кораблі ВМС, багато людей висаджуються, розвантажують військове обладнання, будують базу, встановлюють супутники", -- розповідає Ідрово. "Солдати п'яніють і хочуть ловити диких тварин". Він хвилюється, що якщо конституцію буде переписано, ситуація лише погіршиться.
Конституція, ухвалена в 2008 році, чітко забороняла розташування іноземних військових баз. Проте в минулому році, після проголошення "стану внутрішнього конфлікту", президент Еквадору Даніель Нобоа затвердив угоди щодо військової співпраці, які надали можливість американським військовим кораблям здійснювати патрулювання в цьому регіоні.
Нобоа, близький союзник президента Трампа, зараз прагне надати військовим США більш постійну присутність в Еквадорі. В інтерв'ю радіо він припустив, що постійна військова база США допоможе островам впоратися з незаконним рибальством, контрабандою палива та торгівлею наркотиками. Пізніше Нобоа відступив від цих коментарів після негативної реакції в соціальних мережах, заявивши, що Галапагоси "не розглядаються" і зараз не є пріоритетом, але не всі переконані, що він говорить правду.
Референдум відбувається на тлі зростаючої напруги. Він настає наприкінці майже місячного страйку під проводом корінних народів, зосередженого в північних високогір'ях материкової частини Еквадору. Протести почалися, коли Нобоа скасував субсидії на паливо, підвищивши ціну на дизельне паливо більш ніж на 50 відсотків.
За даними правозахисних груп, під час останніх протестів загинули щонайменше дві людини і понад 400 отримали поранення. Минулого тижня організатори припинили протест після того, як Нобоа погрожував подальшими військовими діями проти демонстрантів.
"Справді невідомо, чи буде насправді побудована та військова база на Галапагосах", -- каже Агустін Гріхальва Хіменес, колишній суддя конституційного суду. "Ми не знаємо, вірити йому чи ні".
Альберто Акоста, який обіймав посаду президента Установчих зборів у період з 2007 по 2008 рік, є визнаним автором сучасної конституції. Він висловив думку: "Військова база США не є ефективним засобом у боротьбі з наркоторгівлею; це всього лише привід. США прагнуть створити військову присутність для зміцнення своїх геостратегічних позицій в цьому регіоні, враховуючи імперіалістичну конкуренцію з Китаєм".
"Ті, хто хоче скасувати конституцію 2008 року -- це олігархи, які ніколи не погоджувалися з конституційним текстом", -- додав Акоста. "Вони ведуть жорстку кампанію проти неї, підкріплюючи її низкою брехні, щоб заплутати суспільство. Вони хочуть поховати права Матері-Землі, які представляють одне з найбільших досягнень конституції 2008 року".
Агустін Гріхальва Хіменес, суддя Конституційного суду, який прийняв важливе рішення про заборону видобутку в хмарному лісі Лос-Седрос, зазначає, що нова конституція поставить під питання "прецедентне право стосовно прав природи та колективних прав корінних народів".
"Уряд та президент Нобоа чітко висловили свою позицію про необхідність ліквідації цього суду, пропонуючи натомість створення нової установи, що підпадатиме під контроль політичних інтересів. Це свідчить про їхнє прагнення надати більше влади очевидно авторитарному режиму, який не підпорядковується іншим державним органам," -- зазначив Хіменес. "Зміна діючої конституції є недоречною, адже вона створює серйозні ризики для дотримання верховенства права та принципів демократії."
Еквадор став першою країною, яка конституційно визнала права природи у 2008 році, надавши природі, або "Пачамамі" (Матері-Землі), правосуб'єктність "існувати, зберігатися, підтримуватися та відновлюватися". Подібні заходи були прийняті урядами Нової Зеландії, Панами та Болівії, і навіть були підхоплені субнаціональними урядами та судами, такими як Пенсільванія в США та Таміл-Наду в Індії.
"Скасування або послаблення природних прав в Еквадорі стало б серйозним кроком назад для країни, яка тривалий час слугувала світовим прикладом у сфері конституційного захисту навколишнього середовища," - зазначила Марія Антонія Тігре, керівниця глобальних кліматичних судових справ у Центрі Сабіна з питань кліматичних змін, що є частиною Колумбійської школи клімату.
Якщо Еквадор вирішить відмовитися від цієї форми захисту, це може вказувати на більш загальний тренд у напрямку від інноваційних правових методів охорони екосистем, особливо в той час, коли багато країн прагнуть до посилення своїх екологічних стандартів, а не їх ослаблення.
Численні корінні, екологічні та правозахисні організації в Еквадорі висловлюють занепокоєння щодо наслідків голосування на підтримку. "Відтепер не буде жодних попередніх консультацій, а також законодавчих обговорень. Принципи, що підтримують природу, людство та міжпоколінну стійкість, будуть скасовані", — зазначив Яку Сача Перес, президент Андської координації корінних народів.
Перес гордиться досягненнями, закріпленими в конституції 2008 року, зокрема нормою, що стосується прав природи. Однак його турбує новий проект конституції, що його підтримує Нобоа. "Це уряд, який дотримується неоліберальних принципів і не проявляє чутливості до природи, Матері-Землі та водним ресурсам", - зазначив він. "Вони планують скасувати права, що заважають їхнім намірам".