Європейський парламент висловлює незадоволення діями Європейського Союзу в питанні застосування санкцій проти Угорщини.

Європарламент ухвалив вже другу резолюцію із закликом до Ради ЄС без зволікань підтвердити, що Угорщина порушує основоположні принципи Євросоюзу, що дасть можливість застосувати санкції проти Будапешта.

За останні роки Угорщина перетворилася на "гібридний режим виборчої автократії", бо угорська влада грубо порушує фундаментальні цінності Європейського Союзу, тому Рада ЄС має дати "зелене світло" офіційній процедурі покарання країни-порушниці і обмежити деякі її права. Про це йдеться у резолюції, ухваленій Європарламентом (ЄП) у вівторок, 25 листопада, під час пленарного засідання у Страсбурзі.

Європейський парламент закликає Європейську комісію, Європейську Раду та держави-члени ініціювати процедуру за статтею 7 Договору ЄС для оцінки, "чи має Угорщина серйозні та тривалі порушення цінностей Європейського Союзу". У разі підтвердження цих порушень, Будапешт може зіткнутися з санкціями, які можуть включати призупинення прав, зокрема можливості голосування урядового представника в Раді ЄС, а також замороження фінансових надходжень Угорщині з бюджету ЄС.

Європарламент фіксує системні порушення Угорщиною цінностей ЄС

Договір про ЄС декларує цінності, на яких базується Євросоюз і які є спільними для всіх країн-членів, серед них - демократія, верховенство права та повага до прав людини. Договір не має положення про виключення з ЄС країн, які порушують ці цінності. Натомість стаття 7 уповноважує Раду ЄС визначати, чи існують такі порушення з боку певної держави на підставі обґрунтованої пропозиції однієї третини держав-членів, Європарламенту чи Єврокомісії з подальшою можливістю застосувати до порушниці обмежувальні заходи. Саме такі заходи щодо Угорщини і вимагає вжити Європарламент.

Критика на адресу прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який перебуває при владі вже 15 років, звучить у Брюсселі вже досить тривалий час. Ще в 2018 році Європейський парламент скористався своїм правом ініціювати процедуру відповідно до статті 7, закликаючи Раду ЄС визнати, що Угорщина порушує основоположні цінності Євросоюзу. У документі було надано докази порушень у дванадцяти сферах державної політики, зокрема, стосовно функціонування виборчої системи, забезпечення незалежності судової гілки влади, свободи слова, боротьби з корупцією, а також захисту прав національних меншин і ЛГБТІК+ спільноти.

У 2022 році Європейський парламент затвердив свій перший звіт про Угорщину, а влітку 2024 року прийняв резолюцію, в якій зазначалося, що стан демократії в цій країні не лише не покращується, а, навпаки, швидко погіршується.

Резолюція: Бездіяльність Ради ЄС сприяє занепаду демократії в Угорщині.

У нинішній резолюції Європарламент засуджує "зумисні та системні дії угорського уряду, спрямовані на підрив основоположних цінностей ЄС". В окремому пункті згадується про зловживання угорською владою правом вето під час ухвалення стратегічно важливих питань, таких як допомога Україні та санкції проти Росії. У цих випадках право Угорщина використовує своє право вето "як важіль впливу для отримання поступок щодо верховенства права, тим самим підриваючи єдність ЄС в захисті його фундаментальних інтересів", говориться у документі.

Євродепутати вважають, що "недостатня рішучість з боку Європейського Союзу" стала чинником, що призвів до занепаду демократії, верховенства права та основних прав у Угорщині, в результаті чого одна з країн-членів перетворилася на гібридний режим виборчої автократії. У резолюції висловлюється жаль з приводу того, що Рада ЄС не змогла досягти значного прогресу в рамках поточного процесу за статтею 7.

Доповідачка: Орбан збагатився за рахунок наших цінностей

Угорська влада здійснює тиск на судову систему, корупція проникає в державні органи, а медіа-середовище контролюється проурядовою пропагандою, яка безперервно атакує критичні голоси. Крім того, ЛГБТІК+ спільнота стикається з обмеженнями своїх прав. Такі заяви зробила нідерландська євродепутатка Тінеке Стрік під час дебатів, висвітлюючи результати звіту, на якому базувалася ухвалена резолюція від групи "зелених".

Згідно з висловлюваннями доповідачки, порушення основних цінностей Європейського Союзу з боку угорського уряду не отримали адекватної реакції з боку Брюсселя. "Навпаки, протягом семи років, поки тривала процедура за статтею 7, Рада ЄС дозволяла Орбану збагачуватися за рахунок суспільства та нашої європейської спадщини, і навіть дала йому можливість підривати та контролювати нашу політику безпеки," - зазначила Стрік.

Громадяни Угорщини заслуговують на кращого керівника, "аніж Віктор Орбан із його корумпованими партнерами", а також на уряд, "який поважає верховенство права", вважає данська євродепутатка із ліберальної групи Зігрід Фрііс. "Європа — це спільнота цінностей, а не банкомат для лідерів, які підривають демократію у своїх країнах, вимагаючи нашої поваги за межами своїх кордонів", — підкреслила вона.

Польський депутат Європарламенту від соціалістичної групи Кшиштоф Смішек підкреслив, що у той час, коли "Україна бореться за своє існування у відповідь на жорстокі дії Росії, Угорщина ставить під загрозу санкції, перешкоджає спільним рішенням, відкрито саботує європейські дипломатичні зусилля та одночасно зміцнює свої зв'язки з Кремлем". Він закликав Раду ЄС активізувати механізм статті 7 і перенаправляти фінансування для Угорщини з бюджету ЄС "безпосередньо до кінцевих бенефіціарів: міст, громадських організацій і громадян, обходячи Орбана".

Ультраправі: ЄС страждає на "орбанофобію"

Резолюція отримала підтримку більшості політичних сил Європейського парламенту, які під час голосування висловилися на її користь 415 голосами. У той же час, праворадикальні групи ЄП виступили проти цього документа, набравши 193 голоси.

Під час обговорення угорський євродепутат від фракції "Патріоти за Європу" Кінга Гал висловила думку, що ЄС страждає від "орбанофобії" та веде "політичне полювання на відьом" проти Угорщини, супроводжуючи це дедалі більш абсурдними звинуваченнями. Вона зазначила, що факти, викладені в резолюції про порушення верховенства права та прав людини, базуються на даних від неурядових організацій, які, за її словами, отримували фінансування з-за кордону для дискредитації Угорщини. Це, на її думку, є наслідком прагнення країни "захищати національний суверенітет" та відмови Будапешта "постачати зброю Україні".

Євродепутат з Німеччини Томаш Фрьоліх, який представляє ультраправу групу "Європа суверенних націй", висловив звинувачення на адресу Європейського парламенту, стверджуючи, що він "карає Угорщину за її відданість власній ідентичності". Він також підкреслив, що захищає "національний суверенітет, безпечні кордони, християнські цінності, сімейні традиції та мир".

Обурені "друзі Орбана" в ЄП навіть подали у вигляді поправки власний проєкт контррезолюції, у якому звинуватили Брюссель у намаганні впливати на виборчий процес в Угорщині і закликали Раду ЄС скасувати процедуру за статтею 7. Проте ця поправка ультраправих сил була відхилена переважною більшістю голосів євродепутатів.